08.04.2024 Єдиний унікальний номер 205/4036/24
Справа № 205/4036/24
Провадження № 2н/205/177/24
08 квітня 2024 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Федотова В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
Заявник ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану заяву, яка надійшла до суду 04.04.2024 року, у якій просила видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви і до повноліття дитини.
При вирішенні питання про видачу судового наказу суддя виходить з наступного.
Положеннями ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того, з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.
Пунктом 4 частини 2 статті 163 ЦПК України передбачено, що у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, заявником у заяві зазначено, що малолітня дитина проживає разом із нею і знаходиться на її утриманні. Разом з тим, до заяви не долучено будь-яких належних та допустимих доказів того, що станом на дату звернення до суду малолітня дитина проживає саме з матір'ю.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
При цьому, суддя звертає увагу, що згідно із вимогами ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення із такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 163, 165, 261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Федотова В.М.
.