Справа № 216/1498/24
провадження 2/216/1442/24
іменем України
27 березня 2024 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю секретаря судового засідання Максименко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . Як виявилось, за життя ОСОБА_3 склав заповіт, за умовами якого належний йому житловий будинок заповідав позивачеві. Позивач звернувся до нотаріуса та подав заяву про прийняття спадщини за заповітом, але отримав від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини та не підтвердив документально факт спільного проживання та реєстрації з померлим на час відкриття спадщини. З даного приводу, позивач зазначає, що не мав можливості вчасно звернутися до нотаріуса з поважних причин, а саме не був обізнаний про наявність заповіту. Окрім позивача до нотаріуса звернулася донька спадкодавця - ОСОБА_2 , відповідач по справі, яка просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, проте нотаріус також видав їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Отже, позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому просить визначити йому додатковий строк в три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, його представник, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності позов визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом установлено, що на підставі свідоцтва про право приватної власності на будівлю від 05.01.2000, ОСОБА_3 належав домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2009.
Зі спадкової справи №40/2023, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що 27.03.2023 із заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_2 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.04.2023 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини, не підтвердив документально факт спільного проживання та реєстрації з померлим на час відкриття спадщини, а також надав документи, які унеможливлюють підтвердити родинні відносини.
Крім цього, 07.02.2024 із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_1 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.02.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини та не підтвердив документально факт спільного проживання та реєстрації з померлим на час відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У частині першій ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до пунктів 2, 5, 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними, вимоги позивача в повній мірі є доведеними належними та допустимими доказами, крім цього, відповідача надала заяву про визнання позову, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 1216, 1218, 1261, 1267 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме, протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ