Справа № 308/1911/23
(заочне)
18 березня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
представника позивача - адвоката Жупана А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жупан Артур Юрійович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дитини
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації або проживання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 27.08.2015 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, який було розірвано згідно рішення Ужгородського міськрайоннного суду від 18.01.2022 року у справі № 308/11021/21. У шлюбі у них з відповідачем народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постійні незаконні дії з боку чоловіка стали підставою того, що вона з дітьми проживає окремо та змушена винаймати житло. Проте, відповідач не залишає її в спокої, вишукую зустрічі, пі час яких вчиняє відносно неї насильницькі дії фізичного, економічного та психологічного характеру, що виражається у застосуванні до неї фізичної сили, погрозах, залякуванні, образах, не сплаті аліментів на утримання дітей. За останні три місяці такі дії по відношенню до неї набули систематичного характеру. Зокрема, протягом цього періоду відповідач з метою залякування, неодноразово пошкодував вхідні двері (ламав дверні ручки), а 14.01.2023 року - взагалі розбив вікно у квартирі, в якій вона проживає разом з дітьми на правах оренди. У зв'язку з цим за фактом домашнього насильства з боку ОСОБА_2 позивач неодноразово зверталася до органів Національної поліції (біля 14 розів), та за наслідками одного з них, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.01.2023 року у справі № 308/3141/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Окрім того, відповідач, без відома та згоди позивача, всупереч волі дітей забирав останніх із закладів освіти (садочка та школи) та не віддавав їх позивачу, пояснюючи це тим, що він хоче щоб діти проживали разом з ним.
Зазначає, що вона не перешкоджала і не має наміру перешкоджати спілкуванню батька з дітьми. Однак, відповідач при відвідуванні дітей, зазвичай будучи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурно в її бік, нерідко із застосуванням до неї фізичної сили і все це в присутності малолітніх дітей. Її намагання донести до відповідача, що така поведінка останнього є аморальною та погано впливає на виховання і розвиток дітей - зустрічалась тільки агресією з боку відповідача. Відповідач став ще більше погрожувати позивачу, що забере дітей собі, що він краще знає як виховувати синів. Такі дії відповідача завдають шкоди здоров'ю дітей та прямо порушують вимоги положень ч.2 ст. 50 СК України, які закріплюють обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток.
Також зазначає, що вона має роботу, самостійний дохід. Спиртними напоями на відміну від відповідача не зловживає, за місцем роботи характеризується позитивно, любить своїх дітей і спроможна забезпечити їх усім необхідним. Діти відвідують заклали освіти, обліковані у медичних установах. Вона постійно слідкує за станом здоров'я дітей. Їх розвитком, виховує та піклується про них, у неї з дітьми психологічний контракт і прив'язаність один до одного. Натомість відповідач ніде не працює, не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями, негативно характеризується за місцем проживання і не займається вихованням дітей.
А тому посилаючись на те, що враховуючи, що увесь цей час діти проживали з нею, вона займалася їх вихованням та піклувався про них, у зв'язку з чим між нею та дітьми є прив'язаність одне до одного, а також враховуючи, що відповідач надовго ніколи не залишався із синами, не виявляв проявів самостійного виховання синів, не навіть у період коли сторони проживали разом позивач просить задовольнити позов.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених у такому підстав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника Служби у справах дітей Ужгородської міської ради про розгляд справи без його участі, та врахування при прийнятті рішення у справі, висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Судом встановлено, що 27.08.2015 року позивачка та відповідач уклали шлюб.
У шлюбі у сторін народлися сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відповідно.
Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вирішувалося. Водночас, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 18.08.2021 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч.4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 23.11.2022 року № 814/23/02-14, орган опіки та піклування розглянувши за заявою ОСОБА_1 питання щодо надання висновку стосовно визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшов до висновку про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з їх матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою її місця проживання.
В ході підготовки висновку органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає у орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїми синами.
Умови проживання у двокімнатній квартирі за вказаною адресою добрі. Санітарно-гігієнічний стан квартини знаходиться на належному рівні. Житло облаштовано всіма комунальними зручностями (світло, водна, газ), необхідними меблями та побутовою технікою. Для проживання та виховання дітей є окрема кімнати, яка об лаштована окремими спальними місцями, столом для навчання, шкільним приладдям, розвиваючими іграми та іграшками. Діти забезпечені одягом та взуттям по сезону, продуктами харчування. Мати дітей належним чином виконує батьківські обов'язки, любляче та з повагою відноситься до своїх дітей, дбає про їх фізичний та духовний розвиток, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 10.11.2022 року.
Згідно акту оцінки потреб № 264 складеного 10.11.2022 року працівником Ужгородського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради батьківських потенціал матері дітей знаходиться на належному рівні.
Відповідно до вказаного висновку, батько дітей - ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явився, хоча йому було надіслано запрошення із зазначенням часу та місця проведення такого.
Водночас, як встановлено, згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21.03.2023 року № 308/1905/23, задоволено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Жупан А.Ю., та видано відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обмежувальний припис, яким строком на три місяці заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань меншу ніж 100 м. до місця проживання ОСОБА_1 та її дітей за адресою: АДРЕСА_2 , а також вести з ОСОБА_1 листування, телефонні переговори, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Як убачається з розрахунку заборгованості по аліментах від 23.01.2023 року № 14786 виданого відділом ДВС у м. Ужгороді, ОСОБА_2 жодного разу не сплатив призначені йому згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09.01.2023 року у справі № 308/314/23, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., а саме судом встановлено, що 30.12.2022 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 погрожував своїй колишній дружині ОСОБА_1 чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
З аналізу норм сімейного законодавства убачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
А тому враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і що визначення судом місця проживання дітей разом з матір'ю відповідатиме їх інтересам, а також враховуючи вік дітей, суд приходить до висновку, що малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 141, 160-161 СК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення буде складено 22 березня 2024 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук