Справа № 308/5806/24
1-кс/308/2035/24
08 квітня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про відвід слідчої судді ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження № 42022072030000178, відомості про яке 08.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (слідча суддя ОСОБА_6 ) перебуває клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження № 42022072030000178, відомості про яке 08.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
05.04.2024 захисником ОСОБА_4 до суду подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , яку мотивовано тим, що згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02.04.2024 суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 була визначена для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022072030000178 від 08.12.2022 Єдиний унікальний номер: № 308/5806/24 Номер провадження - 1-кс/308/1923/24). Дата та час початку автоматичного визначення слідчого судді: 02.04.2024 10:00:43. При цьому, відповідно до інформації цього функціоналу 02.04.2024 суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 була визначена для розгляду судових справ, які надійшли до суду 02.04.2024, тільки за наступними унікальними номерами: 308/14721/24 (час визначення складу суду: 09:57); 308/5833/24; (час визначення складу суду: 14:22); 308/5894/24; (час визначення складу суду: 16:17). Таким чином, з урахуванням відсутності в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі інформації щодо надходження 02.04.2024 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справи № 308/5806/24, у сторони захисту є об'єктивні підстави вважати, що ця судова справа (номер провадження - 1-кс/З08/1923/24), не була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Ужгородського міськрайонного суду, що є порушенням як норм частини 2 статті 35 КПК України, так і приписів пункту 3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Ужгородського міськрайонного суду. Більш того, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 було подано до суду 02.04.2024 слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_8 у рамках кримінального провадження № 42022072030000178 від 08.12.2022, судовий контроль у якому здійснюється раніше визначеним у судовій справі № 308/510/23 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 . Однак, як свідчить протокол автоматичного визначення слідчого судді ОСОБА_6 від 02.04.2024 її вибір як судді у справі № 308/5806/24 (номер провадження - 1- кс/308/1923/24) для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022072030000178 від 08.12.2022 було здійснено з урахуванням виключення судді ОСОБА_9 за причиною зайнятості (відпустка 14 і більше днів). Разом з тим, згідно з інформацією підфункціоналу «Список автопризначенних справ, що надійшли вперше (з 21.07.2014 р.), функціоналу «Громадянам» веб-сайту Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 02.04.2024 0 15:48 на суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 в автоматизованому порядку була розподілена справа № 308/714/23, що суперечить інформації про її відпустку на момент автоматизованого визначення слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022072030000178 від 08.12.2022.
Таким чином, порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК порядку визначення слідчого судді ОСОБА_6 для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42022072030000178 від 08.12.2022 відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 75 КПК виключає її участь у кримінальному провадженні № 42022072030000178 від 08.12.2022.
Окрім цього, слідчий суддя ОСОБА_6 тільки після отримання заяви захисника викликала її та підозрюваного ОСОБА_5 в судове засідання по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до нього у вигляді тримання під вартою на 05 квітня 2024 року о 15:20 шляхом направлення судових повісток у формі СМС-повідомлень на номера їх мобільних телефонів, у електронний кабінет захисника у підсистемі Електронного суду. Отже, слідча суддя ОСОБА_6 мала об'єктивну можливість у встановленому законом порядку викликати підозрюваного ОСОБА_5 та його захисницю ОСОБА_4 в судове засідання на 04.04.2024 о 13:30. За таких обставин сторона захисту вважає, що слідчий суддя ОСОБА_6 відповідно до свого статусу була зобов'язана здійснити виклик підозрюваного ОСОБА_5 та його захисницю-адвокатку ОСОБА_4 у порядку статей 135-137 та статті 187 КПК України, а не покладати такий обов'язок на представника сторони обвинувачення - слідчого ОСОБА_7 , що наочно свідчить про наявність у вказаного слідчого судді партнерських, позасудових відносин зі стороною обвинувачення, що неприпустимо для суду з позиції того, що відповідно до частини 1 статті 21 КПК, яка закріплює принцип доступу до правосуддя та обов'язок судових рішень, «кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону». З метою уникнення сумніву в об'єктивності і неупередженості слідчого судді, просять постановити ухвалу про відвід слідчого судді ОСОБА_10 .М
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 року головуючою суддею з розгляду заяви про відвід судді визначено суддю ОСОБА_1 . Розгляд заяви було призначено на 05.04.2024 на 16:15. У вказане судове засідання захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 не з'явились, про розгляд заяви повідомлялись, однак, зважаючи на відсутність доказів отримання повідомлень суду про розгляд заяви, розгляд такої було відкладено. Призначено нову дату і час розгляду заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 на 08.04.2024 о 15 год. 00 хв. Судом було вжито заходів для належного повідомлення захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 - засобами електронного, телефонного зв'язку, даних електронного суду. Між тим, захисник ОСОБА_4 08.04.2024 подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомилась з такими. До початку розгляду захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 подали заяву про відкладення розгляду заяви про відвід слідчого судді, зважаючи на подання заяви голові суду про невірне визначення судді ОСОБА_1 із розгляду такої - на час вирішення даного питання, обізнані про розгляд заяви 08.04.2024 о 15 год 00 хв.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 .
На розгляд відводу особа, якій заявлено відвід, не з'явилася.
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 134 КПК про здійснення судом судового виклику учасників кримінального провадження, лише участь яких у судовому провадженні є обов'язковою, та ст. 81 КПК України, якою не передбачено обов'язкової участі учасників кримінального провадження при розгляді даного питання, зважаючи на те, що дане питання було порушено стороною захисту, така була обізнана про розгляд заяви про відвід слідчому судді (враховуючи судові виклики та заяви захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 від 08.04.2024), враховуючи вимоги ст. 7, 9 КПК України після відкладення розгляду даного питання, зважаючи на скорочені терміни розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу та неповажні причини відкладення розгляду, вказані у клопотанні про відкладення розгляду заяви про відвід, суд вважає не можливе провести розгляд заяви про відвід слідчого судді за відсутності сторони, яка подала заяву про відвід.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України).
Наведений перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Так, порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду регулюється Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення).
Відповідно до п. 2.3.44 раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також, зокрема: судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені статтями 368-373, 378 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 117, 119-121,121-2, 122 Господарського процесуального кодексу України, статтями 259-264, 267 (крім частини дев'ятої статті 267) Кодексу адміністративного судочинства України, розділом 8 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з п. 2.3.45. клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.
З огляду на те, що слідча суддя ОСОБА_9 перебувала у щорічній відпустці (не менше 14 днів), клопотання слідчого розподілено автоматизованою системою документообігу слідчому судді ОСОБА_6 без порушення норм Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до Першого показника Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, принцип незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки суддів).
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Судом встановлено, що заява ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про відвід слідчої судді ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження № 42022072030000178, відомості про яке 08.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України є не обґрунтованою, а обставини, вказані заявником у заяві, не є підставами для відводу слідчого судді та не можуть свідчити про її упередженість у розгляді даного клопотання.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).
Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
Порядок судового виклику учасників кримінального провадження регламентується главою 11 КПК України. Суду не надано належних і допустимих доказів недотримання слідчим суддею ОСОБА_6 об'єктивного критерію. Суд вважає, що незгода із судовими та процесуальним рішенням не є підставою для відводу слідчого судді, окрім того, дотримання порядку виклику в судове засідання може бути підставою для перегляду в апеляційному порядку.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 з мотивів, зазначених в заяві заявника, а тому приходить до переконання, що в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження № 42022072030000178, відомості про яке 08.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 3, 7, 9, 21, 75, 76, 80, 81, 134, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про відвід слідчої судді ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у рамках кримінального провадження № 42022072030000178, відомості про яке 08.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09.04.2024.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1