05.04.2024
Справа № 401/443/23 Провадження № 1-кп/401/107/24
05 квітня 2024 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя- ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120270000841 від 10 червня 2019 року відносно:
неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Світловодськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, учня 8 класу ЗШ АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
за вчинення суспільно-небезпечного діяння, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
З 04 жовтня 2019 року по 08 лютого 2023 року в провадженні суду перебували об'єднані в одне провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019120270000841 від 10 червня 2019 року, №12020120270000740 від 17 травня 2020 року, №12020120270001255 від 15 вересня 2020 року, №12020125270000330 від 20 жовтня 2020 року за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_6 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України та клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння,передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 31 січня 2023 року матеріали клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.3 ст.185 КК України було виділено в окреме провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 червня 2019 року, в денний час, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, малолітній ОСОБА_5 разом зі своїм знайомим неповнолітнім ОСОБА_6 перебували в Крилівському лісництві міста Світловодськ Кіровоградської області. Під час розмови неповнолітній ОСОБА_6 за винагороду запропонував малолітньому ОСОБА_5 проникнути до квартири його хрещеної матері ОСОБА_7 , яка розташована у АДРЕСА_3 , з метою вчинення крадіжки будь-якого цінного майна. На пропозицію неповнолітнього ОСОБА_6 малолітній ОСОБА_5 надав свою добровільну згоду.
Цього ж дня, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи згідно свого злочинного умислу, малолітній ОСОБА_5 разом із неповнолітнім ОСОБА_6 прибули до квартири АДРЕСА_4 , яка є житлом ОСОБА_7 .
Продовжуючи свої злочинні дії, неповнолітній ОСОБА_6 знайшов схований ключ на поруч розташованій поличці від вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 та разом із малолітнім ОСОБА_5 проник до вищевказаної квартири, без дозволу власника. В подальшому, малолітній ОСОБА_5 знаходився біля входу в приміщенні вищевказаної квартири, в свою чергу неповнолітній ОСОБА_6 . оглядав кімнати квартири, з метою відшукання будь-якого цінного майна. Так, в ході огляду кімнат вищевказаної квартири в одній із кімнат малолітній ОСОБА_5 виявив мобільний телефон, а неповнолітній ОСОБА_6 вироби із срібла, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись тим, що ОСОБА_7 відсутня за місцем проживання та його дії не помітні стороннім особам, малолітній ОСОБА_5 разом із неповнолітнім ОСОБА_6 таємно викрав:
-мобільний телефон фірми «MEIZU V3 Note» та зарядний пристрій до нього, вартістю 1850 гривень;
-силіконовий чохол чорного кольору для мобільного телефону фірми «MEIZU V3 Note», вартістю 75 гривень;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 10 грам, вартістю 755 гривень 70 копійок;
-пару срібних сережок 925 проби, вагою 12 грам кожна, загальною вагою 24 грами, вартістю 1813 гривень 68 копійок;
-пару срібних сережок 925 проби, вагою 4 грам кожна, загальною вагою 8 грам, вартістю 604 гривні 56 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 10 грам, вартістю 755 гривень 70 копійок;
-пару срібних сережок 925 проби, вагою 10 грам кожна, загальною вагою 20 грам, вартістю 1511 гривня 40 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 7 грам, вартістю 528 гривень 99 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 4 грами, вартістю 302 гривні 28 копійок;
-пару срібних сережок 925 проби, вагою 3 грам кожна, загальною вагою 6 грам, вартістю 453 гривні 42 копійки;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 10 грам, вартістю 755 гривень 70 копійок;
-пару срібних сережок 925 проби, вагою 8 грам кожна, загальною вагою 16 грам, вартістю 1209 гривень 12 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 7 грам, вартістю 528 гривень 99 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 7 грам, вартістю 528 гривень 99 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 8 грам, вартістю 604 гривні 56 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 3 грам, вартістю 226 гривень 71 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 3 грам, вартістю 226 гривень 71 копійок;
-срібну каблучку 925 проби, вагою 5 грам, вартістю 377 гривень 85 копійок;
-пару срібних сережок 925 проби, вагою 5 грам кожна, загальною вагою 10 грам, вартістю 755 гривень 70 копійок.
Продовжуючи злочинні дії малолітній ОСОБА_5 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Тим самим своїми умисними протиправними діями спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 13865 гривень 06 копійок.
В діях малолітнього ОСОБА_5 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у житло.
ОСОБА_5 відносно якого подано до суду вказане клопотання, будучи присутнім в судових засіданнях, до виділення матеріалів клопотання в окреме провадження, свою причетність до вчинення кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що в той день, влітку він прийшов до своєї хрещеної ОСОБА_7 додому в гості, а через деякий час разом з нею на маршрутці поїхали до ринку міста Світловодськ. Зійшовши раніше на зупинці, він пересів до іншої маршрутки і поїхав додому до хрещеної матері, де за попередньої домовленості на нього чекав ОСОБА_6 . Зайшовши на територію домоволодіння, він взяв ключ від будинку, оскільки він бачив куди його поклала ОСОБА_7 , відкрив двері будинку і безперешкодно зайшов в середину будинку з ОСОБА_6 . Перебуваючи в будинку вони там знайшли мобільний телефон та вироби із срібла. Речі забрали із собою, а будинок закрили і ключ поклали на місце.
Законний представник особи ОСОБА_8 будь-яких зауважень, щодо проведеного допиту її сина немала.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її хрещеником, який є частим гостем в її будинку. Одного дня влітку 2019 року їй подзвонив ОСОБА_5 , прийшов погостювати, а потім вони разом зібралися йти і він побачив куди вона поклала ключ від вхідних дверей. Вони разом поїхали в місто, де потім кожен пішов у своїх справах. Через 2 години вона повернулася додому і відразу помітила крадіжку телефону і ювелірних виробів. Працівники поліції повернули їй поломаний телефон, який був викрадений. Більше ніхто нічого не повертав, тому вона звернулася з цивільним позовом, який повністю підтримує.
В судові засідання призначені в 2023-2024 роках неповнолітній ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_8 не з'являлися, на телефоні дзвінки не відповідали, за місцем проживання відсутні та їх місце перебування взагалі не встановлено.
Захисник неповнолітньої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні 05 квітня 2024 року заявив клопотання про відмову в задоволенні клопотання про застосування заходів виховного характеру, оскільки ОСОБА_5 досяг повноліття 01 березня 2024 року.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти вказаного клопотання.
На підтвердження того, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України стороною обвинувачення, надано, та судом досліджено та надано відповідну правову оцінку,наступні докази:
-Витяг з ЄРДР №12019120270000878 від 19 червня 2019 року;
-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 18 червня 2019 року;
-Протокол огляду місця події від 18 червня 2019 року, де місцем огляду є домоволодіння АДРЕСА_4 належне ОСОБА_7 ;
-Протокол огляду місця події від 18 червня 2019 року, де місцем огляду є територія прилегла до домоволодіння АДРЕСА_2 . На час огляду на вказаній території перебуває громадянка ОСОБА_8 в руках якої знаходиться мобільний телефон, який, як пояснила остання після телефонної розмови з ОСОБА_9 та догадками про те, що він викрав даний телефон з домоволодіння ОСОБА_7 , знайшла його підкинутим в траві біля воріт домоволодіння. В ході огляду було вилучено вказаний мобільний телефон;
-Постанова про визнання і приєднання до кримінального провадження речового доказу від 24 червня 2019 року;
-Розписка ОСОБА_7 про повернення раніше викраденого у неї мобільного телефону в робочому стані.
-Висновок експерта судово-товарознавчої експертизи №2110 від 03 липня 2019 року про вартість викрадених ювелірних виробів та мобільного телефону.
За результатом судового розгляду, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши всі зібрані по справі та досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов висновку про те, що надані стороною обвинувачення докази підтверджують існування обставин, про які зазначено в клопотанні та доводять, що малолітнім ОСОБА_5 було вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за ознаками вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у житло.
Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх визначені Главою 38 КПК «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх».
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20 березня 2006 року, народився 01 березня 2006 року та станом на 05 квітня 2024 року, на час розгляду клопотання, має повних 18 років.
Відповідно до положень ст.498 КПК кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього кодексу.
Частина 2 статті 105 КК України передбачає застосування примусових заходів виховного характеру саме до неповнолітнього.
Як вбачається з п.3 ч.1 ст.501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує питання чи слід застосувати до неповнолітнього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Виходячи зі змісту ст.ст.97, 105 КК України, ст.ст.498, 501 КПК України, примусовий захід виховного характеру є специфічним заходом, який застосовується лише до неповнолітнього. Тобто примусові заходи виховного характеру, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, застосовуються не лише за умови вчинення особою, яка після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, і якщо під час постановлення ухвали щодо застосування таких заходів, особа перебувала у неповнолітньому віці.
Відповідно до ч.2 ст.500 КПК України, судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.
У відповідності до ст.501 ч.1 п.1, 2, 3 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Таку позицію викладено у постанові Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду 12 квітня 2018 року у справі №198/8/17, провадження №51-609км17.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судом встановлено, що на момент розгляду клопотання судом, ОСОБА_5 досяг повноліття, що в свою чергу виключає можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 до ОСОБА_5 та його законного представника ОСОБА_8 не заявлявся.
Долю речового доказу, а саме мобільного телефону фірми «MEIZUV3 Note» IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , судом було вирішено при ухваленні вироку від 08 лютого 2023 року відносно ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 372, 498, 500, 501 КПК України, ст.ст.97, 105 КК України, суд,
У застосуванні примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - відмовити, у зв'язку із досягненням особою повноліття.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена упродовж семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1