СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2289/24
ун. № 759/6417/24
04 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
01 квітня 2024 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022000000000127 від 28.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Так, ОСОБА_5 , володіючи організаторськими здібностями та якостями лідера, керуючись корисливим мотивом і прагнучі до отримання стабільного незаконного прибутку, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням час в січні 2022 року, вирішив створити та очолити стійке об'єднання - організовану групу, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які полягали у незаконному, придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті психотропних речовин, обіг яких обмежено - амфетамін, особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - ММДА, а також особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс.
В подальшому ОСОБА_5 , розробив план, яким передбачав наступне: підібрати та залучити до протиправної діяльності осіб, які повністю визнаватимуть його авторитет як керівника і організатора, дотримуватимуться в суворому порядку встановлених ним неформальних правил поведінки, під час вчинення злочинів; розподілити між залученими учасниками конкретні функції та завдання направлені на досягнення спільного протиправного результату, зокрема щодо підшукування та придбання необхідних обладнання, речовин та прекурсорів для виготовлення психотропної речовини; організації процесу синтезу психотропної речовини; фасування та розподілу між учасниками групи виготовленої психотропної речовини; налагодження шляхів збуту речовини - амфетамін, ММДА (5-метокси-3,4-метилендіоксиамфетамін), а також особливо небезпечних наркотичних засобів - канабіс; організувати постачання психотропних речовин, обіг яких обмежено - амфетамін, особливо небезпечних, обіг яких заборонено ММДА (5-метокси-3,4-метилендіоксиамфетамін), а також особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс з метою їх подальшого збуту, в тому числі забезпечити необхідним обладнання; організувати веб-сайт з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин через всесвітню мережу «Інтернет» під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 забезпечити недопущення викриття протиправної діяльності з боку співробітників правоохоронних органів, шляхом впровадження заходів конспірації; розподіляти незаконно виготовлені речовини та прибутки, одержані в результаті такої діяльності, між учасниками організованої групи в залежності від виконання покладених на них функцій та обов'язків.
В подальшому, у невстановлений проміжок часу, але не пізніше кінця січня 2022 року, діючи відповідно до раніше розробленого плану, переслідуючи мету вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_5 підшукав та залучив осіб, які мають можливість постачання психотропних речовин та наркотичних засобів, з метою їх подальшого збуту.
Крім того, на виконання спільного плану ОСОБА_5 підшукав осіб, які могли забезпечувати зберігання з метою збуту та збут на території м. Києва та Київської області незаконно придбаних речовин та засобів, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в подальшому запропонував останнім долучитися до складу організованої групи у якості виконавців.
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 усвідомлюючи кримінальну караність та протиправність пропозиції ОСОБА_5 на неї погодилися таким чином вступивши до складу організованої злочинної групи.
Продовжуючи готування до здійснення злочинної діяльності, ОСОБА_5 довів до відома залученим ним ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 детальний план протиправної діяльності, яким визначено конкретні ролі та функції кожного співучасника, направлені на успішне виконання цього плану, спрямованого на систематичне вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом психотропних речовин, обіг яких обмежено - амфетаміну, особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - ММДА (5-метокси-3,4-метилендіоксиамфетамін), а також особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс.
Розподіл функцій учасників здійснювався в залежності від особистих якостей членів організованої групи, таких як наявності каналів придбання психотропних речовин та наркотичних засобів підтримання зв'язків з особами, які збувають у великих кількостях психотропні речовини та з особами, які є споживачами психотропної речовини.
Так, зокрема, як організатор і керівник організованої групи ОСОБА_5 поклав на себе виконання наступних обов'язків: розробку плану і організацію вчинення злочинів, розподіл обов'язків між учасниками злочинного об'єднання з чітким визначенням ролей при вчиненні злочинів; впровадження правил поведінки та конспірації в організованій групі з метою недопущення викриття протиправної діяльності зі сторони правоохоронних органів, які виражались у використанні спеціально підготовлених засобів мобільного зв'язку виключно для спілкування між членами організованої групи щодо обговорення тактики і методики вчинення ними злочинів, в т.ч. використання месенджерів; підшукування каналів постачання психотропних речовин та наркотичних засобів; використання особистого транспортного засобу для незаконного перевезення вже готової психотропної речовини та наркотичних засобів; організація збуту та розподіл між учасниками організованої групи незаконно придбаної психотропної речовини та наркотичних засобів; виконання інших функцій в яких виникне необхідність під час злочинної діяльності.
Так, з метою реалізації свого злочинного плану щодо вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, учасниками організованої групи було підшукано та облаштовано ряд приміщень для здійснення протиправної діяльності, про які задля забезпечення конспірації було відомо лише учасникам групи.
Для підтримання постійного зв'язку і координації спільних дій щодо вчинення злочинів, з метою недопущення викриття злочинної діяльності об'єднання, її організатором прийнято рішення використовувати під час спілкування за допомогою засобів зв'язку месенджери «WhatsApp» та «Telegram», а також застосовувати під час розмов попередньо обумовлені терміни та назви, які надані психотропним речовинам та предметам, які необхідні для їх виготовлення.
Таким чином, ОСОБА_5 створив та очолив організовану групу зі стабільним складом, до якої увійшли окрім нього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які заздалегідь зорганізувались у стійке об'єднання, після чого у період з кінця січня 2022 року по 15 вересня 2023 року (до моменту припинення працівниками правоохоронних органів їх діяльності), вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за наступних обставин.
Крім того ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не пізніше 15.09.2023 року, з метою виконання спільного злочинного умислу направленого на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін та особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, при невстановлених обставинах незаконно придбав вказані речовини та засоби, які діючи відповідно до раніше узгодженого плану, розподілив між учасники організованої групи, які здійснили переміщення частин вказаних речовин до раніше обумовлених місць з метою подальшого розфасування та збуту.
Зокрема, ОСОБА_5 перемістив незаконно придбану речовину, яка містять у своєму складі психотропні речовини, обіг яких обмежено - амфетамін, за місцем свого мешкання, а саме до кв. АДРЕСА_3 та розпочав їх незаконне зберігання доки його протиправна діяльність не була припинена співробітниками правоохоронних органів 15.09.2023 року.
15.09.2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В цей же день, ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 16.09.2023 року відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.11.2023 року без визначення розміру застави.
Київський апеляційним судом у ході розгляду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 вказана ухвала залишена без змін.
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 07.11.2023 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.12.2023 року без визначення розміру застави.
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 12.12.2023 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.02.2024 року без визначення розміру застави.
Слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва 07.02.2024 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.04.2024 року без визначення розміру застави.
Обґрунтованість повідомленої підозри учасникам організованої групи, зокрема ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
Сторона обвинувачення вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких. Усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину та невідворотності настання покарання у разі доведення вини сторона обвинувачення обґрунтовано припускає що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення покарання. Додатковим підтвердження існування вказаного ризику є те, що в підозрюваного наявний паспорт для виїзду за кордон. Крім того, до у зв'язку з тим, що на даний час частина території України окупована не виключено, що з метою уникнення відповідальності в майбутньому підозрюваний може переховуватися на непідконтрольних органам державної влади територіях.
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 відвів собі керівну роль в організації та вчиненні злочинної діяльності та безумовно користується авторитетом серед інших підозрюваних, які виконували його протиправні вказівки, що свідчить про можливість протиправного впливу направленого на перешкоджання досудовому розслідуванню. Зокрема може вчинити вказані дії щодо свідка ОСОБА_12 , який на даний час надає показання, вказує на нього та на ОСОБА_10 , як на осіб які здійснювали незаконне зберігання та виготовлення психотропних речовин.
- ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Підозрюваний за допомогою ОСОБА_11 , який є військовослужбовцем може бути ознайомлений з методами та формами роботи правоохоронних органів, а тому не виключено, що він може умисно протиправно зловживати процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування;
- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень відповідної категорії, оскільки незаконний збут психотропних речовин та наркотичних засобів приносить швидкий стабільний заробіток, а також те, що на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено канали надходження прекурсорів для їх виготовлення, а також канали вже готових до вживання «доз» заборонених речовин для їх збуту.
На даний час зазначені вище ризики, не зменшились, свідок ОСОБА_12 надав показання відносно ОСОБА_5 , таким чином викрив його, а отже інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також попередити ризик впливу на ОСОБА_12 .
Також орган досудового розслідування зазначив, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим та потребує додаткового строку, оскільки результати процесуальних дій, які планується провести в рамках досудового розслідування, мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до восьми місяців, тобто до 15 травня 2024 року.
На підставі викладеного просили продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.05.2024 року, без визначення розміру застави.
У судому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні надав свої заперечення на клопотання, в яких, зокрема, зазначив, що ОСОБА_5 станом на 04 квітня 2024 року перебуває під вартою 195 днів, враховуючи тривалий час його перебування під вартою, ризики у даній справі зменшились в силу спливу часу. Також захисник наголосив, що стан здоров'я ОСОБА_5 за час перебування під вартою значно погіршився. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засідання підозрюваний підтримав заперечення свого захисника, вказав, що стан його здоров'я значно погіршився під час перебування під вартою.
Частиною 1 ст. 193 КПК України встановлено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Повно та всебічно дослідивши матеріали поданого клопотання, заслухавши прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Зважаючи на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року (справа №759/2524/24) ухвала про тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діє до 06 квітня 2024 року.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано 01.04.2024 року, тобто у строк, визначений ст. 199 КПК України.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Судом встановлено, що 15 вересня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 31-42).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2023 року (справа №759/17805/23) застосовано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.11.2023 року без визначення розміру застави (а.с. 150).
07 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва (справа №759/21576/23) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 15.12.2023 року без визначення розміру застави (а.с. 151).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року (справа №759/24086/23) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 діб, тобто до 09 лютого 2024 року включно (а.с. 152).
07 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва (справа №759/2524/24) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 діб, тобто до 06 квітня 2024 року включно (а.с. 153).
Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року (справа №759/23088/23) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000127 до восьми місяців, тобто до 15 травня 2024 року (а.с. 149).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
15 вересня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:протоколом за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю від 14.06.2023 року; протоколом за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю від 07.08.2023 року; протоколом обстеження публічно недоступних місць - гаражу № НОМЕР_1 , що розташований в ряду №26 на території ГБК «Позняки-2» по вул. Сортувальній, 22 в м. Києві відповідно до якого з місця незаконного зберігання, яке використовувалось членами організованої групи були відібрані зразки, що відповідно до висновку судової експертизи №СЕ-19-23/23777-НЗПРАП містять психотропну речовину - амфетамін; протоколом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_10 від відповідно до якого зафіксований факт збуту останніми психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін масою 44,2 г, шляхом надіслання через поштовий оператор ТОВ «Нова Пошта»; допитом залученого до конференційного співробітництва ОСОБА_13 від 25.08.2023 року, який повідомив обставини придбання заборонених речовин через організований учасниками групи веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколом проведення огляду і виїмки кореспонденції від 13.07.2023 року у ході якого відібраний зразок речовини, яку збув ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10 через поштовий сервіс ТОВ «Нова Пошта», який містить відповідно до висновку судової експертизи №СЕ-19-23/41975-НЗПРАП психотропну речовину - амфетамін масою 0,8788 г; протоколом обстеження домоволодіння, яке учасник організованої групи ОСОБА_12 використовував, як місце незаконного зберігання, а саме буд. АДРЕСА_5 , відповідно до якого відібраний зразок речовини, що відповідно до висновку судової експертизи №СЕ-19-23/28713-НЗПРАП містить психотропну речовину - амфетамін масою 0,2769 г; протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07.08.2023 року; протоколом спостереження за ОСОБА_5 від 14.06.2023 року; протоколом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки стосовно ОСОБА_8 відповідно до якого зафіксований факт збуту останніми особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) масою 0,6437г, шляхом створення схованки - «закладки» на території м. Києва; допитом залученого до конференційного співробітництва ОСОБА_13 від 28.08.2023 року; допитом залученого до конференційного співробітництва ОСОБА_13 від 29.08.2023 року; протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07.08.2023 року стосовно ОСОБА_5 ; протоколом спостереження від 26.07.2023 року у якому зафіксовані факти зустрічей учасників організованої групи, а також відвідування ОСОБА_5 та ОСОБА_10 місця незаконного зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин - гаражного приміщення розташованого на території ГБК «Позняки-2»; протоколом за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю від 12.10.2023 року стосовно ОСОБА_5 ; протоколом обшуку в приміщенні, яке ОСОБА_5 та ОСОБА_11 використовували, як місце незаконного виготовлення психотропних речовин за адресою: АДРЕСА_6 ; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку в приміщенні, яке ОСОБА_11 спільно з іншими учасниками організованої групи використовував, як місце незаконного зберігання за адресою: АДРЕСА_7 ; показаннями свідків - понятих, які були присутні під час проведення обшуків та підтверджують факт вилучення речовин; проведеним аналізом отриманої від операторів мобільного зв'язку інформації про телефонні з'єднання, відповідно до якого встановлений зв'язок учасників організованої групи; пред'явленням особи для впізнання за фотознімками охоронцю ГБК «Позняки-2» ОСОБА_14 , який вказує на ОСОБА_5 , як на особу яка використовувала гараж на території кооперативу з якого відбирались зразки заборонених речовин; речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування у поданому клопотанні та у судовому засіданні вказали, що обґрунтовано вважати про наявність вказаних ризиків дають наступні обставини:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких. Усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину та невідворотності настання покарання у разі доведення вини сторона обвинувачення обґрунтовано припускає що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення покарання. Додатковим підтвердження існування вказаного ризику є те, що в підозрюваного наявний паспорт для виїзду за кордон. Крім того, до у зв'язку з тим, що на даний час частина території України окупована не виключено, що з метою уникнення відповідальності в майбутньому підозрюваний може переховуватися на непідконтрольних органам державної влади територіях.
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 відвів собі керівну роль в організації та вчиненні злочинної діяльності та безумовно користується авторитетом серед інших підозрюваних, які виконували його протиправні вказівки, що свідчить про можливість протиправного впливу направленого на перешкоджання досудовому розслідуванню. Зокрема може вчинити вказані дії щодо свідка ОСОБА_12 , який на даний час надає показання, вказує на нього та на ОСОБА_10 , як на осіб які здійснювали незаконне зберігання та виготовлення психотропних речовин.
- ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Підозрюваний за допомогою ОСОБА_11 , який є військовослужбовцем може бути ознайомлений з методами та формами роботи правоохоронних органів, а тому не виключено, що він може умисно протиправно зловживати процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування;
- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень відповідної категорії, оскільки незаконний збут психотропних речовин та наркотичних засобів приносить швидкий стабільний заробіток, а також те, що на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено канали надходження прекурсорів для їх виготовлення, а також канали вже готових до вживання «доз» заборонених речовин для їх збуту.
Слідчий суддя погоджується, вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на наявні матеріали досудового розслідування у їх сукупності, що додані до клопотання.
Крім того, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представилося можливим та потребує додаткового строку, оскільки результати процесуальних дій, які планується провести в рамках досудового розслідування, мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Також, провести зазначені процесуальні дії не видалося можливим у зв'язку з винятковою складністю кримінального провадження, яка обумовлена: кількістю підозрюваних осіб, оскільки на даний час повідомлено про підозру 6 особам, при цьому вирішуються питання про складання повідомлення про підозру іншим особам, які були залучені до протиправної діяльності; призначенням та проведенням великої кількості судових експертиз об'єктів, які були вилучені в ході проведення обшуків та значним періодом їх виконання, виконання яких на даний час триває; тривалим періодом злочинної діяльності підозрюваних осіб, а також латентним характером протиправних дій, що призвело до необхідності проведення великої кількості негласних слідчих (розшукових) дій протягом довгого часу та відносно значної кількості осіб; необхідністю встановлення та допиту значної кількості свідків, що зумовлює додаткові часові витрати.
Слідчий суддя зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України»).
Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.
Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.
Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтовується тим, що на даний час зазначені вище ризики, не зменшились, свідок ОСОБА_12 надав показання відносно ОСОБА_5 , таким чином викрив його, а отже інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також попередити ризик впливу на ОСОБА_12 .
Однак, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування не наведено належного обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою. Саме лише посилання на вказані обставини із посиланням на загальні норми без врахування конкретних обставин справи, слідчий суддя не може розцінювати як доведення неможливості застосувати до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
У судовому засідання встановлено та підтверджено відповідними доказами, що у ОСОБА_5 під час перебування під вартою погіршився стан здоров'я. Підозрюваний має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що встановлено із договору найму (оренди) нерухомого майна від 01 травня 2023 року.
Таким чином, зважаючи на ч. 4 ст. 194 КПК України, відповідно до якої, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищезазначені норми кримінального процесуального законодавства, ретельно дослідивши матеріали поданого клопотання та заслухавши учасників судового засідання, суд доходить до висновку, що до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених частинами 5 та 6 статті 194 КПК України. Відтак, у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Слідчий суддя в даному конкретному випадку також вважає за доцільне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, носити електронний засіб контролю.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 195 КПК України електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок.
Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту (ч. 1, 5 ст. 195 КПК Україи).
Таким чином, беручи до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, доведеність ризиків, наведених у клопотанні, керуючись ст.ст. 2, 7, 176-178, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022000000000127, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 травня 2024 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 на час дії запобіжного заходу;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не спілкуватися із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі судового засідання.
Ухвала слідчого судді діє до 15 травня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1