Справа №345/1774/24
Провадження № 3/345/576/2024
09.04.2024 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 2 ст.90 КУпАП,
ОСОБА_1 06.03.2024 р. о 12 год. 30 хв. здійснював вилов водних біоресурсів однією вудкою поплавковою на річці Сівка в селі Мошківці Войнилівської громади Калуського району Івано-Франківської області та виловив 2 (два) екземпляри вирезуба причорноморського та 1 (один) екземпляр бистрянки російської. Дані види риб занесені до Червоної Книги України. Такими діями ОСОБА_1 здійснив грубе порушення правил рибальства, а саме п.п. 3, п. 5 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що 06.03.2024 року він виловлював рибу - верхоплавку на р.Сівка у с.Мошківці. Коли до нього підійшли працівники рибоорони, він показав їм свій улов. Перевіривши його, вони виявили 3 рибки, які він сприйняв, як верхоплавку, яку вони оголосили забороненою до вилову. Про те, що в річці Сівка є риба, яка занесена до Червоної книги України, йому було невідомо. На питання чому в місцях вилову риби немає про це попередження і стендів, де можна би було перевірити і подивитися, як виглядає заборонена риба, ОСОБА_1 отримав відповідь, що на це немає коштів.
ОСОБА_1 наголошує, що рибка була жива і неушкоджена, її при свідках випустили в ріку. Окрім того, ці рибини були малих розмірів і за будь-яких обставин він би випустив їх у річку. Також ОСОБА_1 наголошує, що незаконним є вимога про стягнення нібито завданої шкоди в розмірі 20660,00 грн. Опис оцінки він не підписував. Крім того, виловлені риби у живому виді були випущені в природне середовище.
Також ОСОБА_1 просить врахувати його поганий стан здоров'я, те що він є пенсіонером, має мінімальні доходи. А тому просить закрити провадження у справі і не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Допитаний в судовому засіданні сідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 06.03.2024 року він разом зі своїм другом ОСОБА_1 рибалили на річці Сівка в с. Мошківці. Коли до них підійшли працівники рибоохорони, то серед улову ОСОБА_1 виявили три рибки, які, за їхніми словами, занесені до Червоної книги України. Наголосив, що їм не було відомо про те, що в річці Сівка взагалі може водитися риба, яка занесена до Червоної книги України. В місцях вилову риби немає жодних про попереджень і стендів, де можна би було перевірити і подивитися, як виглядає така риба. Зауважив, що виловлена ОСОБА_1 риба була живою і її випустили в річку.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши свідка, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогамист.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 90 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення №00722/27-24 від 06.03.2024року, (а.с.2) Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - головним державним інспектором Рибоохоронного патруля ОСОБА_3 , з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, у присутності двох свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які засвідчили протокол своїми підписами, у якому зафіксовано факт незаконного вилучення ОСОБА_1 із природного середовища двох екземплярів риби «вирезуб причорноморський» та одного екземпляру риби «бистрянка російська», які занесені до Червоної книги України.;
-актом виявлення та вилучення водних живих ресурсів, знарядь лову, іншого майна, плавучих і транспортних засобів №00722 від 06.03.2024 року (а.с.3),
-описом-оцінкою водних живих ресурсів від 06.03.2024 року (а.с.4),
-довідкою, виданою Івано-Франківським рибоохоронним патрулем від 06.03.2024 року №313-20/27-24 (а.с.5),
-фотографіями з зображенням ОСОБА_1 на місці вчинення адміністративного правопорушення та виловленої риби (а.с.6,7).
Згідно з вимогами ч.2 ст.90 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Необережність нарівні з умислом є самостійною формою вини, передбаченою адміністративним законодавством. В адміністративному праві, як і в кримінальному, необережність розглядається як менш небезпечна форма вини порівняно з умислом. Однак не можна недооцінювати шкідливість адміністративних проступків, вчинених через необережність.
Крім цього, згідно закріпленої в ст. 68 Конституції України «презумпції знання законодавства», незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За таких обставин покликання ОСОБА_1 , що в його діях відсутній склад правопорушення через незнання, що виловлена ним риба занесена до Червоної книги України, не заслуговують на увагу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2ст. 90 КУпАП, так як він незаконно вилучив тварин, види яких занесені до Червоної книги України, із природного середовища.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2ст. 90 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 90 КУпАП, зокрема у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2ст. 90 КУпАП без конфіскації незаконно добутого, оскільки виловлена риба була випущена у природнє середовище.
Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Окрім того, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Івано-Франківській області просило суд, на підставі ст. 40 КУпАП, ч.4 ст. 85 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь Войнилівської ТГ завдану шкоду в розмірі 20 660,00 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди.
Згідно з ч. 3 ст.40 КУпАП в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Оскільки правопорушенням було завдано шкоду саме громаді с.Мошківці, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то збитки за даною постановою стягненню не підлягають; питання про стягнення з порушника заподіяної ним шкоди рибним ресурсам держави, відповідно до вимог ч. 3ст. 40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.36,40,40-1,85,90,251,283-287,294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. без конфіскації незаконно добутого.
Штраф сплатити за наступними реквізитами: Войнилівська селищна ТГ, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Войнилів/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунка UA728999980313030106000009576, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції, наявність відомчої ознаки "00" Без деталізації за відомчою ознакою
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ