Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/196/22
Провадження № 1-кп/553/50/2024
Іменем України
09.04.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
представника потерпілої: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава кримінальне провадження №12018170030000187 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
11.02.2018 року, близько 16:00 години, ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму дворі за адресою АДРЕСА_2 , у ході сварки із ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті тривалих неприязних відносин, з хуліганських мотивів, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, застосував балончик сльозогінної та дратівної дії в обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку кон'юктиви та рогівки обох очей, гіперемії обличчя та ін'єкції склери лівого ока, які згідно висновку експерта кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України не визнав, від дачі показань у справі згідно з приписами статті 63 Конституції України відмовився. Під час виступу в судових дебатах обвинувачений ОСОБА_8 просив його виправдати.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , пояснила, що земельна ділянка на якій вона проживає належить їй і раніше ніяких інцидентів з сусідами у неї ніколи не було. Враховуючи те, що паркан між земельними ділянками був дерев'яний і вже зведений давно, йому необхідно було проводити реконструкцію і її сім'я почала роботи спочатку по розбиранню цього паркану, який знаходився між земельними ділянками, а потім вони збиралися замінити на інший паркан - більш новий, крім того, за будівлею паркан взагалі відсутній, який вони планували збудувати. Роботи розпочалися 05 лютого 2018 року.
Від самого початку робіт ОСОБА_9 почали перешкоджати всіляко, спочатку вони мотивували тим, що паркан проводиться не згідно документів і дана обставина стала приводом нападу.
11 лютого 2018 вона та її сім'я розпочали роботи по ремонту паркану, ОСОБА_9 почала дуже кричати, казати, що вони порушують права, що відбувається рейдерський захват її території, що вона буде викликати поліцію. Закінчилось тим, що ОСОБА_9 поліцію все таки викликала. Приїхав наряд поліції, звернулися до неї про надання документів, вона їм надала. ОСОБА_7 постійно їй погрожував та всім членам її сім'ї. Поліція весь час намагалась їх заспокоїти, але потім все таки поїхала.
ОСОБА_7 та його син під керівництвом самої господарки, почали кричати і ламати ті частини огорожі, які вже були встановлені. Вона підбігла до межі земельної ділянки і намагалася зупинити їх. ОСОБА_9 закричала: «Неси балончик». ОСОБА_7 побіг в сторону будинку і повернувся вже з балончиком, в якому була газова речовина і розбризкав з відстані сантиметрів п'ятдесят прямо їй в обличчя. В цей момент відчула різке печіння в очах, сильні сльози, утруднене дихання, задуху, і майже втрачала свідомість, газ був дуже їдкий.
Члени сім'ї провели її до будинку, де вона промила обличчя, очі, викликали поліцію та швидку допомогу. Через деякий час приїхала швидка, яка констатувала їй опіки очей, опіки обличчя, гіпертонічний криз на фоні стресу, лікарі при огляді сказали, що це хімічний опік. ОСОБА_10 вплинув на стан її зору. Стан її зору значно погіршився. Ця ж сама карета швидкої допомоги доставила її в обласну клінічну лікарню, де їй надали першу медичну допомогу, промили очі, поставили діагноз опіку очей і направили в третю лікарню, де їй також надали медичну допомогу у зв'язку з опіками і гіпертонічним кризом. Поставили діагноз «опік лівого ока, гіперемія обличчя».
В подальшому їй пропонували госпіталізацію, але вона відмовилась тому, що, знаючи сім'ю Мазалових, вона переживала за членів сім'ї, написала заяву і потім на наступний день звернулась до сімейного лікаря, у якого також був даний діагноз підтверджений. Лікувалась два дні на амбулаторному лікуванні, але потім, беручи до уваги погіршення стану, її направили на стаціонарне лікування 14 лютого 2018 р.
Навіть під час лікування вона зверталась до відділення поліції, але заяву чомусь спочатку не приймали, потім звернулась за допомогою до адвокатів і через деякий час прийняли заяву і зареєстрували кримінальне провадження.
Також вона подала окремо цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, на даний час справа зупинена до розгляду кримінального провадження.
У судовому засіданні допитано свідків:
- свідок ОСОБА_11 , суду пояснив, що це був лютий 2018 р., батьки надумали робити паркан. Паркан був у дуже поганому стані і вони вирішили його поміняти. Батько виходив щось робити, перший день ОСОБА_9 висловлювала претензії. На наступний день ОСОБА_9 викликала поліцію. Приїхала поліція і довелося його батькам показувати технічну документацію. 11 лютого 2018 р. починалося так само, але в певний момент вийшло на новий рівень. Коли батько намагався забетонувати 2 нових стовпчики на паркан, прийшла ОСОБА_9 та викликала поліцію. Приїхала поліція, подивилась на те що робить його батько, продивилась документи, їх все влаштувало. ОСОБА_9 порекомендували не чинити опір, тому що все відбувається законно. Але її це не влаштувало та вона почала галасувати. Через певний момент, десь між обідом та 15:00-16:00 годинами приїхали її син та чоловік та стався весь галас та ґвалт. В певний момент вони почали переходити до фізичних дій. В певний момент ОСОБА_9 крикнула фразу «ламай», крикнула ОСОБА_7 «неси балончик» і він відбіг кудись на подвір'я та одразу повернувся, щось тримав в руках. Потім ОСОБА_7 підійшов до мами, можливо на відстані метру. У ОСОБА_7 в руці був сіренький балончик, на який він натиснув та розпилив рідину. ОСОБА_12 направляв цілеспрямовано. ОСОБА_7 витягнув руку та розпилив його на маму, потім пішов вздовж забору і розпилив на нього з батьком, це був перцевий балончик. У нього є знайомий, який відноситься до силових структур і він бачив подібні засоби, то це було схоже на балончик під назвою «терен». У нього пекло обличчя, руки, шию, так як він стояв з батьком не так близько, то вони отримали ушкодження не так сильно, постраждала сильно мама. Її забрала швидка. Її стан був незадовільний, обличчя все пекло. Цей день вона завершила в лікарні. Від лікарів він дізнався, що її оглянув окуліст та їй діагностували інфільтрацію рогівки. На маму прийшовся основний удар;
- свідок ОСОБА_13 , суду пояснила, що 11 лютого 2018 вона стала свідком конфліктної ситуації між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 . ОСОБА_9 не сподобалось, те що вони ставили загорожу. Ситуація закінчилась неприємно. Вона виносила воду та потім почула сварку та зупинилась, щоб послухати, бо стало цікаво. Бачила, як приїхала поліція. ОСОБА_9 була ініціатором, а ОСОБА_7 був виконавцем, вона не роздивилась, що було у руках ОСОБА_7 , було тільки видно лише хмаринку. Дуже постраждала ОСОБА_15 , потерпіла закрила очі відразу. Потім бачила, що приїжджала швидка допомога;
- свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що вона поверталась з інституту та підійшла до свого двору та почула крики. ОСОБА_9 кричала «ламайте огорожу». Потім вона та її чоловік підійшли до огорожі та почали її ламати. Потім ОСОБА_9 крикнула: « ОСОБА_17 , неси балончик». ОСОБА_7 його приніс, підійшов до межі огорожі та почав його розпилювати. Потерпіла закрила лице руками та пішла в сторону свого дома. Вона бачила, що приїхала швидка допомога до потерпілої;
- свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він був викликаний у зв'язку з конфліктом з сусідом, який застосував балончик з невідомою речовиною. Коли вони приїхали, потерпіла була схвильована, у неї було пошкоджене око. Їй запропоновано госпіталізуватись в офтальмологічне відділення в обласну лікарню. Потерпіла сказала, що їй було розбризкано балончик. Він бачив, що було пошкоджене обличчя та око, але точну діагностику він не може розповісти. Можливо це був саме хімічний опік;
- свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона не бачила самої ситуації. Їй зателефонував син потерпілої та повідомив, що його маму забрала швидка допомога. Вона приїхала до лікарні, та побачила потерпілу, в неї був високий тиск. Потерпіла розповіла, що їй бризнули балончиком в обличчя. Особисто вона бачила червоне обличчя, набряк, пошкоджене око;
- свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що вона чула від потерпілої, що ОСОБА_14 хотіла поставити огорожу та Мазалові не давали, постійно погрожували, ламали конструкції. Командує завжди ОСОБА_9 та слухаєїї чоловік. Особисто з ними конфліктів немає, однак вони просять вплинути на таких людей, від них всі страждають. Про потерпілу ніхто поганого слова не сказав. Вона бачила опухле обличчя та красні очі;
- свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що вулиця була дуже спокійна, з моменту як приїхали ОСОБА_9 почалися постійні сварки, постійно приїжджає поліція. Був особистий конфлікт сім'ї ОСОБА_9 та її сина. На цю сім'ю постійно всі скаржаться. Вона пішла до ОСОБА_4 ввечері, побачила красні очі, опухле обличчя. Знає, що вони хотіли поставити огорожу, а Мазалови перешкоджали ставити нову огорожу та ОСОБА_7 бризнув їй в обличчя;
- експерт ОСОБА_22 пояснив суду, що він проводив експертизу, всі медичні документи вказані у висновку експерта відповідають інструкціям. Хімічні опіки можуть визиватися хімічними реагентами, якими можуть бути в тому числі і газові балончики, що зазначено у висновку експерта.
Покази даних свідків у справі суд оцінює як такими, що підтверджують події, що відбувались у часі, та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
На обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, сторона обвинувачення посилається на наступні письмові докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні:
- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2018 у кримінальному провадженні № 12018170030000187. Кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.125 КК України. 11.02.2018 року, близько 16:00 години, ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму дворі за адресою АДРЕСА_2 , у ході сварки із ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті тривалих неприязних відносин, з хуліганських мотивів, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, застосував балончик сльозогінної та дратівної дії в обличчя ОСОБА_4 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку кон'юктиви та рогівки обох очей, гіперемії обличчя та ін'єкції склери лівого ока, які згідно висновку експерта кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження;
- Рапорт від 11.02.2018 р., який зареєстровано ЄО за № 1296, та до фабули якого 11.02.2018 о 15:59 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.02.2018 о 15:57 за адресою: АДРЕСА_3 , сварка з сусідами з буд.5, внаслідок якого нанесено тілесні ушкодження спецзасобами (перцовим балончиком), заявник ОСОБА_4 ;
- Картка виклику швидкої медичної допомоги (копія) № Е012069-001 від 11.02.2018, відповідно до якої, зазначено прізвище хворої ОСОБА_4 , «пшикнули перцовим балончиком в очі»;
- Карта виклику швидкої медичної допомоги (копія) № 012069 від 11.02.2018, відповідно до якої, зазначено прізвище хворої ОСОБА_4 , попередній діагноз «хімічний опік лівого ока»;
- Доручення про проведення досудового розслідування від 20.02.2018 р., відповідно до якого доручено провести досудове розслідування слідчому СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 ;
- Заява в порядку ст. 214 КПК України від 20.02.2018 р., в якій ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , просять внести до ЄРДР повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_24 та ОСОБА_7 за ст. ст. 122, 125 КК України;
- Постанова про призначення групи прокурорів від 24.07.2018 р., відповідно до якої призначено групу у складі прокурорів місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_25 ;
- Протокол огляду місця події від 11.01.2020 р., з додатками, відповідно до якого оглянуто місце події за адресою: АДРЕСА_3 ;
- Постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 06.03.2020 р., відповідно до якої призначено експертизу та виконання доручено експертам бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації;
- Висновок експерта «додатковий» № 259 від 17.03.2019р., за підсумками якого: проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку кон'юнктиви та рогівки обох очей, гіпермії обличчя та ін'єкції склери лівого ока, які могли утворитись від дії хімічного реагенту, яким міг бути і газовий балончик, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- Постанова про призначення судово-медичної експертизи від 10.04.2019 р., відповідно до якої призначено експертизу та виконання доручено експертам Полтавського бюро судово-медичних експертиз;
- Висновок експерта № 289 від 13.05.2019 р., за підсумками якого: проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку кон'юнктиви та рогівки обох очей, гіпермії обличчя та ін'єкції склери лівого ока, які могли утворитись від дії хімічного реагенту, яким міг бути і газовий балончик, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров 'я;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2020 р., з додатками та відеозаписом, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 , розповіла про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2020 р., з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 , розповіла про обставини злочину;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2020 р., з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 , розповіла про обставини злочину;
- Постанова про призначення групи прокурорів від 29.07.2020р ., відповідно до якої призначено групу у складі прокурорів Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ;
- Постанова про визначення органу, який буде здійснювати подальше досудове розслідування від 29.07.2020 р., визначено підрозділ дізнання ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області;
- Доручення про здійснення досудового розслідування кримінального проступку від 14.08.2020 р., відповідно до якого доручено здійснити досудове розслідування дізнавачу СД ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 ;
- Постанова про визначення органу досудового розслідування від 18.01.2021 р., визначено сектор дізнання ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області;
Постанова про призначення групи прокурорів від 18.01.2021 р., відповідно до якої призначено групу у складі прокурорів Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ;
- Постанова про створення групи дізнавачів від 21.01.2021, відповідно до якої створено групу дізнавачів у складі: СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_28 та ОСОБА_27 ;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 12.08.2021 р., з додатками та відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 , розповів про обставини злочину;
- Постанова про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 06.07.2021 р., відповідно до якої призначено експертизу та виконання доручено експертам Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи;
- Висновок експерта № 83 від 13.07.2021 р., за підсумками якого: згідно з даними із наданої на комісійну судово-медичну експертизу медичної документації у гр. ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження - опік кон'юнктиви та рогівки обох очей, який міг утворитися від дії хімічного фактору, в тому числі і при його розпиленні, можливо в строк та за обставин, вказаних в описовій частині постанови про призначення даної експертизи.
Як вбачається із медичної документації, 11.02.2018 р. при огляді гр. ОСОБА_29 бригадою швидкої медичної допомоги о 16:28 зафіксовано скарги на «печію в ділянці обличчя та в ділянці лівого ока», при цьому об'єктивно було встановлено «Обличчя дещо гіперемоване, в ділянці лівого ока - ін'єкція склери», а при її огляді в офтальмологічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» 11.02.2018 p. o 17:00 їй було встановлено діагноз «Хімічний опік кон'юнктиви та рогівки обох очей»; 12.02.2018 р. при зверненні до сімейного лікаря гр. ОСОБА_4 скарг з приводу травми очей не висловлювала, однак лікарем зафіксовано наявність гіпергідрозу обличчя, а при її огляді окулістом 15.02.2018 р. (на 4-й день після подій) ознаки травми очей, в т.ч. опіку, відсутні.
Вказані відомості дозволяють прийти до висновку, що отримане гр. ОСОБА_4 тілесне ушкодження - хімічний опік кон'юнктиви та рогівки обох очей, супроводжувалось незначними скороминущими наслідками, тривалістю менше 6 днів, а тому, за вказаним критерієм, оцінюється як тілесне ушкодження легкого ступеня тяжкості:
- Постанова про визнання речовим доказом від 13.04.2021 р, відповідно до якої визнано в якості речового доказу оригінал медичної картки стаціонарного хворого № 927 на ім'я ОСОБА_4 , вилучена в КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»;
- Постанова про визнання речовим доказом від 13.04.2021 р, відповідно до якої визнано в якості речового доказу оригінал медичної картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_4 ;
- Постанова про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 03.09.2021 р., відповідно до якої призначено експертизу та виконання доручено експертам Полтавського обласного бюро судово-медичної експертизи;
- Висновок експерта № 113 від 01.10.2021 р., за підсумками якого: згідно з результатами комісійної судово-медичної експертизи (Висновок експерта № 83 від 06.07.2021-13.07.2021) у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження - опік кон'юнктиві та рогівки обох очей, який міг утворитися від дії хімічного фактору, в тому числі і при його розпиленні, можливо в строк та за обставин, вказаних в описовій частині постанови про призначення даної експертизи і відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
У судових дебатах захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , просив визнати: протокол огляду місця події від 11.01.2020 року; протоколи слідчих експериментів: від 21.02.2020 року за участю потерпілої ОСОБА_30 ; 21.02.2020 року за участю свідка ОСОБА_16 ; 21.02.2020 року за участю свідка ОСОБА_13 ; висновок експерта № 259 (додатковий); постанову про визнання речовим доказом медичної карти № 927 на ім?я ОСОБА_4 та приєднання її до матеріалів кримінального провадження від 13.04.2021 року; постанову від 13.04.2021 про визнання речовим доказом медичної карти амбулаторного хворого б/н на ім?я ОСОБА_4 та приєднала її до матеріалів кримінального провадження; висновок експерта № 64 від 15.06.2021 року; висновок експерта № 83 від 13.07.2021 року; протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 12.08.2021 року; висновок № 113 від 01.10.2021 року комісійної судово-медичної експертизи - недопустимими доказами.
В обґрунтування вказав, що зазначені документи не відповідають вимогам чинного законодавства в частині отримання доказу, а саме: в матеріалах кримінального провадження містяться доручення від 20.02.2018 року заступника начальника ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_31 про уповноваження старшого слідчого СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 на здійснення досудового розслідування за заявою ОСОБА_4 та доручення від 14.08.2020 року начальника СД ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_32 , про уповноваження дізнавача ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 здійснити досудове розслідування кримінального проступку за заявою ОСОБА_4 .
Жодного іншого доручення керівника дізнання матеріали кримінального провадження не містять.
Постановою про визначення органу досудового розслідування від 18.01.2021 року прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 визначено сектор дізнання ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області органом, який буде здійснювати подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018170030000187, оскільки у зв?язку з реформуванням органів поліції відповідно до наказу Голови Національної поліції № 1001 від 21.12.2020 «Про організаційно - штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області» сектор дізнання відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ліквідовано та створено сектор дізнання відділення поліції № 1 Полтавського РУП Головного управління поліції у Полтавській області.
В даному випадку, практично всі слідчі та процесуальні дії по вказаному кримінальному провадженню були проведені, а процесуальні рішення - прийняті (винесені), слідчим СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_33 , який не мав повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 12018170030000187 від 20.02.2018 року та старшим дізнавачем СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 , яка не мала повноважень дізнавача у кримінальному провадженні № 12018170030000187 від 20.02.2018 року.
Крім того, під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_7 , просив визнати неналежними доказами: висновки експерта № 83, так як у висновку використовувались дані з «журналу обліку хворих з захворюванням очей» з ознаками підробки; висновки експерта № 289 так, як при складанні висновку використовувався документ, що не відповідає вимогам «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; висновки експерта №№ 289, 259, 83, 113, оскільки експертизи були виконані Обласним бюро судово-медичної експертизи, яке не належить до сфери управління МОЗ України.
При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об'єктивного взаємозв'язку та взаємоузгодження.
Стосовно доводів обвинуваченого про визнання неналежними доказами висновків експерта №№ 289, 259, 83, 113, суд зазначає про наступне:
Відповідно до постанов органу досудового розслідування про призначення експертиз - експерти попереджались про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, в тому числі за завідомо неправдивий висновок експерта. Постанови можуть бути оскаржені слідчому судді відповідно до ст. ст. 303, 304 КПК України.
Експерти, які проводили судово-медичні експертизи, мають відповідну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судово-медичної експертизи за спеціальністю «судово-медична експертиза», відповідний стаж роботи та кваліфікаційний клас судового експерта, та які відповідно знають права та обов'язки експерта, що передбачені ст.69 КПК України. Експертизи проводились відповідно до правил та інструкцій, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року.
Таким чином істотних порушень вимог КПК України, які б були наслідком недопустимості досліджених доказів, а саме висновків експертів про які зазначає обвинувачений, судом не встановлено.
Стосовно доводів захисника про те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснено неуповноваженою особою, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про визначення групи слідчих, а саме щодо прийнятих процесуальних рішеннях слідчим СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_33 , та старшим дізнавачем СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 , суд зазначає наступне.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.
До матеріалів кримінального провадження прокурором надані та досліджені під час судового розгляду наступні документи, які підтверджують повноваження органів досудового розслідування та прокуратури, а саме:
- Доручення про проведення досудового розслідування від 20.02.2018р., відповідно до якого доручено провести досудове розслідування слідчому СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 ;
- Постанова про призначення групи прокурорів від 24.07.2018 р., відповідно до якої призначено групу у складі прокурорів місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_25 ;
- Постанова про призначення групи прокурорів від 29.07.2020 р., відповідно до якої призначено групу у складі прокурорів Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ;
- Постанова про визначення органу, який буде здійснювати подальше досудове розслідування від 29.07.2020 р., визначено підрозділ дізнання ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області;
- Доручення про здійснення досудового розслідування кримінального проступку від 14.08.2020р., відповідно до якого доручено здійснити досудове розслідування дізнавачу СД ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 ;
- Постанова про визначення органу досудового розслідування від 18.01.2021 р., визначено сектор дізнання ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області;
- Постанова про призначення групи прокурорів від 18.01.2021р., відповідно до якої призначено групу у складі прокурорів Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ;
- Постанова про створення групи дізнавачів від 21.01.2021, відповідно до якої створено групу дізнавачів у складі: СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_28 та ОСОБА_27 .
Так, судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи щодо підтвердження повноважень тільки слідчого СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_34 .
Під час судового розгляду досліджено наступні докази, які було зібрано слідчим СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_33 :
- Протокол огляду місця події від 11.01.2020р., з додатками, відповідно до якого оглянуто місце події за адресою: АДРЕСА_3 ;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2020 р., з додатками та відеозаписом, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 , розповіла про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2020 р., з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 , розповіла про обставини злочину;
- Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2020 р., з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 , розповіла про обставини злочину;
- Постанова про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 06.03.2020 р., відповідно до якої призначено експертизу та виконання доручено експертам бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації. Висновок експерта «додатковий» № 259 від 17.03.2019 р.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд приходить до висновку про визнання вищевказаних доказів, які зібрано слідчим СВ ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_33 та наданих стороною обвинувачення, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, недопустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що сторона обвинувачення надала Постанову про створення групи дізнавачів від 21.01.2021, відповідно до якої створено групу дізнавачів у складі: СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_28 та ОСОБА_27 , то докази, які зібрано дізнавачем СД ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_27 , які були надані стороною обвинувачення, та безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, суд вважає допустимими.
Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей, суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.
Після дослідження в повному обсязі вищенаведених доказів, обвинувачений, захисник, прокурор та потерпіла, представник потерпілої зазначили про відсутність у сторін будь-яких інших доказів, які мали б бути дослідженні судом, а також відсутність клопотань про виклик та допит перед судом будь-яких свідків.
Таким чином, за сукупності інших зібраних допустимих письмових доказів, показань потерпілої та свідків, які були ознайомленні із обсягом прав та обов'язків у кримінальному судочинстві, попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, наявності підстав казати ними неправду судовим розглядом не встановлено. Їх показання є логічними, послідовними, узгоджуються та не суперечать як один одному, так і іншим дослідженим доказам по справі, не суперечать судово-медичним даним отриманим при судово-медичних експертизах.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні відповідного кримінального правопорушення за наведених вище обставин доведена поза розумним сумнівом, та підтверджується дослідженими судом доказами.
Аналізуючи вищенаведені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до висновку органу пробації від 15.04.2022, ОСОБА_7 має середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, можна зазначити, що виправлення обвинуваченого можливе без обмеження чи позбавлення волі.
Характеризується посередньо, дружніх відносин з сусідами не підтримує.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відсутні.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відсутні.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 , покарання, суд, враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, враховуючи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, а також враховуючи вік та стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення і перевиховання обвинуваченого необхідним і достатнім буде покарання у вигляді штрафу.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке вчинено 11.02.2018 року.
Відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, яка діяла на момент вчинення), злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, є злочином невеликої тяжкості, а на момент розгляду справи в суді - кримінальним проступком.
За змістом вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 2 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Враховуючи, що з дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, який є кримінальним проступком, минуло більше двох років, та протягом цього часу перебіг давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений у розшуку не перебував, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 , від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 , витрат на правничу допомогу у розмірі 24250грн., суд приходить до таких висновків.
За загальним правилом, розмір витрат визначається договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Так, процесуальні кодекси містять загальні положення проте, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою подальшого розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Однак процесуальні кодекси не містять деталізованих вимог до переліку документів, що підтверджують розмір витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги від 21.02.2018 р., на виконання умов договору надано:
- Звіт про виконану роботу по кримінальному провадженню від 22.01.2024 р., відповідно до якого витрачено загалом 48,5 год., що становить при домовленості про оплату у 500 грн. за годину витраченого часу - 24250 грн.;
- Квитанцію № 1 від 22.01.2024 р., щодо сплати гонорару у сумі 24250 грн.;
- А також копії скарг, клопотань, іншого листування під час досудового розслідування.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату послуг адвоката, тому суд вважає, що враховуючи обсяг робіт наданих адвокатом на виконання умов договору, сума компенсації наданих послуг у розмірі 24250грн., є співмірною та розумною у цій справі зважаючи ще й на той факт, що досудове розслідування тривало з лютого 2018 по січень 2022 року.
Витрати за проведення судових експертиз відсутні.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст. 367-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК України звільнити ОСОБА_7 , від призначеного покарання передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 витрати з надання правничої допомоги у сумі 24250 грн.
Речові докази: оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 927, оригінал медичної карти амбулаторного хворого б/н на ім'я ОСОБА_4 - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтава протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1