Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
09.04.2024 394/342/24
3/394/188/24
Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, на утриманні 6 малолітній дітей, пільг немає, мешканця: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
09.04.2024 року до Новоархангельського районного суду зайшло одразу два протоколи серії ВАВ №328144 про адміністративне правопорушення від 09.02.2024 року та серії ВАВ №914413 про адміністративне правопорушення від 16.03.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді протоколи об'єднанні в одне провадження.
Згідно зазначенихо протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 09.02.2024 року та 16.03.2024 року вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим принижував її гідність та честь.
Під час розгляду матеріалів в суді ОСОБА_1 надав пояснення згідно яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав,
Заслухавши пояснення, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає ряд окремих самостійних діянь, при вчиненні яких передбачена адміністративна відповідальність за вказаною статтею, якими є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. При відсутності чи недоведеності вказаних ознак об'єктивної сторони неможливо стверджувати про наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
При цьому при розгляді протоколу встановлено, що дійсно ОСОБА_1 вживав нецензурну лайку на адресу своєї цивільної дружини, однак протокол про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не містить вказівки на те, що потерпілій була чи могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю, що є обов'язковим елементом складу даного правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 мав на меті заподіяти будь-яку шкоду психічному здоров'ю потерпілій.
За таких обставин, протоколи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 не містять всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КупАП, а також ч.2 ст. 173-2 КУпАП та не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП. Отже, для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, необхідно мати докази того, що протягом року особа була визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення. По даній справі таким доказом може слугувати виключно постанова суду про визнання винним ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст.173-2КУпАП та накладення на нього відповідного стягнення. В наданих суду адміністративних матеріалах відсутня постанова суду, яка б підтверджувала цей факт.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Слід зазначити, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ надав висновок згідно якого, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, докази, які підтверджують обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, відсутні, обов'язкові ознаки адміністративних правопорушень, передбачених як ч.1 так і ч.2 ст.173-2 КУпАП, вина ОСОБА_1 у їх вчиненні не доведені.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суддя приходить, до обґрунтованого та виваженого висновку, що наявні всі правові підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В зв'язку з закриттям провадження у адміністративній справі судові витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ч.1 ст.173-2, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення, але оскарження постанови не зупиняє її виконання. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: