Справа № 758/3245/24
3/758/2054/24
08 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, 122-4 КУпАП,
встановив:
15.02.2024 року, о 22 год. 30 хв., у м. Києві по вул. Галицька, 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Volkswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не дотримав безпеки руху, не дотримав безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованому автомобілю марки "Mazda", д.н.з. НОМЕР_2 та скоїв наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9, 13.1 та 2.3б ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №861807 від 11.03.2024, 15.02.2024 о 22 год. 30 хв., на вул. Галицька, 7, у м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Volkswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за порушення вимог п. 2.10 ПДР за ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав. За ст. 122-4 КУпАП просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, вказав, що удар не відчув.
Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що 16.02.2024 року вийшов на вулицю та побачив на своєму авто пошкодження на лівому передньому крилі. Зазначив, що ОСОБА_1 йому повідомив, що не відчув удару.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначила, що бачила як автомобіль марки "Volkswagen Transporter", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухався заднім ходом, однак удару не бачила, звуку не було, вважає що це була легка подряпина.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , учасників процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 10.09 ПДР - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб
п.13.1 ПДР - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
п. 2.3б ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Вина ОСОБА_1 , окрім визнання ним вини, у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №861808 від 11.03.2024 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями, показами учасників та свідка.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні. Суб'єктом правопорушення є фізично осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП підтверджується допитаними в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , характер вчинених пошкоджень та поясненнями ОСОБА_1 з яких видно, що автомобіль ОСОБА_1 хоч і допустив ДТП проте характер зіткнення дозволяє прийти до висновку, що він удару не відчув, а отже і не міг знати та розуміти, що відбулось ДТП, покази свідка ОСОБА_3 відповідають поясненням ОСОБА_1 наданими працівникам поліції та суду.
Будь-яких доказів, які б об'єктивно підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 10, 33, 283, 247, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченного ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко