Справа № 304/766/24 Провадження № 1-кп/304/204/2024
08 квітня 2024 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12024078130000042 від 25 березня 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого (має на утриманні двох малолітніх дітей), громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
згідно з обвинувальним актом 23 березня 2024 року близько 01.30 год ОСОБА_5 , знаходячись на кухні квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, та умисно наніс своєму батьку ОСОБА_4 удар кулаком по обличчю з лівого боку та по лівому передпліччю, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді саден у ділянці надбрівної дуги зліва на задньо-внутрішній поверхні середньої третини передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Восьмого квітня 2024 року у місті Перечин між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, згідно з умовами якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України. Крім цього сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести ОСОБА_5 у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн, а також визначили наслідки укладення, затвердження і невиконання зазначеної угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся та ствердив, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Вказував, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в обвинувальному акті та угоді, готовий понести узгоджене покарання. Разом із своїм захисником просили затвердити угоду, досягнуту з потерпілим.
У свою чергу потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що зазначену угоду він укладав добровільно, із сином помирився, наслідки укладання та затвердження угоди для нього зрозумілі, а відтак просив затвердити угоду про примирення.
Прокурор проти затвердження угоди не заперечила, пояснивши, що така відповідає вимогам закону, вказана у ній міра покарання визначена з урахуванням особи обвинуваченого відповідно до положень ч. 1 ст. 125 КК України.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Частина 5 вказаної статті передбачає, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відтак, ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд прийшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.
Також встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Крім цього у судовому засіданні встановлено, що дана угода про примирення у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України ініційована потерпілим ОСОБА_4 , така відповідає вимогам вказаного Закону та відповідно може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди узгоджуються з вимогами КПК, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, укладення угоди було добровільним, наявні фактичні підстави для примирення. Також судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який у силу положень статті 89 КК визнається таким, що не має судимості, посередньо характеризується за місцем проживання, де проживає з батьком ОСОБА_4 ; на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради не перебуває.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження не обирався, клопотання про його обрання суду не подано, отже питання щодо такого судом не розглядається.
Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
затвердити угоду про примирення, укладену 08 квітня 2024 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Копію вироку суду учасники кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1