Справа № 214/967/24
1-кп/214/570/24
01 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю захисника - ОСОБА_4
за участю обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження №1202404120000022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, суд, -
До суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просить: продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з часом перебування вдома з 22:00 до 06:00 години строком на 2 місяці. Також просить покласти на обвинувачену такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатись без дозволу суду за межі Кривого Рогу; повідомляти суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не залишати квартиру АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 год. до 06:00 год.
В обґрунтування клопотання вказує наступне. Досудовим розслідуванням встановлено, що комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради (далі за текстом КП «Криворізька МКЛ №2» КМР) засноване на комунальній власності Криворізької міської територіальної громади відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.02.2019 року № 3582 в результаті передачі юридичної особи з майном зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади та є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради. Зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 30.07.2019.Наказом управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 30.09.2021 № 198-ум, затверджено статут КП «Криворізька МКЛ №2» КМР у новій редакції. Розпорядженнями № 338-р від 16.12.2021, № 63-р від 28.02.2022, № 93-р від 19.04.2022 «Про покладення виконання обов'язків головного лікаря Комунального підприємства «Криворізька міська Клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, покладено виконання обов'язків головного лікаря Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради на ОСОБА_5 . Розпорядженнями № 132-р від 27.06.2022, № 295-р від 14.12.2022, № 168-р від 29.06.2023 «Про укладення контракту з генеральним директором Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, призначено з укладанням контракту ОСОБА_5 на посаду генерального директора Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, на даний час працює на посаді генерального директора Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради. Таким чином ОСОБА_5 перебуваючи на посаді в.о. головного лікаря КП «Криворізька МКЛ №2» КМР постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на підприємстві, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжено відповідними Указами Президента та діє по даний час. Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі за текстом - Постанова КМУ від 28.02.2022 №169) встановлено, що державні замовника у сфері оборони та служби державного замовника здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ «Про оборонні закупівлі». Під час здійснення оборонних закупівель державні замовники у сфері оборони повинні відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативність. Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами здійснення таких закупівель в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, державний замовник у сфері оборони оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом. Згідно ст. 1 ч.1 п. 29 «Про оборонні закупівлі» № 808-ІХ від в редакції від 17.07.2020, встановлено, що товарами оборонного призначення є - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинам сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони; Згідно ст. 1 ч.1 п. 30 технічна специфікація - документ, затверджений державним замовником, що встановлює вимоги до товарів, робіт і послуг оборонного призначення, які закуповуються, зокрема щодо їх якості, технічних характеристик, безпеки використання, розмірів, позначень, термінології, пакування та маркування, чи процесів та способів виробництва, а також вимоги щодо процедур оцінки відповідності. Згідно ст. 3 ЗУ «Про оборонні закупівлі» у редакції від 17.07.2020, Оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони. 10.03.2022 відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 121 «Про перерозподіл за бюджетними програмами видатків бюджету Криворізької міської територіальної громади за головним розпорядником коштів-управління охорони здоров'я виконкому Криворізької міської ради», у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів - управлінню охорони здоров'я виконкому Криворізької міської ради, здійснити перерозподіл видатків бюджету Криворізької міської територіальної громади за бюджетними програмами згідно з додатком, відповідно до якого надано управлінню охорони здоров'я виконкому Криворізької міської ради грошові кошти у сумі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень, 00 копійок), які відповідно до довідки про зміну до плану використання бюджетних коштів на 2022 рік № 113 від 14.03.2022 одержані КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР. Крім цього від начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_6 на адресу в.о. головного лікаря КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР ОСОБА_5 надійшов лист за вих. № 7/19/521 від 18.04.2022 згідно до якого необхідно провести централізовану закупівлю аптечок універсальних у кількості 3000 штук на загальну суму 9 300 000,00 гривень (Дев'ять мільйонів триста тисяч грн. 00 коп.) та забезпечити їх належне використання та передачі у разі потреби військовим частинам м. Кривого Рогу, а також інших органам та підрозділам, працівники яких задіяні з забезпечені обороноздатності держави з результаті збройної агресії РФ. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 « Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти. Будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов'язана повідомити Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг. Порядок ведення зазначеного Реєстру, форми повідомлень, зазначених в абзаці другому цього пункту, перелік відомостей, які зберігаються в Реєстрі, та режим доступу до них затверджуються МОЗ. Згідно наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками № 1087 від 19.08.2014 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) медичних виробів та внесення змін у реєстраційні матеріали» зареєстровано 4 види військових медичних аптечок, а саме: аптечка медична військова індивідуальна; аптечка медична військова для підрозділів спеціального призначення; аптечка медична військова універсальна; аптечка медична військова загального призначення. Склад аптечок, погоджений із Міністерством оборони України, та перелік зареєстрованих медичних виробів, дозволених до застосування в Україні. Вказує, що ОСОБА_5 не пізніше 18.04.2022, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, будучи службовою особою, яка має право укладати договори від імені КП «Криворізька МКЛ №2» КМЛ, знаходячись на своєму робочому місці, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в порушення вимог та приписів вищенаведених нормативних актів, маючи реальну можливість діяти відповідно до їх вимог, проявляючи службову недбалість, тобто неналежно виконуючи свої службові обов'язки, що полягали у здійсненні прямої закупівлі - Аптечок медичних універсальних, ДК 021:2015 код 33190000-8 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні», без використання електронної системи закупівель, всупереч визначеним нормам Закону України «Про оборонні закупівлі» в умовах воєнного стану, не дотримуючись принципів здійснення публічних закупівель у частині ефективності використання коштів, а також якісних та технічних характеристик предмета закупівлі, не здійснивши аналізу цінової пропозиції та не здійснивши аналізу формування цін на предмет закупівлі, а саме «Аптечки медичні універсальні», ДК 021:2015 код 33190000-8 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні» у кількості 3000 шт., що визначено специфікацією, та не здійснивши аналізу ринку, тобто не використавши загальнодоступну інформацію щодо ринкової ціни предмету закупівлі, у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, не здійснивши ринкових консультацій, що дозволили б визначити структуру ринку, ступінь конкуренції, діючи від імені та в інтересах замовника - КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, безпідставно вибрала переможцем КП «Фармація» КМР з пропозицією 9 300 000 гривень за 3000 одиниці товару, тобто 3 100 гривень за 1 одиницю товару, останній взагалі не мав в власності вищевказаного майна, а також самих компонентів медичних виробів для формування предмету закупівлі. Того ж дня, 18.04.2022 між Комунальним підприємством «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради в особі виконуючої обов'язки головного лікаря ОСОБА_5 , яка діє на підставі Статуту, як покупця з однієї сторони та Комунальним підприємством «Фармація» Криворізької міської ради, в особі виконуючого обов'язки директора ОСОБА_7 , діючого на підставі Статуту, як постачальник, укладено договір поставки № 75, предметом якого є поставка товару відповідно до специфікації до даного договору (Додаток № 1) - Аптечка медична універсальна, ДК 021:2015 код 33190000-8 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні». Відповідно до п.1.1. договору від 18.04.2022 № 75 постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, відповідно до специфікації до даного договору (Додаток № 1) - Аптечка медична універсальна, ДК 021:2015 код 33190000-8 «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні» в подальшому в даному договорів - «товар», зазначений в асортименті, кількості та ціні, визначених у специфікації (Додаток №1) до цього договору, який є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах передбачених цим договором, а саме у кількості 3 000 штук за ціною 3100,00 гривень (Три тисячі сто гривень, 00 коп.) з урахуванням ПДВ за одиницю. В подальшому 18.04.2022 КП «Фармація» КМР було поставлено КП «Криворізька МКЛ №2» обумовлені предметом договору від 18.04.2022 №75 «Аптечки медичні універсальні» у кількості 2 000 одиниці товару, що того ж дня прийняті за видатковою накладною № СКЛ -000082 та 03.05.2022 у кількості 1 000 одиниці товару, що того ж дня прийняті за видатковою накладною № СКЛ-000166 загальною кількістю 3 000 одиниці товару, які укомплектовані медичними виробами, котрі були придбані в свою чергу КП «Фармація» КМР. Крім того, поставлені КП «Фармація» КМР «Аптечки медичні універсальні» до КП «Криворізька МКЛ №2» КМР за договором № 75 від 18.04.2022 у загальні кількості 3 000 одинці товару на загальну суму 9 300 000 гривень по ціні 3 100 гривень за одиницю товару не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 (Вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також умов введення їх в обігу та/або експлуатацію і проведення процедури оцінки відповідності), оскільки: виробник аптечки «медичні універсальні» КП «Фармація» КМР не внесений до реєстру осіб та відсутній сертифікат відповідності; маркування медичних виробів, які знаходяться в аптечці, крім медичного виробу «Гемостатик» виробництва ТОВ «СЕНТА ФАРМ», яке виконано на українській мові, а в інших виробах взагалі відсутнє маркування. Використання медичного виробу з назвою «Аптечка медична універсальна», що є предметом вищевказаного договору відповідно до встановленого регламенту не можливе. Вказує, що таким чином, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, спричинила Криворізькій міській територіальній громаді, в особі управління охорони здоров'я виконкому Криворізької міської ради майнової шкоди на загальну суму - 9 300 000,00 гривень (дев'ять мільйони триста тисяч гривень, 00 коп.) з урахуванням ПДВ грн., що складає 7 496 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, встановлених діючим законодавством України на час скоєння злочину, та згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України, вважається істотною шкодою. Під час досудового розслідування кримінального провадження 22.01.2024 слідчим суддею Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_8 винесено ухвалу якою задоволено клопотання слідчого, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк 2 місяці, тобто до 22 березня 2024 року, заборонено залишати житло за адресою АДРЕСА_3 у період часу з 22:00 год. до 06:00 год., а також покладено такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду за межі Кривого Рогу; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не залишати житло квартиру АДРЕСА_1 у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вказує є наявними наступні ризик. Вважає, що існує ризик того, що обвинувачена буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як ОСОБА_5 в період скоєння кримінального правопорушення та на теперішній час працює на посаді генерального директора КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2», остання обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за які законом передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому під загрозою тяжкості покарання, ОСОБА_5 , маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе таким чином переховуватись від суду, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцеперебування та вплинути на розумність строків судового розгляду. Вважає, що існує ризик того, що обвинувачена буде незаконно впливати на свідків, представника потерпілого (юридичної особи), експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе, у тому числі шляхом використання соціальних зв'язків, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, з метою зміни останніми раніше наданих свідчень та спотворення отриманих за допомогою їх доказів, яких на теперішній час допитано в якості свідків по кримінальному провадженню і не допитано в суді, з останніми проведено ряд слідчих дій, за результатами проведення яких органом досудового розслідування встановлено сукупність доказів, які викривають ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення. Наполягає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 подав до суду заперечення, в яких просить: відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час; обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування заперечень наводить наступне. Відповідно до змісту ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є в сукупності: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а по-друге: наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до змісту ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. При зверненні із зазначеним клопотанням на прокурора покладається обов'язок довести існування трьох вищезазначених «блоків» обставин. Наполягає, що жодних інших доказів для підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_5 прокурором не надано. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: верховенство права. Згідно ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Щодо обґрунтованості підозри, яку суд зобов'язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зазначає, що згідно з рішенням ЄСПЛ за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри. Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин. У п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 р. (набуло статусу остаточного 21.07.2011р.) ЄСПЛ вказав, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, CampbellandHartley v. TheUnitedKingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182). Як зазначено у рішенні ВССУ від 11.07.2016 р., захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. В ч. 3 ст. 132 КПК України зазначається, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи; під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони повинні подати докази обставин, на які вони посилаються. Вважає, що у даному випадку відсутня обґрунтована підозра відносно ОСОБА_5 , що підтверджується наступним. Рішення ЄСПЛ „Коробов проти України” чітко зазначає, що існування сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування „поза розумним сумнівом”, який застосовується у кримінальних провадженнях. Жоден із свідків, допитаних під час досудового розслідування, та які зазначені в клопотання не вказав на те, що ОСОБА_5 причетна до вчинення інкримінованих правопорушень, крім того, суд при вирішення даного питання взагалі не може спиратися на такі докази сторони обвинувачення, оскільки відповідно до ст. 23 КПК України суд сприймає докази безпосередньо, тобто прокурор повинен був запросили для участі у даному судовому засіданні тих свідків, письмові протоколи, яких ним додано. Стосовно вказівки у клопотання щодо інших матеріалів кримінального провадження, то стороні захисту не відомо які це саме матеріали кримінального провадження та останні взагалі не долучені та не надані стороні захисту разом із клопотанням. Таким чином, аналізуючи в свої сукупності додані до клопотання додатки, відмічає, що більшість перелічених та доданих копій процесуальних документів ні в якому разі не стосуються питання доведеності обґрунтованості підозри, а лише констатують факт проведення тих чи інших слідчих та процесуальних дій, направлених на розкриття злочину. Наполягає, що стороною обвинувачення взагалі проігноровано факт того, що суд повинен сприймати докази безпосередньо, а ст. 95 КПК України фактично забороняє досліджувати письмові покази свідків під час судових засідань та посилається на необхідність особистого їх допиту судом. В разі якщо сторона обвинувачення бажає довести будь-які факти показами свідків, вона повинна діяти в спосіб визначений діючим КПК, а саме заявити відповідне клопотання у судовому засіданні та в разі його задоволення забезпечити явку таких свідків. Вважає, що прокурором не надано до клопотання жодного обґрунтованого, достовірного та несуперечливого доказу, який може свідчити на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.367 КК України. Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону. Відповідно до позиції ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо. Відповідно до практики ЄСПЛ в рішенні ЄСПЛ за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, на момент взяття заявника під варту йому було близько двадцяти років, він не мав судимості та мав постійне місце проживання, де, як підтвердили місцеві органи влади, він мав добре налагоджені соціальні зв'язки. Як вбачається з відповідних постанов суду, жоден із цих факторів не брався до уваги національними судами при ухваленні ними рішення про взяття заявника під варту. Крім того, здійснюючи оцінку особистості заявника, національні суди вирішили посилатися виключно на негативні характеристики та не враховували позитивні. Наголошує увагу поважного суду на те, що ОСОБА_5 є: собою, яка раніше не була судимою, та на цей час до будь - якої кримінальної відповідальності не притягувалася; має добру репутацію за місцем мешкання та роботи; має постійне місце проживання та реєстрації; на утриманні ОСОБА_5 перебуває тітка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій 84 роки і яка не може самостійно пересуватись і обслуговувати себе, договір довічного утримання додається. Інші доходи окрім заробітної плати у ОСОБА_5 відсутні. Тому, відсторонення від посади підозрюваної унеможливить здійснення догляду за непрацездатною особою; ОСОБА_5 перебуває на посаді генерального директора КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2»., даний заклад згідно спільного Наказу Міністерства оборони України і Міністерства охорони здоров'я України № 49/180 від 07.02.2018 року віднесено до закладів охорони здоров'я, що надають допомогу військовослужбовцям Збройних сил України в умовах запровадження воєнного стану. Зазначає, що за таких обставин, відсторонення від посади підозрюваною критично вплине на оперативну роботу лікарні, що є недопустимим у військовий час. Відповідно до Статуту комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради є лікарняним закладом охорони здоров'я, що надає послуги вторинної/спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги будь яким особам в порядку та на умовах встановлених чинним законодавством України, окрім того, визначено як лікувальний заклад для надання медичної допомоги, згідно наказу № 49/180 від 07.02.2018 року Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров'я України «Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/ або в умовах запровадження воєнного стану», тобто лікувальний заклад надає медичну допомогу (в тому числі ургентну (екстрену)) цілодобово. Генеральний директор здійснює поточне керівництво (оперативне управління) підприємством, на якого покладено персональну відповідальність за якість послуг, що надаються Підприємством. Окрім того, на Підприємстві утворено систему цивільного захисту об'єктового рівня для виконання завдань та заходів з питань реагування на надзвичайні ситуації і генеральний директор здійснює керівництво цією системою. Зазначає, що в зв'язку зі збройною агресією РФ, через масовані ракетні обстріли, аварійні відключення електропостачання, відсутність мобільного зв'язку - періодично та непередбачено може виникнути необхідність прибуття на робоче місце, для організації оперативного вирішення проблемних питань та безпосереднього контролю за наданням медичної допомоги постраждалим. Наполягає, що подане клопотання є необґрунтованим, а ризики не доведеними належними та достатніми доказами, а тому клопотання не підлягає задоволенню. Відповідно до норм ч.2 ст.155 КПК України у клопотанні про відсторонення від посади зазначаються: короткий виклад обставин. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади. До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Зауважує, що знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, він не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні також не підтверджений належними доказами. Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підзахисний обвинувачуюся, він також не збирається, і протилежному немає жодних доказів. З попереднього місця роботи звільнився за власним бажанням. Наполягає, що за таких обставин наявність ризиків, викладених прокурором для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише припущеннями, жодного доказі не надано (свідчення свідків, документи, будь-які докази). Звертає увагу, що за час досудового розслідування і під час судового розгляду справи обвинуваченою ОСОБА_5 жодного разу не порушувалися, покладені на неї обов'язки ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні від захисника ОСОБА_4 також надійшло клопотання, в якому останній просить: змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 з домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов'язання; встановити для обвинуваченої ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду за межі Кривого Рогу; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив наступне. Ухвалою суду від 22.01.2024 року обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 2 місяці (до 22.03.2024 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II Кодексу. Наголошує, що ОСОБА_5 є: особою, яка раніше не була судимою, та на цей час до будь - якої кримінальної відповідальності не притягувалася; має добру репутацію за місцем мешкання та роботи; має постійне місце проживання та реєстрації; на утриманні ОСОБА_5 перебуває тітка
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій 84 роки і яка не може самостійно пересуватись і обслуговувати себе. Також вказує, що відповідно до Статуту комунальне підприємство «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради є лікарняним закладом охорони здоров'я, що надає послуги вторинної/спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги будь яким особам в порядку та на умовах встановлених чинним законодавством України, окрім того, визначено як лікувальний заклад для надання медичної допомоги, згідно наказу № 49/180 від 07.02.2018 року Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров'я України «Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування
збройної агресії Російської Федерації та/ або в умовах запровадження воєнного стану», тобто лікувальний заклад надає медичну допомогу (в тому числі ургентну (екстрену)) цілодобово. Генеральний директор здійснює поточне керівництво (оперативне управління) підприємством, на якого покладено персональну відповідальність за якість послуг, що надаються Підприємством. Окрім того, на Підприємстві утворено систему цивільного захисту об'єктового рівня для виконання завдань та заходів з питань реагування на надзвичайні ситуації і генеральний директор здійснює керівництво цією системою. В зв'язку зі збройною агресією РФ, через масовані ракетні обстріли, аварійні відключення електропостачання, відсутність мобільного зв'язку - періодично та непередбачено може виникнути необхідність прибуття на робоче місце, для організації оперативного вирішення проблемних питань та безпосереднього контролю за наданням медичної допомоги постраждалим. Згідно наказу № 27 від 02.01.2024 року на базі КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР утворено систему цивільного захисту об'єктового рівня в лікарні, керівником визначено ОСОБА_5 . До обрання запобіжного заходу у обвинуваченої ОСОБА_5 систематично була необхідність бути на робочому місці і приймати оперативні заходи, направлені на ліквідацію наслідків військової агресії РФ цілодобово. Вказує, що така необхідність була і є, і під час дії запобіжного заходу щодо домашнього арешту у нічний час доби. Наполягає, що таким чином є нагальна службово необхідність і підстави для зміни запобіжного на більш м'який, а саме: особисте зобов'язання. Обґрунтування і приклади необхідності виконання
службових обов'язків обвинуваченої цілодобово: обвинувачена організовує медичне обслуговування пацієнтів 24 години на добу, особливо з урахуванням воєнного стану в країні; 08.02.2024 року від масованого ракетного удару збройних сил РФ було пошкоджено торгівельний центр АШАН, від вибуху було вибито близько 300 вікон у двох лікарнях, зокрема КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР, у зв'язку з чим цілодобово пацієнтів переводили в інші палати, відділення, навіть екстрено евакуювали в інші лікарні; - в січні і лютому 2024 року в місті мали місце часткові блекаути, тобто декілька годин, а інколи і днів було повністю відсутнє світло і вода. В таких ситуаціях керівних закладу обвинувачена ОСОБА_5 має бути постійно на робочому місці, у повній взаємодіє з військовою адміністрацією, навіть у нічний час доби; систематично (на протязі 2023-2024 років) місто Кривий Ріг було під ракетним обстрілом з боку збройних сил РФ, від агресії мають місце пошкодження інфраструктури, є загиблі і поранені військові і цивільне населення, за таких обставин обвинувачена ОСОБА_5 як керівник найбільшого медичного закладу і місті має цілодобово виконувати свої службові обов'язки, що унеможливлюється вже обраним запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, і є нагальна необхідність зміни запобіжного заходу на більш м'який особисте зобов'язання, виключно з метою належного виконання своїх службових обов'язків цілодобово, з урахування знаходження країни у війні і відсічі агресії збройним силам РФ. Вказує, що знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані. Зазначає, що ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні також не підтверджений належними доказами. Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, також не збирається, і протилежному немає жодних доказів. Вважає, що за таких обставин наявність ризиків, викладених прокурором для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише припущеннями, жодного доказі не надано (свідчення свідків, документи, будь-які докази). Звертає увагу поважного суду, що за час досудового розслідування і під час судового розгляду справи обвинуваченою ОСОБА_5 жодного разу не порушувалися, покладені на неї обов'язки ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та заперечує проти задоволення клопотання захисника. При цьому пояснив, що обвинувачена не порушувала обов'язки, покладені на неї при обранні запобіжного заходу.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу та заперечує проти клопотання прокурора. При цьому пояснила, що просить змінити запобіжний захід у зв'язку з обов'язками, які вона виконує за місцем роботи, так її вночі викликали на роботу приблизно три тижні тому. Після обрання запобіжного заходу за викликом слідчого з'являлася до останнього, чотири рази за викликом суду з'являлася до суду.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та підтвердив його зміст, заперечує проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Також пояснив, що при обранні запобіжного заходу не надавав суду відомості про функції лікувального закладу, керівником якого є обвинувачена.
У судовому засіданні також досліджені докази, додані до клопотання захисника, а також матеріали справи, які стосуються обрання обвинуваченій запобіжного заходу та матеріали, що характеризують обвинувачену.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу належить відмовити. При цьому суд враховує наступне.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, Відповідно до ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 201 КПК України, обвинувачений, його захисник, мають право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Як передбачено ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання; у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які, зокрема: існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Згідно ст.177 КК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. ; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд має право зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов'язків, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; зазначені обов'язки, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
22 січня 2024 року обвинуваченій ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ухвала про обрання запобіжного заходу обґрунтовувалася наявністю такого ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, представника потерпілого (юридичної особи), експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а також обґрунтованістю підозри у скоєнні нею кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України. Вказаною ухвалою на ОСОБА_5 покладені такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду за межі Кривого Рогу; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не залишати житло квартиру АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. до 06:00 год.
У судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_5 має вік 58 років, раніше не судима, має добру репутацію за місцем мешкання та роботи; неодноразово заохочувалася, у томі числі у 2022 році, МО України відзнакою «За сприяння Збройним Силам України», має постійне місце проживання та реєстрації; на її утриманні перебуває тітка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді генерального директора КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2», даний заклад згідно спільного Наказу Міністерства оборони України і Міністерства охорони здоров'я України № 49/180 від 07.02.2018 року віднесено до закладів охорони здоров'я, що надають допомогу військовослужбовцям Збройних сил України в умовах запровадження воєнного стану. Також суд вважає, що у судовому засіданні з урахуванням воєнного стану встановлена та обставина, що внаслідок злочинних агресивних дій РФ у ОСОБА_5 виникає необхідність виконувати свої обов'язки з надання медичної допомоги і у нічний час.
Суд вважає, що відомості про особу обвинуваченої дають підстави вважати про наявність в неї міцних соціальних зав'язків.
Також судом встановлено, що ОСОБА_5 під час провадження по даній справі, не намагалася ухилитися від органів досудового розслідування та суду, з'являлася за викликами слідчого та суду.
Також встановлено, що після обрання запобіжного заходу, обвинувачена здала на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
На переконання суду, на даний час зберігся визначений при обранні запобіжного заходу ризик того, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченій в разі визнання її винною. Разом з тим, суд приходить до переконання, що належне виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, суттєво зменшує ризик залишення обвинуваченою свого місця проживання з метою переховування від суду.
На переконання суду ризик того, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків, представника потерпілого (юридичної особи), експертів у цьому ж кримінальному провадженні, не знайшов свого підтвердження.
Обговорюючи питання про зміну запобіжного заходу, суд бере до уваги наступне.
Суд, прийшовши до переконання, що на даний час раніше визначений судом ризик того, що обвинувачена може переховуватися від суду, суттєво зменшився, вважає, що особисте зобов'язання буде достатнім для запобігання обвинуваченій спробі залишення свого місця проживання з метою переховування від суду. На переконання суду, такий запобіжний захід буде відповідати такому завданню кримінального провадження як охорона законних інтересів обвинуваченої, оскільки буде сприяти виконанню обвинуваченою своїх службових обов'язків щодо надання медичної допомоги, виконання яких певним чином обмежується існуючою забороною в нічний час залишати місце проживання. З урахуванням викладеного, суд вважає, що необхідність у такому запобіжному заході як домашній арешт відпала, процесуальну поведінку ОСОБА_5 забезпечить запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а тому відносно обвинуваченої належить замінити раніше обраний запобіжний захід.
Також суд враховує, що зі змісту ст.200 КПК України впливає, що підставою для зміни раніше обраного запобіжного заходу, може бути та обставина, що при обранні запобіжного заходу, слідчому судді не були відомі певні обставини, які на той час існували. Як вбачається з клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та ухвали суду від 22 січня 2024 року про обрання цього запобіжного заходу, слідчому судді не були відомі обставини про те, що обвинувачена в силу службових обов'язків та воєнного стану має необхідність періодично знаходиться не робочому місці і в нічний час.
Суд вважає, що на обвинувачену необхідно покласти наступні обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Дійшовши такого висновку, суд також враховує, що стороною обвинувачення не доведено, що існують інші, крім визначеного судом ризику, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не буде достатнім для запобігання визначеного судом ризику.
Дійшовши до висновку про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченій, суд вважає, що підстав для продовження такого запобіжного заходу, як домашній арешт, не встановлено, а тому в задоволенні клопотання про його продовження належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 194, 177, 178, 194, 369-372, 315 КПК України, суд, -
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_5 на строк до 01 травня 2024 року.
Ознайомити обвинувачену під розпис про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1