Справа №295/5113/24
1-кс/295/2494/24
щодо накладення арешту
08.04.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, подане в кримінальному провадженні №12024060400001024 від 04.04.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
І. Суть клопотання
05.04.2024 р слідча за погодженням з прокурором звернулась з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речі, які вилучені 04.04.2024 р в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно клопотання 28.03.2024 р близько 20:00 год невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких встановлюється.
04.04.2024 р Житомирським РУП ГУНП в Житомирській області за даним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060400001024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час огляду місця події 04.04.2024 р були виявлені та вилучені спортивні штани сірого кольору зі смужкою «Адідас», теніска синього кольору з білими смужками зі слідами рідини бурого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_5 , які постановою слідчої від 04.04.2024 р визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, слідча посилається на потребу в збереженні речових доказів в даному кримінальному провадженні.
ІІ Процедура та позиції сторін
До клопотання слідча ОСОБА_3 долучила заяву про розгляд клопотання без її участі (а.с.10).
Неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання з огляду на приписи ч. 1 ст. 172 КПК України.
Відповідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
ІІІ Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060400001024 від 04.04.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
04.04.2024 р в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , виявлені та вилучені спортивні штани сірого кольору зі смужкою «Адідас», теніска синього кольору з білими смужками зі слідами рідини бурого кольору, що підтверджується змістом протоколу огляду місця події, які належать поткрпілому ОСОБА_5 .
Постановою слідчої ОСОБА_3 від 04.04.2024 р вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні №12024060400001024.
Враховуючи обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, а тому існує потреба в забезпеченні їх збереження, тобто підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 04.04.2024 р, а саме на: спортивні штани сірого кольору зі смужкою «Адідас», теніску синього кольору з білими смужками зі слідами рідини бурого кольору, які належать ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її складення.
Слідчий суддя ОСОБА_1