Провадження № 33/821/200/24 Справа № 692/156/24 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції ЛЕВЧЕНКО Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
05 квітня 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого комбайнером у ТОВ «Едельвейс», РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 08.02.2024 о 11:20 год. в смт.Драбів по вул.Володимирській, 10, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису бодікамеру DSJ 211000137, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що працівники поліції зупинили автомобіль під його керуванням та не встановивши будь-яких порушень ПДР в його діях, запропонували пройти тест на вживання алкогольних напоїв, при цьому вони дістали з автомобіля індикаторну трубку, та запропонували її продути. Оскільки він побачив, що індикаторна трубка не була запакована, зауважив про це поліцейському, на що останній запропонував їхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, оскільки у автомобілі знаходилася його дитина. Такі дії поліцейських вважає неправомірними.
Зазначає, що в судовому засіданні були досліджені два відеофайли, які є небезперервними, тобто, фіксація порушення ним ПДР технічними засобами, що мають функції відеозапису працівниками поліції, була змонтована.
Вказує, що ні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 312979 від 08.02.2024, ні в оскаржуваній постанові від 22.02.2024 не зазначено, які ж «явні ознаки алкогольного сп'яніння» були виявлені у нього працівниками поліції, як водія транспортного засобу після незаконної зупинки.
В судове засідання, призначене апеляційним судом на 05.04.2024 на 09:30 год. ОСОБА_1 не з'явився, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать довідка про доставку SMS.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 312979 від 08.02.2024 згідно якого, ОСОБА_1 08.02.2024 о 11:20 год. в смт.Драбів по вул.Володимирській, 10, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису бодікамеру DSJ 211000137, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- пояснень ОСОБА_1 від 08.02.2024 згідно якого, зокрема, він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Зазначив, що 07.02.2024 пив пиво;
- відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що працівники поліції зупинили автомобіль під його керуванням та не встановивши будь-яких порушень ПДР в його діях, запропонували пройти тест на вживання алкогольних напоїв, при цьому вони дістали з автомобіля індикаторну трубку, та запропонували її продути. Оскільки він побачив, що індикаторна трубка не була запакована, зауважив про це поліцейському, на що останній запропонував їхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, оскільки у автомобілі знаходилася його дитина. Такі дії поліцейських вважає неправомірними.
Вважаю зазначені доводи неприйнятними, оскільки із зазначених доводів фактично випливає незгода ОСОБА_1 із діями працівників поліції, при цьому апелянтом не надано підтверджень того, що він, відповідно до вимог ст.267 КУпАП, оскаржував дії працівників поліції.
Неспроможними є доводи ОСОБА_1 про те, що в судовому засіданні були досліджені два відеофайли, які є небезперервними, тобто, фіксація порушення ним ПДР технічними засобами, що мають функції відеозапису працівниками поліції, була змонтована, тому що на переконання суду, на відеозаписах в достатній мірі зафіксовано обставини події, яка відбулася 08.02.2024 за участі ОСОБА_1 .
Крім того, під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції досліджено наявний у матеріалах даної справи відеозаписи із відеореєстратора поліцейського, який підтверджує обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги з приводу того, що що ні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 312979 від 08.02.2024, ні в оскаржуваній постанові від 22.02.2024 не зазначено, які ж «явні ознаки алкогольного сп'яніння» були виявлені у нього працівниками поліції, як водія транспортного засобу після незаконної зупинки, оскільки вони не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Драбівського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба