Справа № 161/4682/22 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В.
Провадження № 22-ц/802/445/24 Доповідач: Киця С. I.
09 квітня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Киці С. І.,
суддів - Карпук А. К., Осіпука В. В.,
вивчивши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року в цивільній справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 15 квітня 2024 року подала апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року в цій справі. Вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для сплати судового збору, витребувано з суду першої інстанції матеріали цієї цивільної справи. На виконання вищевказаної ухвали представник відповідача ОСОБА_2 направив 01 квітня 2024 року до апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 370 ЦПК України встановлений порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Згідно ч. 5 ст. 370 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Відповідно до положень цієї норми суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, навіть у випадку, якщо особа не була присутня під час апеляційного розгляду, але суд розглянув наведені в апеляційній скарзі доводи під час апеляційного розгляду.
З матеріалів справи, витребуваних апеляційним судом з суду першої інстанції, встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року в цій справі позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ДКП «Луцьктепло» 144 789,68 грн заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання та 2481 грн судового збору (по 1240,50 грн з кожного).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2022 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 07 липня 2022 року в цій справі залишено без задоволення.
26 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення суду від 07 липня 2022 року в цій справі, яку мотивував тим, що починаючи з 2002 року, власник квартири ОСОБА_3 відмовився від отримання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води, які надає позивач, і даними послугами не користується; його дочка ОСОБА_4 багато років взагалі не проживає в Україні; у квартирі ніхто не проживає; неправильно застосовані норми матеріального права, норми процесуального права застосовані неправильно. Просив скасувати заочне рішення повністю, а справу закрити.
Постановою Волинського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року в цій справі в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат змінено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ДКП «Луцьктепло» 63 777, 45 грн заборгованості за послуги з теплопостачання; стягнуто з ОСОБА_1 в користь ДКП «Луцьктепло» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 546,44 грн; стягнуто з ДКП «Луцьктепло» в користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1535,74 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 07 липня 2022 року у цій справі залишено без задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 15 квітня 2024 року подала апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року в цій справі. У доводах апеляційної скарги вказано, що відповідач не користувалась послугами з теплопостачання, оскільки з серпня 2015 року навчається, постійно проживає та працює у Федеративній Республіці Німеччина; її батько, ОСОБА_3 , відмовився від користування послугами позивача, у 2003 році виконані роботи по демонтажу системи гарячого водопостачання та системи теплопостачання у квартирі; норми матеріального права застосовано неправильно (застосовано норми, які не підлягали застосуванню); некористування послугами позивача та фактичне неотримання відповідачами теплової енергії позбавляло ДКП «Луцьктепло» права нарахування останнім плати за ненадані послуги та виключало право стягнення з них неіснуючої заборгованості. Просила скасувати заочне рішення суду від 07 липня 2022 року в цій справі, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 містить ті ж самі доводи, які були викладені у апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_3 , та які Волинський апеляційний суд розглянув у повному обсязі при перегляді заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 .
Так, у постанові Волинського апеляційного суду від 27 березня 2023 року зроблено висновок про те, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , тому є споживачами послуг позивача. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відмова споживача від отримання послуг з теплопостачання гарячої води без реального і санкціонованого компетентними органами відключення житла від теплопостачання не звільняє останнього від оплати таких послуг. Відсутні правові підстави для звільнення відповідачів як користувачів зазначеними послугами, що надаються позивачем, від оплати за ці послуги. Вирішено питання про застосування позовної давності. Встановлено порушення судом норм процесуального права, неналежну оцінку всіх обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального права, у зв'язку із чим рішення змінено в частині суми заборгованості, що підлягає стягненню, та, відповідно, судових витрат.
Доводи, які б не були розглянуті судом апеляційної інстанції апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не містить.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_1 викладено заперечення щодо постанови Волинського апеляційного суду від 27 березня 2023 року в частині неправильного застосування, на думку представника відповідача, норм матеріального права, що підлягають доведенню у порядку, визначеному частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Керуючись ч. 5 ст. 370 ЦПК України колегія суддів, вважає, що у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою слід відмовити.
Керуючись ч. 5 ст. 370 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року в цивільній справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий - суддя
Судді