Справа № 304/2543/23 Провадження № 1-кс/304/283/2024
02 квітня 2024 рокум. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду його клопотання на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023071130000297 від 11 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12023071130000297 від 11 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, маючи не погашену судимість за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 серпня 2017 року, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, спрямований на заволодіння чужим майном. Так, 10 листопада 2023 року близько 18.50 год ОСОБА_4 повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим, що потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , перебував у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на АДРЕСА_1 , викрав у потерпілого тюнер марки «Glovo» моделі «7010А», сірого кольору, з пультом до нього, тюнер марки «Sat Integral» моделі «S-1228HD», чорного кольору, з пультом та проводами до нього, а також грошові кошти у сумі 350 грн, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 950 грн. Прокурор зазначає, що у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , якого 07 грудня 2023 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадження доказами, зокрема протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 від 10 листопада 2023 року, протоколом огляду місця події від 10 листопада 2023 року, протоколом огляду речей (предметів) від 11 листопада 2023 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 листопада 2023 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , висновком товарознавчої експертизи № СЕ-19/107-23/11039-ТВ від 21 листопада 2023 року. Ініціатор клопотання вказує, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 07 лютого 2024 року, однак останній після застосування такого покинув своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показами свідків - головного інженера та бухгалтера КП «Комунальник» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно, які показали, що ОСОБА_4 працював різноробочим у цьому комунальному підприємстві та в кінці січня 2024 року покинув своє місце проживання і можливо виїхав у АДРЕСА_3 , так як на роботі не з'являється. Таким чином, як вказує прокурор, ОСОБА_4 порушив покладені на нього ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року обов'язки, а саме: не прибув до слідчого СВ відділення поліції № 1 ОСОБА_11 на його вимогу; відлучився за межі міста Перечин Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого та не повідомив про зміну свого місця проживання. Вказані дії свідчать про те, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення, оголошення йому підозри та застосування відносно нього запобіжного заходу почав переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим 22 січня 2024 року його постановою слідчого оголошено у розшук. Крім цього прокурор вказує, що 16 лютого 2024 року працівниками поліції м. Харків було розшукано підозрюваного і останній письмово зобов'язався прибути до слідчого у м. Перечин; також на вимогу слідчого прибути до нього в м. Перечин ОСОБА_4 у телефонній розмові повідомив, що прибуде 20 лютого 2024 року, однак станом на 22 лютого 2024 року так і не з'явився. Прокурор вказав, що ним 22 лютого 2024 року до суду було подано клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі наведеного ініціатор клопотання просить таке задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Заслухавши його пояснення, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, до яких, зокрема, віднесено запобіжний захід у виді тримання під вартою (п. 9 ч. 2 ст. 131 , п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України).
Порядок подання прокурором, слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і розгляду його слідчим суддею визначений ст. 183-187 КПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 187 цього Кодексу, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
На підставі матеріалів клопотання слідчий суддя встановив, що ініціатор клопотання просить надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу (ч. 1 ст. 189 КПК України). За таких умов слідчий суддя розглядає клопотання по суті в порядку, визначеному ст. 189 КПК України.
Виходячи із змісту ч. 4 ст. 189, п. 4 ч. 1 ст. 190 КПК України, під час розгляду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу слідчий суддя встановлює, чи стороною обвинувачення доведені такі обставини:
- є підстави для обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;
- зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного (обставини, передбачені ч. 2 ст.183 КПК України та наявність відповідних ризиків кримінального провадження);
- достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду або, одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Так, згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
У даному кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри»).
Відтак описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та причетність до нього ОСОБА_4 .
З аналізу норм КПК України слідує, що запобіжні заходи (в тому числі тримання під вартою) можуть застосовуватися виключно до осіб, які у кримінальному провадженні мають відповідний процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Стаття 278 КПК України врегульовує порядок вручення письмового повідомлення про підозру, у відповідності до якої воно вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Такий порядок встановлений статтями 135-136 КПК України.
Так, стаття 135 КПК України передбачає можливість надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності - вручення під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Під час розгляду клопотання встановлено, що 07 грудня 2023 року слідчим СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_11 було складене, а прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 погоджене, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яким цього ж дня о 16.51 год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, про що свідчить його підпис у повідомленні про підозру.
Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 07 лютого 2024 року, однак останній після застосування вказаного запобіжного заходу покинув своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та можливо виїхав у АДРЕСА_3 .
Вказане підтверджується показами свідків - головного інженера та бухгалтера КП «Комунальник» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно, які показали, що ОСОБА_4 працював різноробочим у цьому комунальному підприємстві та вже з кінця січня 2024 року на роботі не з'являється.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому виходячи з кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження. Такі ризики закон пов'язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, а відтак очікування можливого суворого вироку може мати значення при встановленні ризику переховування, однак в сукупності з іншими обставинами. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Тому слідчий суддя вирішуючи питання про дозвіл на затримання з метою приводу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами, зокрема такими як порушення покладених на нього ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2023 року обов'язків - залишення місця проживання та неповернення до цього часу, через що, як видно з матеріалів клопотання, постановою слідчого від 22 січня 2024 року досудове розслідування кримінального провадження № 12023071130000297 від 11 листопада 2023 року відносно ОСОБА_4 було зупинене та оголошено останнього у розшук. 16 лютого 2024 року працівниками поліції м. Харків було розшукано підозрюваного і він письмово зобов'язався прибути до слідчого у м. Перечин; також на вимогу слідчого прибути до нього в м. Перечин ОСОБА_4 у телефонній розмові повідомив, що прибуде 20 лютого 2024 року, однак станом на 22 лютого 2024 року так і не з'явився до слідчого СВ відділення поліції № 1. Наразі місцезнаходження підозрюваного невідоме, за місцем фактичного проживання він відсутній, не виходить на зв'язок з органом досудового розслідування та відповідно не з'являється для проведення слідчих дій. На сьогоднішній день строк його перебування поза місцем постійного проживання складає вже понад два місяці.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного в подальшому переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком реальними та вірогідними, оскільки не дивлячись на те, що на нього вже були покладені обов'язки ухвалою суду, однак такі він порушив та вже з кінця січня 2024 року за місцем фактичного проживання не з'являється. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. У зв'язку з цим ризиком, який вже фактично має місце, надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя вважає обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що ініціатором клопотання на виконання вимог ч. 4 ст. 189 КПК України доведено, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, та в разі одержання відомостей про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Отже слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийшов до висновку, що слід надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).
Керуючись ст. 36, 40, 131, 132, 184, 188-190, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023071130000297 від 11 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Пісочин Харківського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала втрачає законну силу після закінчення шести місяців з дати її постановлення або з моменту приводу підозрюваного до суду, добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді чи відкликання ухвали прокурором протягом строку дії цієї ухвали.
Роз'яснити слідчому та прокурору, що затримана на підставі ухвали слідчого судді особа, не пізніше 36 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив цю ухвалу.
Прокурор, за клопотанням якого постановлена ухвала - прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , тел НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1