печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4132/24-к
пр. 1-кс-3278/24
02 лютого 2024 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника власника майна: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року у справі №757/36914/21-к в рамках кримінального провадження №12020000000000834 від 01.09.2020 року, -
Адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , (далі - власник майна, ОСОБА_4 ) звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року у справі №757/36914/21-к в рамках кримінального провадження №12020000000000834 від 01.09.2020 року.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Головним слідчим управлінням провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020000000000834, розпочатому 01.09.2020 за фактами заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року у справі №757/36914/21-к накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , у вигляді заборони відчуження та розпорядження, заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, майно отримано законним шляхом, арештоване майно не є об'єктом вчинення кримінального правопорушення, не відповідає критеріям речового доказу, відтак, арешт накладено необґрунтовано та підлягає скасування.
02.02.2024 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Як визначено у ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Зважаючи на те, що учасники процесу про розгляд клопотання повідомлені належним чином, враховуючи положення ст. ст. 22, 26 КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності учасників на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання не здійснювалось фіксування за допомогою технічних засобів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням провадиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020000000000834, розпочатому 01.09.2020 за фактами заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
Під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року у справі №757/36914/21-к накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , у вигляді заборони відчуження та розпорядження, заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, 2 випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Так, в обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що майно отримано законним шляхом, арештоване майно не є об'єктом вчинення кримінального правопорушення, не відповідає критеріям речового доказу.
Разом з тим, арешт у кримінальному провадженні накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, у клопотанні про накладення арешту зазначено, що накладення арешт необхідне для запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно на теперішній час відпала, оскільки арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року у справі №757/36914/21-к накладено правомірно, відтак, достатніх підстав для скасування арешту представником власника майна в клопотанні не вказано.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов'язує можливість скасування арешту майна, отже, клопотання є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2021 року у справі №757/36914/21-к в рамках кримінального провадження №12020000000000834 від 01.09.2020 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1