Справа № 306/277/24
Провадження №2/306/298/24
(з а о ч н е)
04 квітня 2024 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Стеблей А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешк. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Фатула Ігор Борисович звернулася до суду з позовною заявоюдо ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 11.08.2007 року з наступних підстав: спільне життя не складується, втратилися взаєморозуміння, з'явилися різні погляди на вирішення сімейних проблем, що призводить до сварок та конфліктів. Від шлюбу мають трьох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Збереження шлюбу неможливе, шлюб існує формально, відповідач неодноразово вчиняє насильницькі дії відносно позивача. Просить шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати, після розірвання шлюбу залишити прізвише, яке носила в шлюбі " ОСОБА_6 ". Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і досягнення дитиною повноліття. Судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача.
Суд своєю ухвалою від 05.02.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначив судовий розгляд справи без повідомлення сторін. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Представник позивача Фатула І.Б, який діє в інтересах ОСОБА_1 (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1090973 від 07.02.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1788 від 08.12.2018 року) позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей задовольнитиз підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подав. Поштове повідомлення повернуто до суду із відміткою "адресат відсутній" (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України - днем вручення судового повідомлення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним»). Відповідач повідомлений про судове засідання у додаток "Viber" на номер телефону (а.с.31,32). Інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Відповідачу роз'яснено, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження. Суд проводить заочний розгляд справи за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
ОБСТАВИНИ УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ.
В частині вимоги позивача про розірвання шлюбу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст. 1 СК України - регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним Кодексом України з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; ч.3, ч. 4 ст. 56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2007 року, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, відповідний актовий запис №20 від 11.08.2007 року (а.с.116).
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання; ч.3 ст. 105 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України; ст. 112 СК України - суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України. Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання. Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (роз'яснення Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" - шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу", що узгоджується з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року, справа № 605/434/18").
Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження;ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Суд встановив, що вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що сторони подружні відносини припинили, а тому суд вважає, що такі факти мають істотне значення.
З огляду на вищенаведені правові норми та подані до суду докази, враховуючи, що між подружжям відсутні взаємодопомога та підтримка, що є правовою основою шлюбу, відсутня побудова сімейних відносин на почуттях взаємної любові та поваги, що від відповідача заперечень не надійшло, суд доходить висновку,що шлюб між позивачем та відповідачем необхідно розірвати.
Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В частині вимоги позивача про вибір прізвища після розірвання шлюбу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 113 СК України - особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд зважає на те, що позивач бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище, яке носила у шлюбі, а тому доходить висновку, що вимогу необхідно задовольнити.
В частині вимоги позивача про стягнення аліментів, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 141 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.
Відповідно до ст. 180 СК України передбачено обов'язок утримання батьками неповнолітніх дітей, тобто дітей, які не досягли 18 років. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності; ст. 150 СК України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (серія НОМЕР_4 , відповідний актовий запис № 2 від 25.01.2022 року), свідоцтва про народження дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (серія НОМЕР_5 , відповідний актовий запис №80 від 08.04.2010 року), свідоцтва про народження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (серія НОМЕР_6 , відповідний актовий запис №146 від 10.07.2008 року) у графі батько записано ОСОБА_2 (відповідача), мати - ОСОБА_1 (позивача), (а.с. 12-14).
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру витрат на утримання дітей які визначаються за рішенням суду, суд визначає не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір (правова позиція в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2016 року, справа № 755/14148/18). Також, при визначенні величини аліментного платежу суд враховує величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого Законодавством України (станом на 04.04.2024 року (на день розгляду позову) прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить - 3196 грн., для дитини віком до 6 років -становить - 2563 грн. (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").
Суд встановив, що дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має 15 років, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має 14 років та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має 2 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховує норми ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, що батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини, що Сімейним кодексом України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та норми ч.3 ст. 11 розділу III Закону України “Про охорону дитинства”, що предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 179 СК України - аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на вищезазначене, суд ураховує, що аліменти є власністю дітей, діти перебувають на утриманні матері, яка буде розпоряджатися ними за цільовим призначенням в інтересах дітей, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, приймає уваги, що від відповідача заперечень не надійшло, а тому доходить висновку, щопозовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей є обгрунтованими, які необхідно задовольнити частково.
Розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 необхідно визначити з 07.02.2024 року у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. на кожного, який буде достатнім для забезпечення дітям належних умов для фізичного та культурного розвитку, відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи інтересів і становища, як відповідача так і позивача. Стягнення проводити на користь ОСОБА_1 (позивача).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України - суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 2 ст.184 СК України - розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст.184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.
Суд роз'яснює сторонам положенння ст. 192 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України - у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позивачем в позові заявлено дві вимоги: про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу сплачено позивачем та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до квитанції 0.0.3455257865.1 від 07 лютого 2024 року. Суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України - у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, а тому доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ОСОБА_1 , які складаються з судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
Поскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволенню, а позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” (від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів), суд доходить висновку, що судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів необхідно стягнути з відповідача в користь держави (у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України) та за ставками, встановленими ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року, які діють з 01.01.2024 року (на день постановлення рішення) у розмірі 1211,20 грн.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95,133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114, 141, 150, 179-182, 191 Сімейного кодексу України, ст.430 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешк. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Шлюб, укладений 11 серпня 2007 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зареєстрований виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, відповідний актовий запис № 20 - РОЗІРВАТИ.
За вибором позивача після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище, яке носила в шлюбі - " ОСОБА_6 " .
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, направити до Свалявського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб № 20, складеному виконавчим комітетом Неліпинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 лютого 2024 року до досягнення повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 лютого 2024 року до досягнення повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 лютого 2024 року до досягнення повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.)
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 09.04.2024 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА