Справа № 304/1537/23 Провадження № 1-кс/304/349/2024
03 квітня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023071130000214 від 08 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, студента другого курсу Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,
старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12023071130000214 від 08 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 травня 2024 року, поклавши на нього обов'язок прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, прокурора або суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій. Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що 07 серпня 2023 року близько 21.50 год неповнолітній водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , разом з пасажиром ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_2 , керуючи мотоциклом марки «Spark-200», без реєстраційного номера, рухаючись по автодорозі Т0712 Перечин-Свалява (М06) - по вулиці Центральній в селі Т.Ремета Ужгородського району в напрямку міста Свалява, навпроти будинку 5, допустив зіткнення з автомобілем марки «Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, під керування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який рухаючись в зустрічному напрямку, будучи неуважним, у порушення пункту 10.1. Правил дорожнього руху України, не надав перевагу в русі зустрічному транспорту мотоциклу «Spark-200» та здійснив маневр повороту в ліву сторону, внаслідок чого водій мотоциклу ОСОБА_6 не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, в результаті чого неповнолітній водій мотоцикла отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого внутришньосуглобового перелому правої стегнової кістки в нижній третині (зовнішнього виростку), відкритого скалкового перелому наколінника правого колінного суглобу, обширної скальпованої рани ділянки правого колінного суглобу та закриті переломи 2-ої та 3-ої плеснових кісток правої стопи, а пасажир неповнолітній ОСОБА_7 - тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток основи черепу (правого суглобового виростку потиличної кістки з переходом на великий потиличний отвір; відкритої непроникаючої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, скальпованої рани лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови зліва, забій, що проявився набряком м'яких тканин, та сипець повік лівого ока, крововиливу у склеральну оболонку лівого ока; закритого перелому великогомілкової кістки правої гомілки у верхній третині, забійно-рваної рани ділянки правого колінного суглобу (дно рани - підшкірно-жирова клітковина; зазначені ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли бути спричинені під час контакту тіла ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з частинами транспортних засобів (автомобіля та мотоцикла) в момент їх зіткнення, а також внаслідок подальшого падіння вказаних осіб на дорожнє покриття. Слідчий зазначає, що у даній дорожньо-транспортній пригоді в діях водія автомобіль марки «Daewoo Sens», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вбачається порушення вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху Україні, недотримання яких у своїй сукупності є у причинному зв'язку з настанням цієї ДТП та отриманням тілесних ушкоджень неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а відтак 18 березня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Слідчий також вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 07 серпня 2023 року, протоколами допиту неповнолітніх потерпілих, протоколом слідчого експерименту, висновками судово-медичних експертиз та висновками інших судових експертиз. Відтак в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків і потерпілих. Оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та з метою виконання покладених на підозрюваного обов'язків, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала повністю та просила таке задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти застосування зазначеного в клопотанні запобіжного заходу не заперечив.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.
Встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071130000214 від 08 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З доданих до клопотання матеріалів встановлено, що 18 березня 2024 року о 15.42 год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, про що свідчить його підпис у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідчий суддя констатує таке.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, зокрема, протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 07 серпня 2023 року, протоколи допиту неповнолітніх потерпілих, протокол слідчого експерименту, висновки судово-медичних експертиз.
Дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 18 березня 2024 року, слідчий суддя прийшов до висновку, що таке відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає наявною обґрунтовану підозру щодо вчинення останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Разом з цим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, тобто на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, то слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий послався на існування ризиків того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Розглядаючи питання наявності ризиків, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування, суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування і суду, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, який згідно із ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
З іншого боку слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, є студентом другого курсу Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет». Наведені обставини у свою чергу підтверджують наявність у підозрюваного деяких соціально стримуючих факторів.
У той же час слідчий суддя також приймає до уваги, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Також роз'яснення, надані Верховним Судом у листі № 1/0/2-22 від 03 березня 2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження у певній мірі підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування, суду.
Щодо існування ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих/свідків та дослідження їх судом.
Таким чином слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого про існування ризику незаконно впливати на потерпілих, а також свідків у даному кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Слідчим суддею врахована наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також слідчим суддею враховано майновий стан підозрюваного, соціальні зв'язки.
Отже з огляду на наведене слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 найбільш м'який запобіжний захід, передбачений ч. 3 ст. 176 КПК України.
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання останнім покладеного на нього процесуального обов'язку, є достатнім застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність якого доведена прокурором у судовому засіданні, а саме прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, прокурора та суду на першу їхню вимогу.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України наявні підстави для визначення строку дії обов'язку, який буде покладений на підозрюваного ОСОБА_4 , до 18 травня 2024 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023071130000214 від 08 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування до 18 травня 2024 року обов'язок прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , прокурора та суду на першу їхню вимогу.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладеного обов'язку до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1