Житомирський апеляційний суд
Справа №278/3683/23 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 44 Доповідач Шевчук А. М.
03 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
за участі секретаря судового засідання Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №278/3683/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,
за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»,
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Дубовік О.М. в м.Житомирі
У липні 2023 року ОСОБА_1 через представника адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича звернувся до суду із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТДВ СК «Альфа-Гарант»). Просив стягнути з відповідача на відшкодування завданої майнової шкоди 39 397,94 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що 07 лютого 2023 року на 127 км. автодороги М-06 поблизу с.Гадзинка Житомирської області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Audi Q7» із д.р.н. НОМЕР_1 в порушення п.2.3 «б», 12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Богдан» із д.р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджені. Відповідно до постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», то ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Спеціаліст (оцінювач) ТДВ СК «Альфа-Гарант», оглянувши належний позивачу транспортний засіб, провів розрахунок завданих збитків внаслідок ДТП, повідомивши позивача, що розмір завданої матеріальної шкоди становить 57 297,45 грн. Проконсультувавшись із спеціалістами станції технічного обслуговування, позивач зрозумів, що зазначеної вище суми страхового відшкодування йому не вистачить для відновлення автомобіля, а тому ОСОБА_1 звернувся до експерта-автотоварознавця для визначення реального розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди. Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 05 квітня 2023 року №2980, виконаного судовим експертом Землюком В.В., вартість автомобіля «Богдан» із д.р.н. НОМЕР_2 станом на 07 лютого 2023 року становила 120 290,23 грн, а утилізаційна (залишкова) вартість цього автомобіля в пошкодженому стані становить 19 127,70 грн. Тобто, майну позивача завдано шкоди на суму 101 162,53 грн. Копія вказаного вище висновку була направлена відповідачу, але 20 червня 2023 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатило позивачу лише 61 764,59 грн. За таких обставин, із відповідача підлягає до стягнення недоплачена сума страхового відшкодування - 39 397,94 грн.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2023 року стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої майнової шкоди 39 397,94 грн та вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ТДВ СК «Альфа-Гарант» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що при розгляді справи суд не звернув уваги на положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон). Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону, в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно зі ст.34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Так, дорожньо-транспортна пригода сталася 07 лютого 2023 року та повідомлення про ДТП відповідач отримав 10 лютого 2023 року. Огляд пошкодженого транспортного засобу працівником ТДВ СК «Альфа-Гарант» проведений 16 лютого 2023 року, тобто у строки, визначені ст.34 Закону. За таких обставин у позивача не виникло права на самостійне визначення розміру шкоди. Крім того, на виконання вимог ст.ст.22,29 та 34 Закону відповідач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості матеріального збитку, якого зазнав транспортний засіб позивача і за наслідками такого звернення 05 травня 2023 року складений звіт №26/0665/5. Так, відповідно до цього звіту ринкова вартість автомобіля «Богдан» із д.р.н. НОМЕР_2 становить 73 976,85 грн, вартість автомобіля після ДТП складає 12 212,26 грн, а вартість відновлювального ремонту авто - 108 253,94 грн. Відповідно до ст.30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи наведене, сума страхового відшкодування в розмірі 61 764,59 грн, яка виплачена позивачу, нарахована у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На переконання скаржника, ним при виплаті такого розміру страхового відшкодування законних прав та інтересів ОСОБА_1 не порушено. Також при розгляді спору по суті суд першої інстанції прийняв до уваги виключно висновок від 05 квітня 2023 року №2980, що був виготовлений на замовлення позивача. Натомість не звернув уваги на звіт від 05 травня 2023 року №23/0665/5, який надав відповідач. При цьому не навів обґрунтувань стосовно не врахування доказів, наданих ТДВ СК «Альфа-Гарант». На погляд скаржника, висновок від 05 квітня 2023 року №2980 не може бути належним доказом, оскільки виготовлений не на підставі ухвали суду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яковенко А.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
Позиція сторони позивача ґрунтується на тому, що відповідно до приписів ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Крім того, частиною п'ятою та шостою зазначеної статті передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Так, висновок експерта від 05 квітня 2023 року №2980 відповідає всім критеріям, встановленим процесуальним законодавством для даного виду письмового доказу, а тому є належним доказом. Право ОСОБА_1 на самостійне визначення розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП, передбачене п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Окрім того, звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, виконаний на підставі протоколу огляду транспортного засобу від 16 лютого 2023 року. Цей протокол складений за підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а відомості про присутність власника автомобіля під час його огляду протокол не містить.
Від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За положеннями частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яковенко А.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» та третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Так, судова повістка про виклик до суду доставлена до електронного кабінету ТДВ СК «Альфа-Гарант» в підсистемі «Електронний суд» 20 лютого 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.171). Судова кореспонденція, направлена ОСОБА_2 , повернута Укрпоштою із проставленням поштової відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.160-161). Приписами частини восьмої ст.128 ЦПК України унормовано, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. Додатково оголошення про виклик третьої особи ОСОБА_2 розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікування оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За положеннями частини шостої ст.82 ЦПК України постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, відповідно до постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року в справі №278/861/23, яка 14 березня 2023 року набрала законної сили, 07 лютого 2023 року на 127 км М-06 поблизу с. Гадзинка Житомирського району та області ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки "Audi Q7", д.р.н. НОМЕР_1 , в порушення пунктів 2.3 «б», 12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху (ПДР) не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом "Богдан" (а.с.53). У наслідок ДТП транспортні засоби механічно пошкоджено. Порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 2.3 б), 12.1 та 13.3 ПДР знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.
Власником транспортного засобу "Богдан" із д.р.н. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, є ОСОБА_1 (а.с.8).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 211144394, за яким розмір страхової суми за шкоду, завдану майну на одного потерпілого, становить 160 000 грн (а.с.17).
10 лютого 2023 року ОСОБА_3 звернувся до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.66-57).
16 лютого 2023 року складений протокол огляду транспортного засобу «Богдан» із д.р.н. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, який підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.69-71).
Згідно із рахунком-фактурою від 03 квітня 2023 року №2300001150, наданого Приватним акціонерним товариством «Житомир-авто», вартість запчастин (матеріалів) для полагодження автомобіля моделі Bogdan-2310 pick-up із д.н.з. НОМЕР_2 становить 96 954,31 грн (а.с.40).
Відповідно до експертного висновку №2980 автотоварознавчої експертизи від 05 квітня 2023 року, складеного судовим експертом Землюком В.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Богдан 231040, д.р.н. НОМЕР_2 , з технічної точки зору, станом на 07 лютого 2023 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 07 лютого 2023 року, становила 120 219,23 грн (а.с.19-28). Вартість відновлювального ремонту автомобіля Богдан 231040, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 07 лютого 2023 року, становила 188 666,93 грн. Ринкова вартість автомобіля Богдан 231040, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 07 лютого 2023 року, становила 120 219,23 грн. Утилізаційна (залишкова) вартість в пошкодженому стані автомобіля Богдан 231040, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 07 лютого 2023 року, становила 19 127,70 грн. Зазначений висновок експерта містить застереження, що відповідно до частини першої ст.106 ЦПК України та частини третьої ст.102 ЦПК України експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, передбачену ст.ст.384-385 КК України, та висновок підготовлений для подання до суду (а.с.20).
06 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» із заявою в якій зазначив, що 22 лютого 2023 року йому було повідомлено суму компенсації, завданої матеріальної шкоди, а саме - 57 297,45 грн, якої для ремонту його автомобіля не вистачає. Отже, позивач із сумою страхового відшкодування не згодився та направив страховій компанії копію експертного висновку від 05 квітня 2023 року №2980 для його врахування при визначенні розміру страхового відшкодування (а.с.9).
05 травня 2023 року оцінювачем ОСОБА_6 складений звіт №23/0665 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу майна Богдан 231040, д.р.н. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, складає 108 253,94 грн; вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Богдан 231040, д.р.н. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 , внаслідок ДТП складає 73 976,85 грн (а.с.72-76).
Згідно із розрахунком страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» сума страхового відшкодування, яку належить сплатити ОСОБА_1 згідно зі звітом від 05 травня 2023 року №23/0665 становить 61 764,59 грн (73 976,85 грн (розмір матеріального збитку) - 12 212,26 грн (вартість залишків ЗНТ у разі конструктивного знищення) (а.с.96).
Відповідно до інформації про рух коштів по картці, яка належить ОСОБА_1 , 20 червня 2023 року на рахунок позивача надійшли кошти від ТДВ СК «Альфа-Гарант» в сумі 61 764,59 грн - страхове відшкодування (а.с.10).
Загальними правилами частини першої ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом із тим, частиною другою ст.1187 ЦК України унормовано, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Окрім того, за положеннями п.1 частини першої ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Водночас, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Статтями 1 та 5 Закону визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Відповідно до ст.6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі ст.7 Закону, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, що здійснюється в Україні.
За змістом ст.ст.9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Положеннями ст.30 Закону визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 36.1 ст.36 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову в здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
За таких обставин, можливо дійти висновку, що страховик особи, яка завдала шкоди майну чи здоров'ю інших осіб внаслідок ДТП, несе цивільно-правову відповідальність за завдану застрахованою особою шкоду в межах страхової суми, визначеної відповідним договором страхування. Разом з тим, відповідно до чинного законодавства України страховик наділений повноваженнями щодо визначення суми страхового відшкодування потерпілій особі. Водночас, у випадку незгоди потерпілої особи із розміром страхового відшкодування така особа наділена правами щодо захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку, зокрема шляхом пред'явлення позову про відшкодування матеріальної шкоди, що і було здійснено ОСОБА_1 .
Частиною четвертою ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За положеннями частини першої ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так, апеляційний суд звертає увагу на те, що з метою встановлення розміру завданих майну ОСОБА_1 збитків останнім було ініційовано проведення автотоварознавчої експертизи, за результатами проведення якої виготовлений експертний висновок від 05 квітня 2023 року №2980.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
За положеннями ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів доходить переконання, що експертний висновок від 05 квітня 2023 року №2980, складений на замовлення позивача за наслідками проведеної судовим експертом Землюком В.В. автотоварознавчої експертизи, відповідає приписам ст.ст.102 та 106 ЦПК України, а тому є належним та допустимими доказом розміру спричинених ОСОБА_1 матеріальних збитків, який відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку не спростований.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року в справі №924/625/17 суд касаційної інстанції зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а тому суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотехнічної експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій поводився ремонт автомобіля.
Відповідно до правового висновку, відображеного у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року в справі №917/500/18, визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи.
Із огляду на наведене, апеляційний суд зазначає, що приймаючи до уваги відомості, відображені в експертному висновку автотоварознавчої експертизи від 05 квітня 2023 року №2980, суд першої інстанції діяв відповідно до норм чинного законодавства, оскільки визначення розміру завданої шкоди, згідно з усталеною судовою практикою, здійснюється саме на підставі висновку автотоварознавчої експертизи або на підставі документів станції технічного обслуговування.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального або процесуального права, а за своєї суттю зводяться до переоцінки доказів, яким правильна надана оцінка судом першої інстанції у відповідності до положень ст.89 ЦПК України.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з урахуванням різниці виплаченої позивачу суми 61 764,59 грн із відповідача належить достягнути 39 397,94 грн
Решта доводів апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовує та з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребує.
За нормою ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції повно встановив обставини справи, висновки їм відповідають, правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишає без змін, що відповідач приписам ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 08 квітня 2024 року.