печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14525/24-к
02 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
02.04.2024 старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням із Генеральним прокурором ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, у зв'язку із необхідністю проведення та завершення процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме: завершення проведення 3 судових експертиз звукозаписів, а саме: відеозапису до публікації, що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на відеохостингу YouTube під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію та зовнішнє управління України» та відеозапису до публікації, що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», завершення проведення судово-психологічної експертизи за участю підозрюваного ОСОБА_6 , проведення оглядів трафіків телефонних з'єднань підозрюваних, їх аналіз, звернення до компетентних органів Королівства Іспанії, Турецької Республіки та Французької Республіки із запитом про надання міжнародної правової допомоги, здійснення тимчасового доступу до окремих матеріалів кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022, що знаходяться у володінні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, встановлення та допит як свідків осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (в разі необхідності проведення одночасних допитів двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях), завершення проведення додаткових процесуальних дій та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення можливих співучасників вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 злочинів, які входили до складу учасників злочинної організації, з урахуванням отриманих фактичних даних, у разі необхідності повідомлення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 чи ОСОБА_12 про зміну раніше повідомленої підозри, завершення встановлення майна підозрюваних, в тому числі прихованого, вжиття заходів для накладення арешту на таке майно, з метою його конфіскації, звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваних, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання додаткових матеріалів, які підтверджують чи спростовують факт вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 кримінальних правопорушень.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували щодо клопотання та просили відмовити у його задоволенні, мотивуючи необґрунтованістю підозри та відсутністю ризиків у кримінальному провадженні. Одночасно зазначили, що у випадку все ж таки, якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, то просили застосувати запобіжний захід з визначенням розміру застави.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України.
Відповідно до протоколу Центральної виборчої комісії від 21.07.2019 «Про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 94» та згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України» ОСОБА_6 обраний народним депутатом України.
Згідно ч. 2 ст. 482-2 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора).
13.11.2023 прокурором у порядку ст. ст. 278, 481 КПК України, за дорученням Генерального прокурора, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину, та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції закону № 2341-III від 05.04.2001), а також у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №757/51871/23-к до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 12.01.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №757/913/24-к продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 13.02.2024 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2024 у справі №757/6345/24-к продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 08.04.2024 включно.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:
? заявою виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» від 09.10.2020, яка стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР;
? копією проєкту постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування фактів міжнародної корупції за участі вищих посадових осіб держави, пов'язаних з діяльністю Національного банку України та Міністерства фінансів України, а також інших протиправних дій, вчинених під впливом міжнародних чинників та незаконного лобіювання окремими представниками міжнародних організацій та урядів іноземних країн», складеною та зареєстрованою у Верховній Раді України народним депутатом України ОСОБА_6 і на той час народним депутатом України ОСОБА_11 за № 2346 від 30.10.2019;
? протоколом допиту як свідка ОСОБА_13 від 11.08.2021, яка повідомила про причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_11 до спеціально спланованої спільної прес-конференції, що відбулась 20.11.2019, з метою дискредитації кандидата у президенти Сполучених Штатів Америки напередодні президентських виборів 2020 року та погіршення відносин між Україною та її стратегічним партнером - Сполученими Штатами Америки;
? спільними листами народного депутата України ОСОБА_6 і на той час народного депутата України ОСОБА_11 , адресованими Голові Комітету із судової системи Сенату США, директору Адміністративно-бюджетного управління Адміністрації Президента США, Голові Комітету Палати представників США з розвідки, щодо нібито розкрадання коштів платників податків США українськими неурядовими організаціями та створення з цього приводу міжпарламентської групи у Верховній Раді України «Друзі України СТОП корупція»;
? висновком експерта, за результатами проведення комплексної судової психолого - лінгвістичної експертизи від 08.11.2023 № 16711/22-36/26929/23-61, відповідно до якого, у промовах ОСОБА_6 , реалізованих під час пресконференції від ІНФОРМАЦІЯ_16 на пресконференції в агентстві « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на тему « ІНФОРМАЦІЯ_6 до банкротства» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 містяться висловлювання, які, виходячи з їх об'єктивного змісту та контексту реалізації та поширення, спрямовані на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України;
? висновком експерта, за результатами проведення комплексної судової психолого - лінгвістичної експертизи від 14.11.2023 № 27057/23-36/27058/23-61 відповідно до якого у промовах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зафіксованих у відеозаписі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від ІНФОРМАЦІЯ_17, розміщеному на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відеохостингу YouTube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 містяться висловлювання, які, виходячи з їх об'єктивного змісту та контексту реалізації і розповсюдження, спрямовані на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України;
? протоколом від 20.06.2022 огляду інтернет-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 на якій міститься публікація в агентстві « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на тему «ІНФОРМАЦІЯ_15» та відеозапис спільної прес-конференції ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , проведеної ІНФОРМАЦІЯ_16;
? протоколом від 11.11.2023 огляду інформації, вилученої у АТ «УніверсалБанк», щодо руху коштів на рахунку НОМЕР_1 , який відкритий для ОСОБА_6 та відповідно до якого встановлено здійснення останнім 11 та 12 жовтня 2019 року видаткових платежів у місті Санкт-Петербург Російської Федерації;
? листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.06.2021 № 91-21076/0/15-21, відповідно до якого ОСОБА_6 10.10.2019 вилетів рейсом № 1753 сполученням Київ (Україна) - Париж (Франція) та повернувся 14.10.2019 рейсом № 992 сполученням Барселона (Іспанія) - Київ (Україна);
? протоколом від 11.11.2023 тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України, під час якого вилучено копії окремих матеріалів кримінального провадження № 42022000000000676, що підтверджують причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень;
? протоколом від 11.11.2023 допиту свідка ОСОБА_14 , у яких він підтвердив співпрацю ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 зі співробітниками Головного управління Генерального штабу збройних сил Російської Федерації ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також організацію та проведення за їх вказівками ОСОБА_6 і ОСОБА_11 прес-конференцій, спрямованих на дискредитацію держави Україна та кандидата у президенти Сполучених Штатів Америки;
? протоколом від 11.11.2023 огляду інтернет-сторінки за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 на якій міститься звіт дослідників ІНФОРМАЦІЯ_10 (RUSI), відповідно до якого ОСОБА_11 був агентом Російської Федерації, та щодо застосування до нього, ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та інших осіб персональних санкцій США за звинувачення у сприянні втручанню Російської Федерації до процесу президентських виборів у Сполучених Штатах та намаганні вплинути на уряд США;
? протоколом від 11.11.2023 огляду інтернет-сторінки за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11, на якій міститься повідомлення про те, що Міністерством фінансів США з контролю за іноземними активами (OFAC) запроваджено персональні санкції до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , які є частиною російської мережі впливу та які поширюють дезінформацію про те, що офіційні особи США брали участь у корупційних угодах в Україні;
? протоколом від 12.11.2023 огляду інтернет-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_12 ) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 відповідно до якої Міністерством фінансів США з контролю за іноземними активами (OFAC) запроваджено персональні санкції до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , які є частиною російської мережі впливу та які поширюють дезінформацію про те, що офіційні особи США брали участь у корупційних угодах в Україні;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надає оцінку матеріалам кримінального провадження в розрізі вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, як наслідок, відноситься критично до посилання сторони захисту на обставини кримінального провадження № 2022000000000676, де останньому не було повідомлено про підозру, що, як наслідок, на суб'єктивну думку захисників, свідчить про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Стороною обвинувачення доведено, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не можливе, у зв'язку із необхідністю проведення та завершення процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме: завершення проведення 3 судових експертиз звукозаписів, а саме: відеозапису до публікації, що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на відеохостингу YouTube під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію та зовнішнє управління України» та відеозапису до публікації, що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15», завершення проведення судово-психологічної експертизи за участю підозрюваного ОСОБА_6 , проведення оглядів трафіків телефонних з'єднань підозрюваних, їх аналіз, звернення до компетентних органів Королівства Іспанії, Турецької Республіки та Французької Республіки із запитом про надання міжнародної правової допомоги, здійснення тимчасового доступу до окремих матеріалів кримінального провадження № 42022000000000676 від 07.06.2022, що знаходяться у володінні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, встановлення та допит як свідків осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (в разі необхідності проведення одночасних допитів двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях), завершення проведення додаткових процесуальних дій та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення можливих співучасників вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 злочинів, які входили до складу учасників злочинної організації, з урахуванням отриманих фактичних даних, у разі необхідності повідомлення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 чи ОСОБА_12 про зміну раніше повідомленої підозри, завершення встановлення майна підозрюваних, в тому числі прихованого, вжиття заходів для накладення арешту на таке майно, з метою його конфіскації, звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваних, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання додаткових матеріалів, які підтверджують чи спростовують факт вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 кримінальних правопорушень.
Виконати вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не видалось за можливе, у зв'язку із їх великим обсягом та особливою складністю кримінального провадження.
Постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України, продовжено до трьох місяців, тобто до 13.02.2024.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024 у справі № 757/5545/24-к строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 13.05.2024.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
При вивченні матеріалів клопотання, особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, стороною обвинувачення доведено актуальність ризиків, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_6 , є особливо тяжкими, один з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду до Російської Федерації або на тимчасово непідконтрольну територію України, в тому числі поза пунктами пропуску.
Володіючи значними фінансовими активами, підозрюваний ОСОБА_6 , залишивши територію України, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе забезпечити своє нормальне існування та продовжити вчиняти дії, спрямовані на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України.
Окрім цього, актуальність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), доведено тим, що на теперішній час не встановлено місця зберігання засобів спілкування між учасниками злочинної організації, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, чорнових/електронних записів з алгоритмом дій учасників, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_6 може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, наразі встановлено, що до складу злочинної організації входили інші особи, у зв'язку з чим ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, надавати вказівки на знищення, спотворення або приховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності злочинної організації, встановлення всіх її членів та їх притягнення до кримінальної відповідальності.
Указаний ризик також підтверджується способом вчинення кримінальних правопорушень, яким притаманні вжиття конспіративних заходів діяльності злочинної організації, спілкування між її членами за допомогою месенджерів з шифруванням передачі даних, додаткового знеособлення кожного з учасників злочинної групи під час спілкування шляхом їх легендування, чіткої ієрархії під час координації дій.
Прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), що полягає в тому що, маючи деякі матеріали кримінального провадження, що долучались до відповідних клопотань, підозрюваний ОСОБА_6 володіє інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних експертів, свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час не встановлене місцезнаходження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким відомі всі обставини щодо створення злочинної організації та вчинення її членами дій на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України, у зв'язку з чим ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом координації спільних дій, спрямованих на спотворення і знищення доказів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Встановлені обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Так, підозрюваний ОСОБА_6 тривалий час займався журналістською діяльністю, в тому числі журналістськими розслідуваннями, у зв'язку з чим йому відомі форми та методи проведення досудового розслідування правоохоронними органами. Використовуючи свою обізнаність, підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі й шляхом спотворення відповідної інформації, що має значення для досудового розслідування у засобах масової інформації.
Ураховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у державній зраді та участі в злочинній організації, метою діяльності якої є завдання шкоди обороноздатності, державній та економічній безпеці України, у випадку не продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення стосовно свідків з метою впливу на них.
Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 42023000000001252 від 31.07.2023.
Крім того, 03.11.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 42023000000001754 від 27.10.2023.
Що стосується посилання сторони обвинувачення на те, що вони володіють інформацією про продовження функціонування вказаної злочинної організації на території України, у якій ОСОБА_6 бере участь, як співвиконавець, відповідно до відведеної йому ролі, а тому, перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти діяння на шкоду обороноздатності, державній та економічній безпеці України, то слідчий суддя відноситься критично, з огляду на те, що будь-яких доказів слідчому судді не надано.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.
У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.
Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам.
Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, наслідки його вчинення, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, допустимості доказів та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 13.05.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15