справа № 631/681/17
провадження № 2/631/9/24
09 квітня 2024 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі :
головуючого - судді Пархоменко І. О.,
при секретарі судового засідання - Ляшенко І. М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання відкладення розгляду справи суду не надав.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися. Представник відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду 07 лютого 2024 року надала заяву за вхідним №772/24-вх., відповідно до якої заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов. Також просить провести розгляд справи без її участі та участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року було визнано явку представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» у судове засідання для надання особистих пояснень обов?язковою, задля з'ясування обставин, на які позивач посилається, як на підставу позовних вимог, для законного та обґрунтованого вирішення справи по суті (т. 2 ар. 6-8).
У судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 08 лютого 2024 року представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане адресатом 31 січня 2024 року, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав (т. 2 ар. 20).
Оскільки, вимоги ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області про обов'язкову явку представника позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА» у судове засідання для надання особистих пояснень не виконано, судове засідання було відкладено на 11 годину 30 хвилин 05 березня 2024 року (т. 2 ар. 24-25).
У судове засідання, призначене на 11 годину 30 хвилин 05 березня 2024 року представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» вдруге поспіль не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане адресатом 16 лютого 2024 року, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав (т. 2 ар. 28).
Оскільки, вимоги ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області про обов'язкову явку представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» у судове засідання для надання особистих пояснень не виконано, судове засідання було відкладено на 08 годину 00 хвилин 09 квітня 2024 року (т. 2 ар. 31-32).
У судове засідання, призначене на 08 годину 00 хвилин 09 квітня 2024 року представник ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА» втретє поспіль не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання позивач був завчасно та належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане адресатом 20 березня 2024 року, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав (т. 2 ар. 37).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Слід врахувати правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20) де зазначено, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
За ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як визначено у ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
За положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, за вимогами закону суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Процесуальний закон не вказує на необхідність урахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18 (провадження № 61-641св21).
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, судом встановлено, що позивач, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, повторно не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги тривалість провадження у справі, з метою дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду .
Залишення позову без розгляду у даному випадку, буде відповідати вимогам закону та не порушить права учасників судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 44, 223, 257, 258 - 261, 352 - 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачене законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. О. Пархоменко