провадження №2/279/777/24
Справа № 279/1142/24
"09" квітня 2024 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Зубкової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №279/1142/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів " до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами , -
Позивач ТОВ « Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів » звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за:
- кредитним договором №06297-02/2023 від 04.02.2023 укладеного між ТОВ "ФК"Інвеструм" та ОСОБА_1 в сумі 48550,00 гривень;
- кредитним договором № 03819-02/2023 від 03.02.2023 укладеного між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ОСОБА_1 в сумі 36250,00 гривень.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов'язань за кредитними договорами, внаслідок чого виникла заборгованість , яку позивач просить стягнути відповідачки.
Ухвалою суду від 21.02.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відзиву на позов не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із положень частини першої ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
04.02.2023 між ТОВ "ФК"Інвеструм" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06297-02/2023 . ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 12500 грн на строк 25 днів, тобто до 28.02.2023 , з фіксованою процентною ставкою в розмірі 2,5% за день користування.
03.02.2023 між ТОВ "ФК"Інвеструм" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03819-02/2023. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 10000 грн. на строк 14 днів, тобто до 16.02.2023 , з фіксованою процентною ставкою в розмірі 2,5% за день користування.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду кредитні договори в яких зазначена сума кредиту, строк кредитування та відсоткова ставка.
Зобов'язання за договорами ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість
- за кредитним договором № №06297-02/2023 від 04.02.2023 в сумі 48550,00 гривень, з яких: 12500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 36050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором № 03819-02/2023 від 03.02.2023 в сумі 36250,00 гривень, з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч.2 ст. 1054 ЦК України ) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом пункту 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_2 після закінчення строку кредитування не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
У подальшому ТОВ "ФК"Інвеструм" відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 за вище вказаними кредитними договорами.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як ст. 625 ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Суд, дослідивши кредитний договір №06297-02/2023 від 04.02.2023 та кредитний договір № 03819-02/2023 від 03.02.2023 встановив, що умови договору, на яких ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділах договорів, які регулюють правомірну поведінку сторін.
При цьому вказаний договір також містить окремі розділи, що регулюють відповідальність позичальника.
Окрім цього, як слідує з наданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позикодавці нараховують саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ст. 1048 ЦК України.
З наданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунків слідує, що за період поза межами строку кредитування, позикодавці продовжували нараховувати саме проценти за «користування кредитом». Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України Відповідачу не нараховувалось.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позивних в частині стягнення заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, а саме 30 днів за кожним кредитним договором.
Нарахування відсотків і позивачем не деталізовано.
За умовами кредитного договору №06297-02/2023 від 04.02.2023 та кредитного договору № 03819-02/2023 від 03.02.2023 сторони встановили строк кредитування - 25 днів та 14 днів.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
За порушення виконання споживачем зобов'язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення,
порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору №06297-02/2023 від 04.02.2023 становить - 7812,50 грн. (12500/100х2,50 х25 ) .
Розмір відсотків відповідно до умов договору № 03819-02/2023 від 03.02.2023 року становить - 3500,00 грн. (10000/100х2,50 х14 ) .
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
Враховуючи вищевикладене , суд дійшов висновку , що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 06297-02/2023 від 04.02.2023 , № 03819-02/2023 від 03.02.2023 року , підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір суд стягує з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 39,87 %. (3028 х39,87 :100 )= 1207,26 гривень.
На підставі виклаленого та керуючись ст.ст. 263,265,280-282 ЦПК України , ст.ст.625, 1050,1048 ЦК України , -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014)
- заборгованість за кредитним договором №06297-02/2023 від 04.02.2023 в сумі 20312 ( двадцять тисяч триста дванадцять) гривень 50 копійок , яка складається з 12500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 7812,50 грн. - заборгованість за відсотками;
- заборгованість за кредитним договором № 03819-02/2023 від 03.02.2023 в сумі 13500,00 ( тринадцять тисяч п"ятсот) гривень , яка складається з 10000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 3500,00 грн. - заборгованість за відсотками;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" , судовий збір в сумі 1207,26 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи , якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного стироку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску строку з інших поважних причин.
Суддя В.П. Коваленко