Справа № 758/14198/23
08 квітня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді- Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
учасників справи не викликались,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника позивача представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Руденко Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування майнової шкоди заподіяної майну,
рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2024 у справі № 758/14198/23 позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування майнової шкоди заподіяної майну задоволено. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 45674,18 грн та судові витрати у розмірі 2829,40 грн.
Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у розмірі 27000,00 які просить стягнути з відповідача та таке питання не вирішено судом. При цьому представником позивача було подано суду клопотання про визнання причин пропуску строку поважними та поновити строк для подання такої заяви яка обґрунтована тим, що копію рішення суду від 16.02.2023 отримано адвокатом лише 22.03.2024, а тому не мав змоги вчасно подати відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення та докази, долучені до неї. Просить поновити процесуальний строк та ухвалити додаткове рішення у цій справі.
Відповідачем не подано до суду заяву про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання учасники справи не викликались, у зв'язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи щодо вирішення заявленого питання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із матеріалів справи установлено, що 19.10.2023 між позивачем та адвокатом Руденко С. Ю. укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з умов укладеного договору позивач сплачує адвокату гонорар, ціна якого погоджується сторонами у додатку «№ 1 до договору (п. 3.1 договору).
Відповідно до додатку № 1 від 19.10.2023 установлено, що сторони погодили вартість послуг адвокату у сумі 3000,00 грн. за 1 год.
Відповідно до актів приймання-передачі наданої правничої допомоги відповідно до додатку № 1 від 07.12.2023 № 1 та від 25.03.2024 № 2 надано наступні правничі послуги: аналіз матеріалів, доказів та консультація клієнта - 20 хв, 1000,00 грн; збір доказів, підготовка, складання та подача позовної заяви - 2 год., 6000,00 грн; підготовка, складання та подача заявим про виклик свідка - 30 хв, 1500,00 грн; підготовка до розгляду справи та представництво у суді 07.12.2023 - 30 хв, 1500,00 грн; збір доказів, підготовка, складання та подача відповіді на відзив - 1 год, 3000,00 грн; підготовка до розгляду справи та представництво у суді 21.12.2023, 04.01.2024, 23.01.2024, 06.02.2024 - 4 години, на загальну суму 12000,00 грн; підготовка, складання та подання заяви про розгляд справи без участі сторони - 10 хв, 500,00 грн; отримання судового рішення 22.03.2024 - 30 хв, 1500,00 грн.
Отже. загальна вартість наданих правничих послуг становить 27000,00 грн.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд звертає увагу на те, що перелік наданих послуг, який міститься у акті приймання-передачі не повністю належить до сфери надання адвокатом правничих послуг, а саме: подача заяв по суті, отримання судового рішення не є послугами у сфері професійної правничої допомоги.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору, кількість судових засідань у цій справі, вирішення справи по суті шляхом задоволення позову, враховуючи, складання заяв по суті, участь представника позивача у судових засіданнях; з огляду на приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що представником позивача до початку судових дебатів зазначено, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на професійну правничу допомогу, а всього у розмірі 6000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково, у зв'язку з чим вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі.
Щодо клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до наступного.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
У відповідності до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, що унеможливлює розгляд судом питання розподілу судових витрат без поновлення цього строку.
За наявності відповідного клопотання сторони про поновлення пропущеного строку для подання доказів понесених витрат на правову допомогу, вона має бути розглянуто судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року (справа № 205/213/20).
Суд установив, представником позивача отримано копію судового рішення 22.03.2024, що підтверджено розпискою від 22.03.2024, яка міститься у матеріалах справи.
Заяву про ухвалення додаткового рішення та подання доказів до неї, представником позивача подано до суду 26.03.2024.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що причина пропуску процесуального строку є об'єктивною, а відтак суд визнає таку поважною причиною пропуску представником позивача строку на подання доказів понесених витрат та приходить до висновку, що такий строк підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 76-81, 126, 127, 259, 264, 265, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
клопотання адвоката Руденко Сергія Юрійовича про поновлення пропущеного строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити.
Поновити адвокату Руденко Сергія Юрійовича подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та подання доказів понесення судових витрат у зв'язку з розглядом справи № 758/14198/23.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Руденко Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 758/14198/23 - задовольнити частково.
Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування майнової шкоди заподіяної майну - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Дмитрівська,16а, код ЄДРПОУ 03359701;
третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра», місцезнаходження - місто Полтава, вулиця Колективна, 10, код ЄДРПОУ 21870998.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року.
Суддя О. І. Якимець