Справа № 638/5699/24
Провадження № 1-кс/638/1345/24
Іменем України
29 березня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226050000102 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226050000102 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме на посвідчення водія № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке було оглянуто протоколом огляду місця події 26.03.2024 та вилучено до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Своє клопотання прокурор мотивує тим, що 26.03.2024 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що працівниками СРПП Ізюмського РУП, було зупинено транспортний засіб по АДРЕСА_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у котрого виявлено посвідчення водія з ознаками підробки.
27.03.2024 відомості про дане правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226050000102 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
26.03.2024 з 14:34 до 14:36 дізнавачем СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , було проведено огляд місця події, на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , де перебуває гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий добровільно надав для огляду посвідчення водія № НОМЕР_1 від 18.01.2022 року з відкритими категоріями «А1, А, В1, В, С1, С, Д1, Д, СЕ» з візуальними ознаками підробки, котрі поміщено до сейф-пакету PSP1250448, опечатано та вилучено до Ізюмського РУП.
Опитаний ОСОБА_4 пояснив наступне, що приблизно в 1988 році він отримав посвідчення водія на категорії «А, В, С, Д», котрими користувався до 2014 року. В 2014 році в нього вкрали зазначене вище посвідчення водія, в результаті чого він отримав нове посвідчення водія в ІНФОРМАЦІЯ_2 на категорії «А, А1, Б, Б1, С, С1, Д, Д1», котрими користувався до вересня 2023 року, так як в вересні 2023 року, у нього було вилучено посвідчення водія, працівниками поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, у зв'язку зі складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. На початку січня 2022 року в нього з'явилась можливість офіційно працевлаштуватися в транспортну компанію, йому потрібно було посвідчення водія з відкритою категорією ОСОБА_6 - для керування вантажними транспортними засобами. Так приблизно на початку січня 2022 року, за допомогою свого телефону, він переглядаючи платформу «Фейсбук» натрапив на оголошення, про створення посвідчення водія та відкриття будь-яких категорії, котрі будуть зареєстровані в МРЕО, його зацікавило дане оголошення, тому він перейшов по силці в оголошенні, де з ним через месенджер «Вайбер» зв'язалась раніше невідома йому особа, котра спілкувалась з ним тільки перепискою, в ході якої особа представилась працівником сервісного центру МВС, та запевняла його, що посвідчення водія буде офіційне та буде проходити по базам МВС. Надалі в ході переписки, він погодився на пропозицію зазначеної вище особи та передав останній свої персональні данні та данні свого посвідчення водія, котре він отримав офіційно в 2014 році. На початку лютого у відділенні №2 ТОВ «Нова Пошта» він отримав посилку в якій перебувало замовлене ним посвідчення водія, за котре заплатив 5000 гривень, накладеним платежем. Надалі він не користувався замовленим посвідченням водія, до моменту вилучення в нього офіційного посвідчення водія, тобто до вересня 2023 року. Так 26.03.2024 року приблизно о 18:00 він їхав додому по вул. Пролетарська на своєму авто ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_2 в кузові червоного кольору, де його зупинили працівники поліції, для перевірки документів, в ході чого у останніх виникли сумніви щодо його стану, так як він випив один бокал пива, про що добровільно повідомив працівників поліції, після чого останні повезли його до Ізюмської ЦМЛ для проведення освідування, в ході чого також перевірили його посвідчення водія та виявили ознаки підробки, про що надалі він їм сам розповів, що виявлене в нього посвідчення водія він замовив через платформу Інтернет, після чого в нього було вилучено посвідчення водія, котре він замовляв через платформу Інтернет в січні 2022 року. На даний час переписки та контактів особи, котра направляла йому підроблене посвідчення водія він не має.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що на даний час працює в Ізюмському районному управлінні поліції в Харківській області на посаді інспектора ВРПП. Так 26.03.2024 о 08.00 він заступив на добове чергування разом з інспектором ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 . В ході патрулювання території обслуговування Ізюмського РУП на службовому авто, близько 18:00 ними було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_2 в кузові червоного кольору під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_3 ) у зв'язку з тим, що було отримано інформацію, що зазначений громадянин ОСОБА_4 , перед керуванням транспортним засобом, вживав спиртні напої. Під час спілкування та перевірки документів у водія ОСОБА_4 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти медичний огляд за допомогою газоаналізатора «Алкотестер Драгер» на що останній добровільно погодився, в ході чого було виявлено 1,20% проміле, але ОСОБА_4 з результатами не погодився та захотів пройти медичний огляд в Ізюмській ЦМЛ, після чого вони прослідували до Ізюмської ЦМЛ, де було встановлено алкогольне сп'яніння у ОСОБА_4 також ними в ході перевірки посвідчення водія ОСОБА_4 № НОМЕР_1 за допомогою системи « ОСОБА_9 », було встановлено, що 23.09.2023 у останнього було вилучено посвідчення водія № НОМЕР_1 у зв'язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, в ході чого ОСОБА_4 , повідомив що виявлене посвідчення водія він замовляв через платформу Інтернет в 2022 році, надалі ними було повідомлено про зазначений факт на службу «102» та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Надалі слідчо-оперативною групою було вилучено посвідчення водія ОСОБА_4 № НОМЕР_1 від 18.01.2022.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив показання ОСОБА_7 .
Прокурор у клопотанні зазначає, що посвідчення водія № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є об'єктом кримінально-протиправних дій та у подальшому вказане майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, а отже у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності слідчого та власника майна.
Відповідно до ст. 107 КПК України технічні засоби фіксування кримінального провадження не застосовувались.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до положень п.2 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до положень ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч. 1 ст. 167 КПК України), а й іншим особам.
Встановлено, що відповідно до витягу з ЄРДР від 27.03.2024 у провадженні СД Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024226050000102 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Клопотання слідчого підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: рапортом про отримання заяви та реєстрацію ЄО за № 2095 від 26.03.2024, даними протоколу огляду місця події від 26.03.2024 , протоколами допиту свідків.
Відповідно до зазначеного протоколу огляду місця події від 26.03.2024, 26.03.2024 з 14:34 до 14:36 дізнавачем СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , було проведено огляд місця події, на відкритій ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , де перебуває гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий добровільно надав для огляду посвідчення водія № НОМЕР_1 від 18.01.2022 року з відкритими категоріями «А1, А, В1, В, С1, С, Д1, Д, СЕ» з візуальними ознаками підробки, котрі поміщено до сейф-пакету PSP1250448, опечатано та вилучено до Ізюмського РУП.
Згідно із постановою від 27.03.2024 про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження предметів, вищенаведене майно визнане речовим доказом та долучене до матеріалів кримінального провадження.
Вказане майно, відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України вважається тимчасово вилученим майном.
Згідно частини 2 статті 642 КПК України, із клопотанням про арешт майна щодо майна третьої особи , звертається до суду прокурор.
У зв'язку з вище викладеним, враховуючи наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, а саме запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вищевказаного майна, з метою забезпечення вказаних об'єктів як речових доказів, враховуючи принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.
В той же час, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема про заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та заборонити відчуження, користування та розпорядження вилученим майном будь -якими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 170-171 КПК України,-
Клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024226050000102 від 27.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на тимчасово вилучене на посвідчення водія № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке було оглянуто протоколом огляду місця події 26.03.2024 та вилучено до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, - шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вилученим майном будь -якими особами.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1