Справа № 308/5072/24
1-кс/308/2027/24
08 квітня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12024078030000126 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12024078030000126 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у якому просить накласти арешт на речі виявлені та вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківські картки, а саме: банківська карта відкрита в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_1 , банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 , скретч карта ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України за номером НОМЕР_4 від 09.03.2021 виданий на ім'я ОСОБА_4 , , паспорт для виїзду за кордон за номером НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_5 які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1050257; мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «OSKAL» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , які упаковано до спеціального пакету НПУ № WAR1050255.
Клопотання надійшло на адресу суду 05.04.2024 року поштовими засобами зв'язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 03.04.2024 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09.02.2024 до Ужгородського РУП надійшла заява ОСОБА_6 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка зловживаючи ї довірою, під приводом надання позики у соціальному месенджері «Телеграм», заволоділа належними їй грошовими коштами у сумі близько 2600 гривень, які остання добровільно перерахувала на банківський рахунок за номером НОМЕР_10 . Контактували за номером телефону НОМЕР_11 .
Дані відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078030000126 від 10.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
02 квітня 2024 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , старший дізнавач СД Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 виявила та вилучила:
- банківські картки, а саме: банківська карта відкрита в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_1 , банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 , скретч карта ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України за номером НОМЕР_4 від 09.03.2021 виданий на ім'я ОСОБА_4 , , паспорт для виїзду за кордон за номером НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_5 які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1050257.
- мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «OSKAL» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , які упаковано до спеціального пакету НПУ № WAR1050255.
Прокурор вказує, що враховуючи, що вищевказані предмети мають значення для встановлення обставин вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також можуть зберігати на собі сліди вчинення злочину, інформація, яка міститься в них, може бути використана як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в органу досудового розслідування є необхідність в накладенні арешту на вищезазначене майно.
Прокурор зазначає, що вищевказані вилучені речі, відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказом, про що винесено відповідну постанову.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, до матеріалів клопотання долучив заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлений належним чином. Згідно ч.1 ст.172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Слідчий суддя дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що Сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024078030000126 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Із долученого до матеріалів клопотання витягу з ЄРДР слідує, що досудове розслідування вказаного кримінального провадження розпочато за фактом того, що 09.02.2024 до Ужгородського РУП надійшла заява ОСОБА_6 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка зловживаючи ї довірою, під приводом надання позики у соціальному месенджері "Телеграм", заволоділа належними їй грошовими коштами у сумі близько 2600 гривень, які остання добровільно перерахувала на банківський рахунок за номером НОМЕР_10 . Контактували за номером телефону НОМЕР_11 .
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2024 року справа №308/5072/24 (1-кс/308/1836/24) надано групі дізнавачів сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у кримінальному провадженні 12024078030000126 дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , з метою відшукання і вилучення комп'ютерної техніки, на якій було відображено дані в електронному вигляді про отримання від потерпілого грошових переказів та грошових коштів, анкетні дані особи, номер рахунку, розрахунковий номер рахунку, на який було переведено кошти, мобільний телефон ОСОБА_4 , чорнові записи, на яких можуть зберігатися грошові кошти здобуті злочинним шляхом, сім-картки операторів мобільного зв'язку.
Із протоколу обшуку від 02.04.2024 року вбачається, що такий був проведений старшим дізнавачем сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: банківські картки, а саме: банківська карта відкрита в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_1 , банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 , скретч карта ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України за номером НОМЕР_4 від 09.03.2021 виданий на ім'я ОСОБА_4 , паспорт для виїзду за кордон за номером НОМЕР_5 виданий на ОСОБА_10 які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1050257; мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «OSKAL» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , які упаковано до спеціального пакету НПУ № WAR1050255.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 02.04.2024 року вилучені в ході обшуку, що проводився 02.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання громадянина України ОСОБА_4 речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12024078030000126 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2024 року.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №12024078030000126 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КПК України.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши надані сторонами докази, встановивши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме на: мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «OSKAL» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , які упаковано до спеціального пакету НПУ № WAR1050255 відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, зберегло на собі сліди злочинної діяльності та може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Прокурор довів можливість використання зазначеного вище майна як доказу у кримінальному провадженні. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.
Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.
При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
На переконання слідчого судді, прокурор у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні у частині накладення арешту на банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_1 , банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 , скретч карту ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України за номером НОМЕР_4 від 09.03.2021 виданий на ім'я ОСОБА_4 , паспорт для виїзду за кордон за номером НОМЕР_5 виданий на ім'я ОСОБА_5 які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR105025.
Надані слідчому судді матеріали, з урахуванням відомостей, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні та диспозиції статті, за якою здійснюється досудове розслідування (ч. 1 ст. 190 КК України), не містять відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що банківська карта відкрита в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_1 , банківська карта відкрита в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 , скретч карта ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України за номером НОМЕР_4 від 09.03.2021 виданий на ім'я ОСОБА_4 , паспорт для виїзду за кордон за номером НОМЕР_5 виданий на ОСОБА_10 які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1050257, які є предметом арешту, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, або набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак може бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні решти вимог клопотання, а саме накладення арешту на банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_1 , банківську карту відкриту в АТ «Приват Банк» за номером НОМЕР_2 , скретч карту ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України за номером НОМЕР_4 від 09.03.2021 виданий на ім'я ОСОБА_4 , паспорт для виїзду за кордон за номером НОМЕР_5 виданий на ОСОБА_10 які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR105025, слід відмовити з підстав не доведення особою, що подала клопотання, необхідності такого арешту.
У відповідно до положень п.2, ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
У зв'язку із наведеним клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на речі виявлені та вилучені 02.04.2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки «HUAWEI» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон марки «OSKAL» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , які упаковано до спеціального пакету НПУ № WAR1050255.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1