Житомирський апеляційний суд
Справа №287/244/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.284 КПК України Доповідач ОСОБА_2
04 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі судове провадження №287/244/23 за апеляційною скаргою прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_13 на ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.10.2023,
цією ухвалою задоволено клопотання захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 та звільнено ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.1 ст.240-1 КК України на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12022060520000157 від 11.11.2022 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.240-1 КК України - закрито.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні віднесено на рахунок держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 21.11.2022 - скасовано.
Речові докази: водозабірний шланг чорного кольору, мотопомпу «Кентавр» з бачком металевого кольору, пожежний рукав довжиною 20 м діаметром 100 мм, пожежний рукав довжиною 10 м діаметром 77 мм, металевий шрайбер, металеву тичку довжиною 2 м, два підсаки з деревяними ручками, каміння бурштину, яке знаходиться на зберіганні на території ВП №2 Коростенського РУП - конфісковано в дохід держави.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_13 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, а своїм рішенням призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. При цьому, зазначає, що приймаючи рішення судом першої інстанції не наведено комплексного аналізу обстановки життєдіяльності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 після вчинення злочину та не обґрунтовано висновок про життя обвинувачених після вчинення ними злочину, не наведено переконливих мотивів з посиланням на докази щодо наявності передбачених у ст.48 КК України умов, не вказано конкретної підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та обґрунтувань того, в чому полягала зміна обстановки на час вчинення кримінального провадження, і які конкретно наслідки потягла ця зміна, яким чином вчинене ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 діяння втратило суспільну небезпечність або вона перестала бути суспільно небезпечною. Вважає, що надані суду матеріали не містять відомостей, які б вказували, що обстановка навколо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення останніми нового злочину або, що вчинене ними діяння втратило суспільну небезпечність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення представника потерпілого, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, заперечення обвинувачених та адвоката ОСОБА_7 щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Так, як убачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції свої висновки щодо звільнення обвинувачених, на підставі ст.48 КК України, від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.1 ст.240-1 КК України, мотивував за зміною обстановки, та відповідно закрив кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12022060520000157 від 11.11.2022. Як встановлено судом, обвинувачені вперше скоїли нетяжкий злочин, у скоєному щиро розкаялись, активно сприяли розкриттю злочину, виключно позитивно характеризуються за місцем проживання, в результаті їх дій не спричинено будь-якої небезпеки для життя чи здоров'я людей, не завдано шкоди довкіллю, а також матеріальних збитків, як висновок - на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки останні не є суспільно небезпечними.
При цьому, згідно норм ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно до правового висновку Верховного Суду України (постанова від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19, провадження № 51-5089 км 19), вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо).
В свою чергу, особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
В свою чергу, збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20).
Отже, для застосування положень ст.48 КК України суду належить встановити, як факт вчинення особою кримінального правопорушення, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав.
В свою чергу, суд першої інстанції обґрунтував свій висновок про зміну обстановки тим, що обвинувачені раніше не судимі, вчинили нетяжке кримінальне правопорушення вперше, щиро каються та активно сприяли розкриттю правопорушення, позитивно характеризуються за місцем проживання, діями останніх не спричинено будь-якої небезпеки для життя чи здоров'я людей, не завдано шкоди довкіллю, а також матеріальних збитків,
Разом з цим, як вважає апеляційний суд, суд першої інстанції не встановив в чому саме полягала зміна обстановки, що призвела до того, що вчинене діяння перестало бути суспільно небезпечним.
Також, судом не наведено в ухвалі переконливих підстав, які б вказували на те, що обвинувачені та обстановка навколо них зазнали таких змін, що робить маловірогідним вчинення ними нового тотожного або однорідного злочину, а також те, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним та останні перестали бути суспільно небезпечною особами.
Апеляційний суд вважає слушними посилання прокурора, що стаття 48 КК України не підлягає застосуванню з огляду лише на позитивні характеристики особи, яка вчинила злочин, умови проживання, склад сім'ї, визнання винуватості й каяття у вчиненому, в тому разі, якщо не було встановлено дійсності існування обставин зміни обстановки.
Перевіркою матеріалів провадження №287/244/23 апеляційним судом не встановлено відомостей, котрі б вказували, що обстановка навколо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення останніми нового злочину або, що вчинене ними діяння втратило суспільну небезпечність, як і доказів того, що останні перестали бути суспільно небезпечною особами. Не надані такі докази суду апеляційної інстанції і стороною захисту.
Як передбачено п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, об'єктивно та всебічно дослідити всі обставини кримінального провадження, встановити усі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та відповідно до вимог ст.370 КПК України ухвалити законне й обґрунтоване та справедливе судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_13 - задовольнити.
Ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.10.2023, якою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.1 ст.240-1 КК України на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12022060520000157 від 11.11.2022 закрито, - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :