Справа № 639/537/24
Провадження № 3/639/423/24
Іменем України
09 квітня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
22 січня 2024 року о 07 годині 45 хвилин по вул. Полтавський шлях, 155 в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД водій ОСОБА_1 відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кравчун Д.В. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Кравчуна Д.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини 1 статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судом досліджено диски з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських за 22.01.2024, з яких встановлено такі обставини:
- 22.01.2024 о 07:45 співробітники поліції зупиняють автомобіль OPEL Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому перебуває водій ОСОБА_1 , а також пасажири та починають спілкування з водієм. Останній надає водійське посвідчення з додатку «Дія»;
- о 07:47 на пропозицію поліцейського проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння водій надає згоду.
Після цього співробітник поліції направляється до службового автомобілю та починає оформлювати бланк направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- з 07:49 до 07:53 бодікамера лежить на торпеді службового автомобіля та не фіксує жодних голосів, лише йде відеофіксація; перед цим співробітник поліції говорить ОСОБА_1 , що зараз йому все пояснить.
- о 07:56 на пропозицію поліцейського проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовляється.
Таким чином, переглянутий судом відеозапис однозначно свідчить про провокативний характер дії співробітника поліції, який фактично переконав ОСОБА_1 , який після зупинки та на початку спілкування був готовий та висловлював бажання пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, відмовитися від такого огляду. При цьому співробітником поліції хоча і було зазначено, що за відмову від проходження огляду складається протокол, проте не було роз'яснено санкцію за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відеозапис взагалі не містить роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків до моменту висловлення ним про відмову від проходження огляду. Таке роз'яснення відбувається одразу після того, як ОСОБА_1 оголосив, що відмовляється від огляду.
На підставі детального аналізу вищезгаданого відеозапису суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння лише після конфіденційної (такої, що не була зафіксована бодікамерою) співбесіди зі співробітником поліції.
Окрім того, як вбачається із відеозапису, співробітники патрульної поліції однозначно не роз'яснили ОСОБА_1 всі наслідки проходження огляду на стан сп'яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду, а також допускали некоректні запитання та чинили на нього психологічний тиск, фактично спонукаючи ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння.
Відтак, в даному випадку суд наголошує на тому, що співробітники поліції під час пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння спотворили вимоги процесуального закону та свідомо ввели особу, яка притягається до адміністративної відповідальності в оману, чим заплутали його та фактично спонукали до прийняття рішення про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, не роз'яснивши в належному порядку останньому, що однією із форм об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння, тобто правопорушення вважається закінченим з моменту висловлення особою відмови, при цьому, для визнання особи винуватою у вчиненні вказаного правопорушення за вказаною кваліфікуючою ознакою не має значення встановлення факту перебування такої особи у стані сп'яніння, до уваги приймається лише зафіксований згідно з вимогами закону факт відмови особи від проходження огляду; а також ймовірні наслідки для особи - санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підсумовуючи викладене, суд зауважує на тому, що співробітниками поліції були допущені порушення вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та роз'ясненні ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що призвело до хибного сприйняття ним наслідків складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушенням за фактом відмови від проходження огляду, на підставі чого суд доходить переконання про те, що співробітниками патрульної поліції не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, з огляду, зокрема, на те, що останній висловлював згоду пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Спілкування співробітників поліції з ОСОБА_1 належним чином не було зафіксовано (зокрема, період часу між наданням останнім згоди на проходження огляду на стан сп'яніння та, після бесіди з поліцейським, перед відмовою його від проходження такого огляду).
За встановлених обставин, суд вважає, що належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було та, як наслідок, не було доведено наявності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимим доказами, не є беззаперечним доказом на доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист та спростування протоколу є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є елементом суб'єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, судя
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Макаров