Справа №760/7881/24 1-кс/760/3771/24
04 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 22023101110000699 від 06 вересня 2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2 та частиною третьою статті 436-2 КК України,
Слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000699, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 вересня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2 та частиною третьою статті 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03 квітня 2022 року та у період до 21 лютого 2024 року, перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його користуванні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, у застосунку «Telegram» створив обліковий запис за посиланням t.me/KarabasChannel під назвою «Karabas Channel», який налічує НОМЕР_1 учасників та який прив'язав до власного номеру мобільного телефону поширив матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Відповідно до висновку експерта № 3900/24-36 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 18 березня 2024 року Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, у публікаціях, розміщених ОСОБА_5 у каналі «Karabas Channel» в месенджері «Telegram» містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2, частиною третьою статті 436-2 КК України - поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також у повторному поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
21 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2, частиною третьою статті 436-2 КК України за вчинення яких передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане підтверджується відповіддю від КП ФМР «Фастівське БТІ»
№ 01/24 від 18 березня 2024 року та договором купівлі-продажу від 07 грудня 1994 року № 2-22306, посвідченого ОСОБА_6 , державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори.
Тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, а саме квартири, що належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно у первісному стані, унеможливить його подальше відчуження та перереєстрацію, тому слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, 04 квітня 2024 року подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна, відповідно до частини другої статті 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна, в судове засідання не викликався.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність прокурора та власника майна.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000699, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 вересня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-2 та частиною третьою статті 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03 квітня 2022 року та у період до 21 лютого 2024 року, перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його користуванні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, у застосунку «Telegram» створив обліковий запис за посиланням t.me/KarabasChannel під назвою «Karabas Channel», який налічує НОМЕР_1 учасників та який прив'язав до власного номеру мобільного телефону поширив матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Відповідно до висновку експерта № 3900/24-36 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 18 березня 2024 року Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, у публікаціях, розміщених ОСОБА_5 у каналі «Karabas Channel» в месенджері «Telegram» містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
21 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 436-3, частиною третьою статті 436-2 КК України, що підтверджується його особистим підписом.
Згідно з відповіддю Комунального підприємства фастівської міської ради Фастівське бюро технічної інвентаризації від 18 березня 2024 року № 01/24 підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 1994 року № 2-22306, посвідченого державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною п'ятою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У клопотанні слідчого зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Так, санкцією частини другої статті 436-2 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, частини третьої статті 436-2 КК України - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, та слідчим доведено, що майно - квартиру, на яку він просить накласти арешт належить підозрюваному.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуженню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та з метою забезпечення можливої конфіскації вказаного майна підозрюваного як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- квартиру, загальною площею 72,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1