Справа №567/2388/23
Провадження №2/568/106/24
08 квітня 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся Острозького районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив ТзОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.07.2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2101397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.13 Закону України «Про електронну комерцію».
Вказує, що ТзОВ «Лінеура Україна» 17.02.2021 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №2104397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https://credit7.ua/.
04.07.2021 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №2101397 та ТзОВ «Лінеура Україна» було направлено останній через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор Е120, котрий боржником було введено/відправлено.
Отже, таким чином, між сторонами було укладено договір №2101397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Зазначає, що ТзОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, проте відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка станом на дату складання позовної заяви складає 30 980,60 грн., з яких: 9445,40 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 21 535,20 грн. -заборгованість за відсотками.
15.07.2022 року між ТзОВ «Лінеура Україна» то ТзОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №2-15072022, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. При цьому, відповідно до додатку 1 до договору факторингу №2-15072022 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає 30980,60 грн.
У зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Росвен інвест Україна» вказану заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Острозького районного суду рівненської області від 02 січня 2024 року справа за позовом ТзОВ «Росвен інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Радивилівського районного суду Рівненської області.
Ухвалою суду від 25 січня 2024 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позові просив розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Відповідно до копії договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2101397 від 04.07.2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , товариство надало відповідачу кредит у сумі 10100,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (а.с.5-11).
Згідно умов договору, строк кредиту 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день, занижена процентна ставка становить 0,95% в день.
Згідно розділу 2, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Даний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е120.
Відповідно до додатку № 1 до договору №2101397 від 04.07.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит визначено дату видачі кредиту/дату платежу, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, суму кредиту 10100,00 грн, розмір процентів за користування кредитом 2878,50 грн, реальну річну проценту ставку 2013,43% та загальну вартість кредиту 12978,5 грн. Якщо клієнтом не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв'язку із чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період складе 15857 грн, сума процентів за користування кредитом складе 5757 грн, реальна річна процентна ставка складе 24079,41% річних, загальна вартість кредиту складе 15857 грн. (а.с. 12).
Згідно з паспортом споживчого кредиту від 04.07.2021визначено тип кредиту -кредит, суму кредиту у розмірі 10100,00 грн, строк кредитування 30 днів з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору, мету отримання кредиту споживчі (особисті) потреби, спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору, стандартна процентна ставка, 693,50% (або 1,90% в день), знижена процента ставка 346,75% (0,95% в день), тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою 5757,00 грн, загальні витрати за кредитом, за зниженою процентною ставкою 2878,50 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 15857,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за зниженою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12978,50 грн, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних 24079,41 %, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою, відсотків річних 2013,43%. (а.с.13 - 14).
Відповідно до листа про детальний опис дій, вчинених сторонами для укладення договору №2101397 від 04.07.2021, вбачається, що ОСОБА_1 04.07.2021 о 15:27:13 в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт https://credit7.ua/ уклала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора у вигляді коду Т120 та зареєструвала банківську платіжна картку НОМЕР_1 для перерахування коштів (а.с. 15).
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» 04.07.2021 укладено договір №2101397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перераховано кредитні кошти в сумі 10100 грн строком на 30 днів.
Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень ч. 1, 2 ст.207, п. 2 ч. 1 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Закон України «Про електронну комерцію» (який діяв на момент виникнення правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У ст. 11 вказаного Закону передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ «Лінеура Україна» прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «Лінеура Україна» отримало персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використало їх у власних цілях.
Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).
Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.
ОСОБА_1 , підписавши вказаний договір, надала згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно доч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з договором факторингу №2-15072022 від 15.07.2022 року, укладеним між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Росвен Інвест Україна», ТзОВ «Лінеура Україна» передало ТОВ «Росвен Інвест Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 21-22).
Згідно витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №2-15072022 від 15.07.2022 р., загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 30 980,60 грн. (а.с.25).
З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №2101397 від 04.07.2021 року визначено розмір заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 30 980,60 грн., з яких: 9 445,40 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 21535,20 грн. - за відсотками (а.с. 16-20).
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
Оскільки, у позивача ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору факторингу №2-15072022 від 15.07.2022, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що він має право звертатись до суду з позовом.
Доказів про визнання договору факторингу №2-15072022 від 15.07.2022, недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не виконала свого зобов'язання для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Лінеура Україна», ні на рахунки позивача.
Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.
Відповідно до ч.1, 3 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що ТзОВ «Лінеура Україна» повністю виконало свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувало на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 10 100,00 грн.
Факт підписання сторонами договору №2101397 від 04.07.2021 та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит становить 30 днів.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Відповідач кредит отримала, в подальшому розпорядилася даними коштами на власний розсуд, але свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконала, кредитні кошти не повернула.
Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 10 100,00 грн відповідачем не надано.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором тіло кредиту, сума яку боржник фактично отримала у борг повністю не погашено, не погашена сума боргу становить 9445,40 грн (а.с.16 - 18).
Відповідач не надала доказів на спростування розміру заборгованості.
Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 9445,40 грн.
ТОВ «Росвен Інвест Україна», пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просила у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 21535,20 грн.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору №2101397 від 04.07.2021.
Згідно з умовами договору строк дії договору становить 30 днів, тобто з 04.07.2021 до 04.08.2021.
Як було встановлено судом вище, згідно з п.1.4.договору №2101397 від 04.07.2021, що підписаний позичальником, сторони погодили наступні процентні ставки за користування кредитним договором: стандартну процентну ставку, яка становить 1,90% в день та визначено умови її застосування та знижену процентну ставку, яка становить 0,95% в день та визначено її умови застосування, зокрема, якщо позичальник у межах строку, визначеного в п.1.3 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.
Проценти за користування кредитом, в розмірі передбаченому в п. 1.4. договору, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника.
Відповідно до додатку № 1 до договору №2101397 від 04.07.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , розмір процентів за користування кредитом 2878,50 грн. Якщо клієнтом не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, у зв'язку із чим сума процентів за користування кредитом складе 5757 грн (а.с. 12).
Згідно з ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до змісту позовної заяви представник позивача просить стягнути заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 21535,20,00 грн., відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №2101397 від 04.07.2021.
Разом з тим, суд не може погодитись з таким розрахунком позивача з огляду на наступне.
Термін дії договору становить 30 днів, тобто з 04.07.2021 до 04.07.2021 і саме за цей період кредитор має право на одержання від позичальника процентів, суд також враховує, те що матеріали справи не містять доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором, доказів продовження кредиту на новий строк, або інших умов, передбачених п.1.4.2. договору №2101397 від 04.07.2021, які б були підставою для застосування зниженої процентної ставки, а тому суд вважає за необхідне стягнути із відповідача узгоджену суму процентів за стандартною процентною ставкою у розмірі 5757,00 грн.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають до часткового задоволення у розмірі 5757,00 грн.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором по тілу кредиту в розмірі 9445,40 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 5757,00 грн, всього 15202,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1317,06 коп. (15202,40 грн. х 2684,00 грн. /30980,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 543, 553, 554, 610, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором №2101397 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.07.2021 у розмірі 15202 (п'ятнадцять тисяч двісті дві) гривні 40 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 9445,40 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 5757 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» судовий збір в розмірі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) гривень 06 копійок.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03124;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Троцюк