Справа № 643/8931/23
н/п 2-а/953/29/24
01 квітня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - Зуб Г.А.,
за участю секретаря - Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Міщенко Олександра Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
01.09.2023 до суду надійшла вказана позовна заява за підсудністю, в якій позивач просить скасувати постанову серії БАД №377359 від 16.08.2023 про накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 20400 грн., провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити, та стягнути судовий збір у розмірі 1342 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень УПП в Х/о.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 23.08.2023 позивач поштою отримав оспорюваному постанову, відповідно до змісту якої позивач, керуючи автомобілем Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_1 у м. Харкові по вул. Конєва, 21, проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.п. 8.7.3е, та при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області №144/1-2022 строком на 1 рік, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП. З вказаною постановою позивач не погоджується з підстав того, що доказів вчиненого правопорушення надано не було, та позивачу не відомо про складення відносно ньому протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та ухвалення рішення суду про позбавлення позивача права керування транспортним засобом.
Представником УПП в Х/о ДПП подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що 16.08.2023 о 09 год. 45 хв. по вул. Конєва, поблизу буд. №21 в м. Харкові, було виявлено ТЗ Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_1 , який здійснив поворот праворуч на перехресті на червоний сигнал світлофора. Вказаний ТЗ було зупинено інспектором УПП на підставі п.3 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», та повідомлено про необхідність пред'явлення документів, на що позивачем було пред'явлено документ, що посвідчує особу в електронному вигляді в застосунку «Дія», та тимчасовий дозвіл на право керування ТЗ, оскільки посвідчення водія у позивача було вилучено під час складання протоколу за ст. 130 КУпАП, та встановлено, що позивач позбавлений права керування постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області строком на 1 рік, яка набрала законної сили 28.02.2023. За вказаних обставин, на позивача було складено оскаржувану постанову відповідно до вимог чинного законодавства, та при розгляді справи позивач особисто відмовився отримувати оскаржувану постанову.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, повідомлені у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили. Позивач в своєму позові просить розглянути справу у його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити.
Статтею 268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
01.09.2023 вказана позовна заява надійшла до Московського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Мельниковій І.Д.
01.09.2023 разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, яка розподілена судді Мельниковій І.Д.
Ухвалою судді від 05.09.2023 вказану справу спрямовано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Ухвалою судді від 05.09.2023 заяву про забезпечення позову передано для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
13.09.2023 вказана справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді від 15.09.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній у порядку спрощеного позовного провадження, та задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.
Протокольною ухвалою суду від 01.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача по справі, оскільки згоди від позивача не надходило.
Відповідно до змісту постанови, 16.08.2023 року о 09 год. 45 хв. в м. Харків по вул. Конєва, 21, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Volkswagen Golf н.з. НОМЕР_1 , проїхав на забороняючий «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3.е, та при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області №114/1-2022 від 04.07.2022 на строк 1 рік від 17.02.2023, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України, та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400,00 грн.
Вказану постанову отримано позивачем поштою 23.08.2023, а тому строк на її оскарження пропущений не був.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Положеннями ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно підпунктом «а» п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Відповідно до п. 8.7 ПДР України, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
Відповідно до п. 8.7.3.е) ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом статті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови ПВСУ від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні
правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, до суду надано відео-запис правопорушення, на якому зафіксовано, що позивач, керуючи ТЗ, дійсно проїхав на «червоний» сигнал світлофору, при цьому будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.02.2023, копію якої також надано до суду. Отже, надані відповідачем відеоматеріали та копія постанови є належними доказами в розумінні положень КАС України, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Посилання позивача про необізнаність щодо постанови суду, будь-яких протоколів відносно нього за ст. 130 ч.1 КУпАП суд вважає необгрунтованими, оскільки зі змісту самої постанови вбачається, що позивач та його захисник були присутніми при розгляді вказаної справи, та позивач надавав відповідні пояснення по справі. Тому вказані обставини суд сприймає як введення в оману та спосіб уникнути адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень. Доказів щодо скасування постанови суду за ст. 130 ч.1 КУпАП відносно позивача матеріали справи не містять.
З наявного в матеріалах справи відеозапису встановлено дотримання поліцейським процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що дійсні обставини справи про адміністративне правопорушення з'ясовані належним чином, зокрема встановлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.122 КУпАП та ч.4 ст. 126 КУпАП.
Зібрані та подані до суду докази є належними та допустимими доказами в адміністративній справі, які в повному обсязі доводять обставину порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.
Незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та ч.4 ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР.
Будь-яких протиріч між викладеними у постанові серії БАД №377359 від 16.08.2023 фактів та дійсними обставинами справи судом не встановлено, а можливі недоліки розгляду співробітником поліції справи про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання прийнятої ним постанови протиправною, за умови підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху та вчинення адміністративних правопорушень.
Отже, факт адміністративних порушень за ч. 2 ст. 122 КУпАП та ч.4 ст. 126 КУпАП наявний та доведений, оскільки повністю підтверджений долученим відеозаписом, який міститься на диску, та постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.02.2023 відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП, яка набрала законної сили 28.02.2023.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom", будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення в повному обсязі.
У відповідності до ст. 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до ч.6 ст.157КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Таким чином, заходи забезпечення позову згідно ухвали судді від 15.09.2023 зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Міщенко Олександра Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 377359 від 16.08.2023 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Заходи забезпечення позову згідно ухвали судді від 15.09.2023 зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням по вказаній справі.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 01 квітня 2024 року.
СУДДЯ - Г.А. ЗУБ