Справа №303/7262/21
№1-в/303/53/24
08 квітня 2024 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» - начальника арештного дому полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання в порядку виконання вироку у кримінальному провадженні стосовно засудженого ОСОБА_4 ,
Начальник Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» - начальник арештного дому полковник внутрішньої служби ОСОБА_5 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з клопотанням про вирішення питання, пов"язаного з виконанням вироку суду.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 13.10.2021 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
У вступній частині вироку у відомостях стосовно обвинуваченого зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий. Однак з довідки ОСК УМВС України у Тернопільській області вбачається, що ОСОБА_6 був засуджений: вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2018 за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі; вироком Монастирського районного суду Тернопільської області від 17.01.2019 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 року 4 місяців озбавлення волі; вироком Бучацького районного суду Тернопільської області до покарання у вигляді штрафу розміром 1189 грн. Розгляд клопотання просили проводити без участі представників установи.
Прокурор ОСОБА_7 подав заяву про розгляд клопотання начальника Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» у його відсутності та зазначив, що на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, - 21 січня 2018 року, останній був не судимим згідно вимоги №4208/1/7-2018.
Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, доводи прокурора, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як зазначено у ч.ч.1, 2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04 червня 1993 року, № 3 від 13 січня 1995 року, № 12 від 03 грудня 1997 року "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків", суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, зокрема, про усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого, а також описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого.
Судом встановлено, що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 13.10.2021 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. У вступній частині вироку у відомостях стосовно обвинуваченого зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий. В матеріалах кримінального провадження, на підставі яких ОСОБА_4 був засуджений Мукачівським міськрайонним судом 13.10.2021 за ст. 407 ч. 4 КК України, відсутні відомості щодо судимостей ОСОБА_4 , такі дані не було надано в судовому засіданні і прокурором. Згідно вимоги №4208/1/7-2018 про судимість ОСОБА_4 , поданої до суду прокурором ОСОБА_7 05.04.2024, обвинувачений на момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, - 21 січня 2018 року, в силу ст. 89 КК України був не судимим.
Враховуючи вищезазначене та те, що в матеріалах справи на момент розгляду справи та винесення вироку були відсутні відомості про наявність судимостей у обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначення у вступній частині вироку обвинуваченого ОСОБА_4 як раніше не судимого не є опискою в розумінні статті 379 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 182, 379, 537-539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання начальника Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» - начальника арештного дому полковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про вирішення питання в порядку виконання вироку у кримінальному провадженні стосовно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Головуючий ОСОБА_1