Іменем України
08 квітня 2024 року м. Кропивницький
справа № 405/1277/23
провадження № 22-ц/4809/96/24
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковський О.Л., Дьомич Л.М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2023 року у складі судді Савельєвої О.В.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.03.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №3754704351/642663, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
24.12.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24122021, відповідно до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу №24122021 від 24.12.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17100 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12600 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме, з 24.12.2021 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №3754704351/642663 в сумі 17100 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12600 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 14.12.2020 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3666782. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.11 Договору позики, реквізити та підписи сторін.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/20, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №2 від 28.07.2021 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 6610 грн., 46 коп. з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1610 грн. 46 коп. - сума заборгованості за відсотками. Вказують, що всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання. Після відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3666782 в розмірі 6610 грн. 46 коп.
Посилаючись на зазначені обставини ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №3754704351/642663 у загальному розмірі 17100 грн. та за кредитним договором № 3666782 в розмірі 6610 грн. 46 коп., а всього стягнути 23710,46 грн.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №3754704351/642663 від 01.03.2021 в розмірі 14625 грн. 00 коп., та заборгованість за договором позики №3666782 від 14.12.2020 в розмірі 6610 грн. 46 коп., а всього стягнути 21235 грн. 46 коп.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2324 грн. 30 коп. Решту судового збору віднесено на рахунок позивача.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції не враховано всі докази, які є в матеріалах справи, допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вказує, що судом першої інстанції не було враховано відсутність належних доказів на підтвердження заборгованості за кредитом, оскільки належними доказами, які підтверджують перерахування відповідачеві певної суми коштів, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Вважає, що позивачем було надано Розрахунки заборгованості, які були підготовлені працівниками ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», які містять лише розмір заборгованості, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків.
Зауважує, що суду не надано доказів на підтвердження факту отримання ним грошових коштів відповідно до умов договорів, тобто, не доведено факт отримання ним грошових коштів від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група».
Зазначав, що додані до позовної заяви документи не підтверджують факту переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Відсутність доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам позбавляє як відповідача, так і суд можливості встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд першої інстанції встановив такі обставини
Між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №3754704351/642663.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 кредитного договору позики, адреса, реквізити та підписи сторін.
Як вбачається з договору про надання фінансового кредиту, він підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону.
Відповідно до п.п.1.1. п.1 кредитного договору, товариство надає клієнту кредит в розмірі 4500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.п.1.4 п.1 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Відповідно до п.п.1.5. п.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладання договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства.
Також, п.п.1.6 п.1 кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює , що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія ЗУ «про споживче кредитування».
Згідно з п.п.2.3. п.2 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Підпунктом 4.3 пункту 4 кредитного договору передбачено, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк визначений п.12 цього договору або в додатку до цього договору, проценти передбачені п.1.3 договору продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами , але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
Відповідно до п.п.6.1. п. 6 кредитного договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п.6.8. п.6 кредитного договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
Відповідно до п.п.6.9. п.6 кредитного договору, клієнт підтверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Надалі, між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», 24.12.2021 укладено договір факторингу №24122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань, за якою настав або виникає в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п.1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу від 24.12.2021 №24122021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17100 грн., з яких: 4500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12600 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п.1.3. договору факторингу, ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів ДВС в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного договору. При перерахуванні коштів клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: прізвище, ім'я, по-батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 14.12.2020. було укладено договір позики № 3666782.
Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.11 договору позики, реквізити та підписи сторін.
Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти («Позику») на погоджений умовами договору строк («Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.4.1. п.4 договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п.п.4.2. п.4 договору позики).
Відповідно до п.5 договору позики, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п.6 договору позики, договір укладений в результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 ЦК України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Надалі, 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 від 28.07.2021 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6610 грн. 46 коп., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1610 грн.46 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п.1.3. договору факторингу з відповідними змінами внесеними додатковою угодою №2 від 28 липня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Згідно п.3.7. договору факторингу, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується перераховувати на банківський рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», будь-які грошові кошти, отримані від боржників на виконання ними своїх зобов'язань за договорами позики, право вимоги за якими відступлено фактору, після передачі права вимоги до фактора.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване у даній справі рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що кредитор свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, 01.03.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3754704351/642663, який підписаний електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 8).
14.12.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3666782, який підписаний електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (а. с. 21).
Підписавши кредитні договори, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.
24.12.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір факторингу №24122021, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 (а. с. 11-14).
14 грудня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/20, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 (а. с. 22-23).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3754704351/642663 від 01.03.2021, станом на 31.01.2023, заборгованість складає 17100,00 гривень, з яких: 4500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12600,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № № 3666782 від 14.12.2020, станом на 31.01.2023, заборгованість складає 6610,46 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1610,46 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 27).
З вимог позивача вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитними договорами відносно позичальника, а вказаний розмір заборгованості є незмінним з моменту отримання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за договорами кредиту.
Встановлено, що станом на дату звернення позивачем до суду з цією заявою, відповідач не погашав заборгованість за кредитним договором, остання є незмінною з моменту відступлення прав вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення та підписання ОСОБА_1 , за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора кредитних договорів з відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги.
Вищевказані кредитні договори укладені між відповідачем та відповідними фінансовими установами, кожен із них містить суму основного зобов'язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування.
Твердження відповідача про те, що позивач не довів обставин отримання ним коштів відповідно до умов кредитних договорів, на увагу не заслуговують, з огляду на наступне.
Згідно з абз, 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Схоже визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88.
У п. 2.1 зазначеного Положення вказано, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, і включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На виконання вищевказаних норм закону, та в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач надав суду документи, щодо надання кредитів позичальнику, які складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: кредитні договори, які містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, та інформаційну довідку від 05 червня 2023 року ТОВ «Платежі онлайн», яке є оператором системи прийому платежів «Platon», про перерахування 01.03.2021 року о 17:25:03 на картку відповідача, зазначену ним у кредитному договорі, 4500,00 грн та інформаційну довідку від 06 червня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», яким було здійснено успішний переказ 14.12.2020 на суму 5 000,00 грн на картку відповідача, зазначену ним у договорі позики (а.с. 96, 141).
Зазначені докази, суд визнав належними та допустимими, та такими, що підтверджують факт виконання кредиторами свого обов'язку з надання кредиту та перерахування грошових коштів. Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт перерахування грошових коштів за кредитними договорами відповідачу.
Враховуючи те, що за умовами вищезазначених договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за основним боргом на підставі вищезазначених договорів підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Проте, колегія суддів не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, виходячи з наступного.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Як передбачено п. 1.2. Кредитного договору № 3754704351/642663 від 01 березня 2021 року кредит надається на 22 дні, тобто до 22 березня 2021 року.
Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку до цього договору, проценти передбачені в. п. 1.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитному коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.
Отже, строк дії Кредитного договору № 3754704351/642663 від 01 березня 2021 року закінчився через 22 днів після його укладення, а саме, 22 березня 2021 року.
Згідно матеріалів справи, відсотки за користування кредитними коштами нараховано за Кредитним договором № 3754704351/642663 від 01 березня 2021 року по 20.06.2021, тобто за період, коли у кредитора, право вимог якого відійшло до позивача, не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Здійснюючи розрахунок, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що проценти за користування кредитними коштами могли бути нараховані ОСОБА_1 по 29.05.2021 включно (90-й календарний день з дня укладення договору), оскільки строк кредитування був погоджений сторонами та становив 22 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 2475 грн за період з 01.03.2021 по 22.03.2021, виходячи з розрахунку: 4500 грн (тіло кредиту) х 2,50% (базова відсоткова ставка) х 22 дні (строк позики).
Як передбачено договором позики № 3666782 від 14.12.2020 позика надається з 14.12.2020 до 29.12.2020, тобто на 15 днів.
Погодившись з розрахунком заборгованості нарахованих відсотків за цим договором, суд першої інстанції також не взяв до уваги вимоги передбачені ст. 1050 ЦК України та дійшов безпідставного висновку по задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зробити свій розрахунок заборгованості нарахованих відсотків за договором позики № 3666782 від 14.12.2020.
Так, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 1492,50 грн за період з 14.12.2020 по 29.12.2020 включно, виходячи з розрахунку: 5000 грн (тіло кредиту) х 1,99% (відсоткова ставка) х 15 днів (строк позики).
Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на вказані обставини та неправомірно погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості по нарахованим відсоткам.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про неправомірне нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення терміну кредитування є обгрунтованими.
У постанові Об'єднаної палати КГС Верховного Суду від 02.10.2020 № 911/19/19 суд зазаначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Колегія суддів бере до уваги строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитних договорах та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, дійшла висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить: за кредитним договором № 3754704351/642663 від 01.03.2021 в сумі 6975,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4500,00 грн, заборгованість за відсотками - 2475,00 грн; за договором позики №3666782 від 14.12.2020 - в сумі 6492,50 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000,00 грн, заборгованістьза відсотками - 1492,50 грн; а всього 13 467,50 грн.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за відсотками, й доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаних договорів, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 13 467,50 грн.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за відсотками зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то, згідно зі статтею 376 ЦПК України, це є підставою для зміни рішення у цій частині.
Розподіл судових витрат
До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі апеляційної скарги, посилаючись на те, що він є студентом денної форми навчання і не має можливості повноцінно працювати та отримувати дохід.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25.09.2023 клопотання ОСОБА_1 задоволено та відстрочено йому сплату судового збору у розмірі 4026 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2023 року до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та зменшує цей розмірі з 2324,30 грн до 1524,51 грн, тобто пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (56,8 %).
Також, на користь держави колегія суддів стягує судовий збір, який підлягав сплаті при подані апеляційної скарги з відповідача в дохід держави у розмірі 1739,23 грн. та з позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в дохід держави - 2286,77 грн, тобто пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 липня 2023 року змінити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №3754704351/642663 від 01.03.2021 в розмірі 6975 грн. 00 коп., та заборгованість за договором позики №3666782 від 14.12.2020 в розмірі 6492 грн. 50 коп., а всього стягнути 13 467 грн. 50 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1524 грн. 51 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1739 гривень 23 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в дохід держави судовий збір в розмірі 2286 грн. 77 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді О.Л. Дуковський
Л.М. Дьомич