Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1147/24
Провадження № 2-н/935/266/24
про відмову у видачі судового наказу
08 квітня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ, -
Заявник - ТОВ «Житомиргаз збут» звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, яка утворилась в період з 01.12.2021 по 07.03.2024, у сумі 27 399,70 коп., витрат на сплату судового збору у сумі 302 грн. 80 коп.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 165 ЦПК України, судом, з метою визначення підсудності, здійснено запити до Єдиного державного демографічного реєстру щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На вказаний запит отримано відповіді № 520170, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: с. Стрижівка, Житомирський район, Житомирська область.
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ст. 162 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 3 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За приписами п. 5 ч. 2 ст. 163, п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а також до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Так, звертаючись до суду з цією заявою, заявник обґрунтовував свої вимоги зокрема тим, за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім'я - ОСОБА_1 , з яким підписано заяву - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем від 15.06.2021.
Разом з тим, за відомостями, які отримані на запити суду з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: с. Стрижівка, Житомирський район, Житомирської області.
Довідкою про реєстрацію місця проживання особи без номеру та дати реєстрації, яка додана до заяви, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 23.09.1985 по теперішній час.
При цьому, у наданій заявником копію заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 15.06.2021 в якій зазначено, споживач ОСОБА_1 , вид об'єкта (приватний будинок, квартира, комунальна квартира, літня кухня тощо) по АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною другою статті 167 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З огляду на викладене вище, при розгляді означеного питання у наказному провадженні, з урахуванням доданих до заяви про видачу судового наказу документів, суд фактично позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність спору про розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Житомиргаз збут», а також всі обставини і підстави для правильного та об'єктивного розгляду, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 , який зазначений боржником, рахується зареєстрованим за адресою, відмінними від тієї, яка зазначена у заяві - приєднання і за якою здійснюється надання послуг та існує заборгованість.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 є власником/співвласником будинку за яким надавались послуги.
Таким чином, вивчивши заяву ТОВ «Житомиргаз збут» про видачу судового та додані до неї матеріали, враховуючи відомості з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суддя дійшов до висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки із заявлених вимог вбачається спір про право.
Крім того, у поданій заяві не зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а також не додано інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, зокрема факт надання заявником послуги, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, доводи, що наведені у заяві, не знайшли свого підтвердження відповідно належними та допустимими доказами, а тому суддя приходить до висновку про те, що наявні підстави, зокрема визначені п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 163, 165, 166, 167, 260-261, 353-355 ЦПК України суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою у порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя В.В. Янчук