Справа № 758/7393/23
27 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 758/7393/23,
стягувач звернувся до суду із заявою у якій просить видати дублікат виконавчого документа № 758/7393/23 у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини. Жодних обґрунтувань у цій заяві не наводить.
У судове засідання учасники справи не з'явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому на підставі ч. 3 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає заяву у їх відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов до наступного.
Судовим наказом Подільського районного суду м. Києва від 28.06.2023 у справі № 758/7393/23 видано судовий наказ про стягування з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на дитину, щомісячно, починаючи з 27 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили, що підтверджено матеріалами справи.
Докази отримання судового наказу у суді стягувачам не встановлено.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 цього Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно з правової позиції Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладеної у постанові від 25 вересня 2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція щодо надання доказів втрати оригіналу виконавчого документа викладена у постанові Верховного Суду № 640/1347/17 від 08 листопада 2018 року.
Також Верховний Суд вказав у постанові від 19 квітня 2021 року в справі №2-1316/285/11, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Враховуючи наведене, суд відмічає, що предметом доказування у даному випадку перш за все є факт втрати виконавчого листа.
Суд установив, що стягувачам не наведено та не подано жодних доказів втрати виконавчого документа.
Разом із тим, суд вимічає, що відсутні відомості про отримання судового наказу стягувачам у суді.
Отже, враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що стягувачем не доведено факт втрати виконавчого документа, який необхідно довести у відповідності до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, чого не встановлено судом, адже не подано жодних доказів з цих обставини, а відтак відсутні підстави для видачі дубліката судового наказу № 758/7393/23.
Керуючись ст. ст. 76-81, 258-261, 353, 354, пп 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, суд
у заяві ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 758/7393/23- відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної і резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повне судове рішення складено 27 березня 2024 року.
Суддя О.І. Якимець