Дата документу 08.04.2024Справа № 645/2692/17
Провадження № 1-кп/554/623/2024
«08» квітня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 12017220460000831 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
17 квітня 2017 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, точного часу органом досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 перебував неподалік будинку АДРЕСА_3 . В цей час на дитячому майданчику, розташованому біля будинку АДРЕСА_3 знаходилась раніше невідома йому неповнолітня ОСОБА_5 та тримала в правій руці мобільний телефон TM «BluBoo Picasso». Побачивши на дитячому майданчику ОСОБА_5 , у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_3 , підійшов до ОСОБА_5 , яка сиділа на гойдалці та, знаходячись на відстані менше 1 метра від потерпілої, шляхом ривку вирвав з правої руки ОСОБА_5 мобільний телефон ТМ «BluBoo Picasso МТК 6580А» біло-золотого кольору. Після цього, потерпіла, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 відкрито заволодів її майном, почала кричати і вимагати повернути мобільний телефон, проте, ОСОБА_3 , ігноруючи вимогу ОСОБА_5 повернути мобільний телефон, та, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №9738 від 13.06.2017 вартість мобільного телефону ТМ «BluBoo Picasso MTK 6580А» становить 1433 грн. 25 коп. (одну тисячу чотириста тридцять три гривні двадцять п'ять копійок).
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті повністю підтвердив, кваліфікацію кримінального правопорушення не оспорює. Суду пояснив, що 17 квітня 2017 року, він побачив на дитячому майданчику раніше невідому йому дівчину, яка каталась на гойдалці та тримала в руках мобільний телефон. В цей час він вирішив викрасти вищевказаний мобільний телефон. Тому він підійшов до неї та ривком вихопив з її рук телефон. З місця скоєння злочину втік. В подальшому повернув телефон працівникам поліції. В скоєному щиро розкаюється, зробив відповідні висновки та пообіцяв, що більше таке не повториться. Просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою провину, щиросердно розкаявся у скоєному, не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст обставин кримінального провадження, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувались.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 є раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, оскільки, як зазначив обвинувачений, штраф в розмірі 850 грн., призначений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.08.2012 року сплатив ще до набрання вироком законної сили, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, повністю відшкодував завдану шкоду, шляхом повернення потерпілій викраденого майна, що визнається судом обставинами, що пом'якшують його покарання.
На обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Крім того, відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З аналізу вимог ст. ст. 12, 49, а також санкції ч.1 ст. 186 КК України, можна дійти висновку, що ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п?ять років.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років» (еталонний текст з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів -
https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/wpage/RnaAbout?OpenDocument).
Згідно матеріалів кримінального провадження, ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 року було оголошено розшук ОСОБА_3 , а судове провадження зупинено до його розшуку. В подальшому, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.07.2023 року відновлено судове провадження, у зв?язку із встановленням місця знаходження обвинуваченого. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.12.2023 року знову оголошено розшук ОСОБА_3 , а судове провадження зупинено до його розшуку, а ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2024 року відновлено судове провадження, у зв?язку із встановленням місця знаходження обвинуваченого.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 (провадження № 13-26кс22), у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 186 КК України, було вчинено ОСОБА_3 17.04.2017 року, з 18.12.2017 року по 03.07.2023 року, а також з 21.12.2023 року по 08.04.2023 року обвинувачений перебував у розшуку, а отже ухилявся від суду, останній не може бути звільнений від кримінальної відповідальності або покарання за давністю, оскільки диференційований строк, передбачений частиною першою статті 49 КК, а саме п?ять років, подовжений на період ухилення, не сплив.
На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ХарчОСОБА_7 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, його обставини та наслідки, особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, а також, той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому, суд прийшов до висновків, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.
Крім того, враховуючи, що під час досудового розслідування обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання, строк дії якого сплив, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи у розмірі 396,00 грн. у відповідності до наданої довідки.
Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 186 КК України у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 1 /одного/ року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий, на користь держави, витрати на проведення експертизи в сумі 396 /триста дев'яносто шість/ гривень 00 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:
-мобільний телефон ТМ «BluBoo Picasso МТК 6580А» біло-золотого кольору, який відповідно до зберігальної розписки, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.
Обмеження щодо оскарження вироку, визначені в ч.3 ст. 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя Октябрського районного суду
м. Полтави: ОСОБА_1