Справа № 301/333/24
1-кп/301/128/24
"09" квітня 2024 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальне провадження, що внесене 14 листопада 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078100000288 відносно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сільце, Іршавського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з освітою 5 класів, неодруженого, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
12 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на території АЗС за адресою: АДРЕСА_3 , попередньо знаючи про те, що указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України введено режим воєнного стану, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, стоячи біля пально-роздавальної колонки №2, зверху якої лежала барсетка із шкірозамінника червоного кольору, переконавшись в тому, що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, взяв лівою рукою барсетку, з якою сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_6 , на якому поїхав з території АЗС, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Крадіжкою ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 307,80 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні 08.02.2024 року свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та показав, що 12.11.2023 року під вечір знаходився на АЗС в с. Ільниця, коли заїхав разом зОСОБА_8 та ОСОБА_6 , щоб заправити машину. Під час заправки ОСОБА_9 автомашини, на бензоколонці побачив барсетку червоного кольору, яку забрав з колонки, щоб оглянути її вміст. В середині барсетки побачив різні документи, у тому числі, паспорти і спитав у хлопців, що були з ним у машині, чи не знають вони цих осіб. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 впізнали по фото потерпілого, а ОСОБА_11 сказав, що то його сусіда. ОСОБА_11 почав обдзвонювати своїх знайомих, щоб через них дізнатися номер телефону потерпілого ОСОБА_12 і повідомити про місце знаходження барсетки. Подзвонивши знайомому потерпілого, вони дізналися, що потерпілий вже повідомив поліцію про пропажу барсетки, після чого передав трубку працівнику поліції, який наказав негайно привезти барсетку в поліцію, що вони і зробили. У судовому засіданні 09.04.2024 року ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав та показав, що дійсно забрав з колонки барсетку, оскільки думав, що в ній є гроші. Коли перевірив вміст барсетки і виявив, що в ній знаходяться тільки документи, а інших цінностей не має, вирішив повернути документи власнику, але потерпілий вже встиг повідомити в поліцію про крадіжку. У вчиненому розкаявся, обіцяв більше не порушувати закон, просив не позбавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні 08.02.2024 року показав, що 12.11.2023 року біля 16.30 годин прийшов на АЗС с. Ільниця, щоб заповнити каністру бензином. Поки набирав бензин, барсетку з документами поставив на колонку. По дорозі додому помітив відсутність барсетки та збагнув, що залишив її на бензоколонці, тому повернувся на АЗС разом з ОСОБА_13 . З часу, коли він покинув АЗС і повернувся назад пройшло всього кілька хвилин. З АЗС як раз виїжджав ОСОБА_14 білого кольору. На заправці побачив, що барсетки нема на колонці, тому підійшов до заправника та спитав, чи не бачив він його барсетку. Оскільки заправник барсетки не брав та не бачив, хто її взяв, а також відмовився переглядати камери відеоспостереження, він подзвонив у поліцію та повідомив про пропажу барсетки. Через кілька хвилин на АЗС прибув наряд поліції, які почали виясняти обставини справи. Згодом на телефон ОСОБА_15 передзвонив його знайомий, який повідомив, що барсетка з документами у нього. Через деякий час ОСОБА_16 , на прохання працівників поліції, привіз барсетку з документами в поліцію. Викрадене потерпілому повернуто в натурі, тому він ніяких претензій до обвинуваченого не має та просить суворо його не карати. В судове засідання 09.04.2024 року потерпілий не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі.
Свідок ОСОБА_17 суду 21.02.2024 року показав, що працює заправником на АЗС с. Ільниця. Потерпілий прийшов на заправку з каністрою, щоб купити бензин. Розраховувався готівкою. Оскільки на АЗС самообслуговування, потерпілий сам заправляв каністру, після чого пішов. Через хвилин 20 потерпілий повернувся на АЗС і повідомив, що залишив на колонці барсетку з документами. Після уходу потерпілого з заправки та його поверненням, на АЗС заїжджала тільки одна автомашина марки «ВАЗ» білого кольору. З автомашини виходило двоє хлопців, ще двоє залишалися в машині. Свідок не бачив ні залишеної на колонці барсетки потерпілого, ні щоб обвинувачений щось забирав з колонки. Потерпілий повернувся на АЗС приблизно через 10 хвилин після того, як білий Жигуль поїхав. Оскільки на колонці потерпілий барсетки не знайшов, одразу передзвонив у поліцію.
Свідок ОСОБА_6 21.02.2024 року суду показав, що 12.11.2023 року приїхав в с. Ільницю на АЗС, щоб заправити свою автомашину. Разом з ним були ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та неповнолітній хлопчик. Він підійшов до каси, щоб заплатити за паливо, в цей час ОСОБА_16 вийшов з авто, підійшов до колонки, після чого повернувся в машину. Коли свідок закінчив заправляти авто, повернувся також в машину. ОСОБА_16 сказав, що знайшов на колонці сумку червоного кольору, на що свідок відповів, що сумку треба покласти на місто, оскільки по камерам і так побачать хто її забрав, однак ОСОБА_16 не повернув сумку. Коли мащина виїхала з території заправки, ОСОБА_16 відкрив сумку і почав переглядати її вміст, а виявивши у сумці тільки документи, почав показувати їх присутнім в машині. ОСОБА_11 сказав, що він знає цю людину та почав обдзвонювати знайомих, щоб знайти номер телефону потерпілого і повідомити йому про те, що сумку знайдено. Згодом вони дізналися, що потерпілий вже викликав поліцію через пропажу сумки.
Свідок ОСОБА_8 28.02.2024 року суду показав, що 12.11.2023 року разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_16 приїхав в с. Ільниця на АЗС, щоб заправити машину. На заправці водій ОСОБА_10 та ОСОБА_16 вийшли з машини. Поки водій пішов до каси, ОСОБА_16 стояв біля колонки і очима показав свідку на барсетку, що лежала на колонці та спитав, чи брати її. Свідок відповів, що йому все рівно, нехай робить, що хоче. Після того, як ОСОБА_10 заправив машину і сів в салон машини, ОСОБА_16 забрав з колонки барсетку і також повернувся в машину. Коли машина виїхала з території заправки, ОСОБА_16 відкрив барсетку і почав передивлятися її вміст. ОСОБА_10 казав обвинуваченому, що сумку треба повернути, оскільки на заправці є камери відеоспостереження, на яких зафіксовано, хто взяв сумку. Відкривши сумку, ОСОБА_16 сказав, що грошей в ній немає, але є документи, які показав іншим присутнім для огляду. Поки не побачили документи, ОСОБА_16 не знав кому належить барсетка. Оглянувши паспорта, свідок сказав, що знайомий з потерпілим, нащо ОСОБА_16 попросив передзвонити ОСОБА_18 та повідомити, що повернуть сумку за якусь винагороду. Приїхавши в с. Арданово в приватних справах, вони зустріли хлопця, який передзвонив потерпілому і повідомив, що сумка з документами у них. Потерпілий по телефону сказав, що він вже повідомив поліцію про пропажу сумки, після чого передав слухавку поліціантам, які наказали негайно привезти сумку у відділення поліції, що вони і зробили. Вважав, якби в барсетці були гроші, обвинувачений ОСОБА_16 їх би забрав, а барсетку викинув.
Свідок ОСОБА_13 07.03.2024 року суду показав, що у листопаді 2023 року у другій половині дня разом з ОСОБА_19 прийшов на АЗС с. Ільниця, щоб придбати бензин. Заправивши каністру бензином, він разом з ОСОБА_20 рушили пішки додому. Хвилин через 15 ОСОБА_20 помітив, що при ньому нема сумки, тому повернувся на АЗС. Заправник сказав, що сумки потерпілого він не бачив, але після них на АЗС заїжджали заправлятися хлопці на білій автомашині марки ВАЗ. На прохання переглянути записи з камери відеоспостереження заправник відмовив, тому потерпілий з телефону свідка передзвонив у поліцію. У потерпілого телефону не було. Приблизно через 5 хвилин на АЗС приїхали працівники поліції, які переглянули записи з камери відеоспостереження. Через деякий час на телефон свідка передзвонив його знайомий з с. Арданово і сказав, що сумка потерпілого у хлопців. Свідок передав слухавку телефону потерпілому, який продовжував виясняти місце знаходження своєї сумки, потім він передав слухавку працівникам поліції. Згодом потерпілий йому розповів, що хлопці, які забрали його сумку, просили у нього за повернення сумки 1000 грн.
Згідно протоколу огляду місця події з фото таблицею від 13.11.2023 року, який проводився на території АЗС ФОП ОСОБА_21 за адресою АДРЕСА_3 , звідки було викрадено барсетку із шкірозамінника червоного кольору, що належить ОСОБА_18 , встановлено, що по периметру будівлі АЗС на зовнішніх стінах встановлені камери відеоспостереження. В ході перегляду камер, на СД диск було знято копію відеозапису за 12.11.2023 року, яку долучено до матеріалів справи (а.с.30-35).
Відповідно до записів з камери відеоспостереження, яка знаходиться на будівлі АЗС за адресою АДРЕСА_3 та протоколу огляду документу від 14.11.2023 року, тривалість відеозапису складає 1 хвилина 34 секунди, внизу в кадрі наявне позначення дати та часу: «2023-11-12 16:32». На початку запису видно територію АЗС та бензинові колонки для заправки автомобілів. Потім в кадрі видно, як на територію АЗС заїхав автомобіль марки «ВАЗ2106» білого кольору, який зупинився біля колонки №2. На даній колонці зверху лежить барсетка червоного кольору. З автомобіля, з міста водія, виходить ОСОБА_6 , який підходить до колонки та вставляє пістолет у бак авто, а з передньої пасажирської дверці виходить ОСОБА_3 , який спочатку підходить до вікна оператора, потім повертається та зупиняється біля колонки №2, на якій лежить барсетка. Коли ОСОБА_10 повертає на місто пістолет, закручує кришку бензобаку та сідає за кермо машини, ОСОБА_16 , оглядаючись по сторонам, лівою рукою забирає барсетку червоного кольору та сідає в салон машини на переднє пасажирське сидіння. Після цього авто виїжджає з території АЗС (а.с.36-37,40).
Постановою слідчого від 14.11.2023 року СД диск з відеозаписом подій від 12.11.2023 року, що мали місце на АЗС за адресою АДРЕСА_3 , визнаний речовим доказом та приєднано до матеріалів справи (а.с.38-39).
Згідно протоколу огляду документу від 14.11.2023 року з фототаблицею, об'єктом огляду №1 є барсетка червоного кольору зі шкірозамінника, бувша у користуванні, а також документи: паспорт громадянина України - ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та страховий поліс №АР/3246324. Всі оглянуті речі повернуто потерпілому ОСОБА_22 (а.с.41-44). Постановою слідчого від 14.11.2023 року вказані речі та документи визнано речовими доказами та передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_20 (а.с.45-47).
Згідно висновку експерта СЕ-19/107-23/11483-ТВ від 30.11.2023 року, ринкова вартість бувшої у використанні сумки (клатча) червоного кольору, з урахуванням ознак зносу, станом на 12 листопада 2023 року становить 307,80 грн. (а.с. 52-64).
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.01.2023 року, свідок ОСОБА_17 впізнав за фотознімком №2 особу, яка 12.11.2023 року біля 16.30 приїхала на АЗС на автомобілі ВАЗ-2106 та стояла біля бензоколонки в момент заправки автомашини - обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с.65-67).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 , побачивши на бензоколонці червону барсетку, яка не належала ні йому, ні іншим особам, з ким він приїхав на АЗС, не маючи відомостей про власника барсетки, дочекався, коли ОСОБА_10 закінчить заправку авто та повернеться в машину, та вважаючи, що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, забрав барсетку з бензоколонки і сів з нею в салон автомашини. Отже, виявивши на бензоколонці чужу барсетку, обвинувачений ОСОБА_16 не повідомив про знахідку працівника заправної станції і не віддав йому барсетку, а привласнив її. Тільки після того, як авто під керуванням ОСОБА_10 виїхало за територію АЗС і обвинувачений ОСОБА_16 отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, він почав переглядати вміст гаманця. Не знайшовши в барсетці грошових коштів та іншого цінного майна, а тільки документи та дізнавшись від інших пасажирів авто, що їм відомий власник документів, ОСОБА_16 запропонував знайти власника барсетки з метою отримання нагороди. Передзвонивши потерпілому, він дізнався, що той вже повідомив в поліцію про викрадення свого майна.
За таких обставин, твердження обвинуваченого про відсутність у нього умислу на таємне викрадення майна суд оцінює критично, оскільки таке спростовується як показами допитаних судом свідків, так і дослідженими судом доказами, зокрема, відеозаписом.
В подальшому обвинувачений ОСОБА_16 визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та показав, що забрав барсетку, оскільки вважав, що там є гроші, які мав намір привласнити.
Заслухавши покази обвинуваченого, потерпілого та свідків, дослідивши письмові докази, на які посилалися сторони кримінального провадження, дослідивши повно та всебічно всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, та дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав та добровільно повернув викрадене суд враховує, як обставини, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , по справі не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує, що злочин відноситься до категорії тяжких. Суд також враховує особу винного, а саме: ОСОБА_3 вину визнав, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризуються позитивно, викрадене майно добровільно повернув, тому потерпілий претензій до обвинуваченого не має та просив обвинуваченого суворо не карати, конкретні обставини справи.
Враховуючи наведене, а також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі на мінімальний термін, що передбачений санкцією статті, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 ч.1 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд вважає, що підстав для призначення більш суворого покарання, не має.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України суд вважає стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи в сумі 1195 грн. (а.с.51).
Речові докази:
- СD-R диск «ALERUS» №068430917181235 з відеозаписом суд вважає залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- паспорт громадянина України № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_23 , страховий поліс №АР3246324 на ім'я ОСОБА_24 , сумку червоного кольору, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили суд вважає повернути власнику ОСОБА_7 .
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 368-370, 374, 615 ч.15 КПК України,
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ч.1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) гривень за проведення товарознавчої експертизи.
Речові докази:
- СD-R диск «ALERUS» №068430917181235 з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- паспорт громадянина України № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_23 , страховий поліс №АР3246324 на ім'я ОСОБА_24 , сумку червоного кольору, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_7 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Копія вироку суду після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому.
Захисник має право отримати копію вироку в суді.
Головуюча: ОСОБА_1