Справа №204/15718/23
1-в/204/78/24
20 березня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників установи ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До суду надійшла заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 .
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №1071 від 31.10.2023 року, зазначено, що внаслідок впровадженого комплексного лікування та реабілітації у психічному стані пацієнта ОСОБА_7 з листопада 2021 року намітилось деяке покращення: стани психомоторного збудження, під час яких у пацієнта виникали слухові та зорові омани сприйняття, тривога та страх, ажитація із агресивними діями не виникали. Позитивна динаміка зберігалась, з грудня 2022 р. відривчасті маячні ідеї особливих здібностей та стосунку втратили значущість для пацієнта та не виливали на його поведінку. Емоційно-вольові порушення у вигляді тривожності, емоційної неадекватності, підозрілості, внутрішнього напруження значно згладились за вираженістю та частотою виникнення. В подальшому психічний стан залишався стабільним: поведінка була впорядкована, емоційних розладів не спостерігалось, конфліктних ситуацій не створював, агресивних, аутоагресивних тенденцій не виявляв. Лікування приймав без зауважень. Було сформовано розуміння необхідності регулярного прийому медикаментів та спостереження у лікаря-психіатра в подальшому. Згідно шкали HCR-20 v3, ризик насильства у майбутньому оцінений як середній, ризик серйозної фізичної шкоди- як середній, ризик неминучого насильства- як середній. Тому, хворий за своїм психічним станом особливої небезпеки для оточуючих не становить, подальшого застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом не потребує. Для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру та проведення реабілітаційних заходів може бути переведений до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
В судовому засіданні представник установи підтримав вказану заяву, просив задовольнити, посилаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів №1071 від 31.10.2023 року.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 . Зазначив, що для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру пацієнт може бути переведений до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Пацієнт ОСОБА_7 в судове засідання не доставлений, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що з висновком лікарів згоден.
Захисник підтримав заяву представника установи щодо зміни примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 та переведення його до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Висліхавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ч.3 ст.514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 09 вересня 2016 року, відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. У закладі Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_7 знаходиться з 25 жовтня 2016 року по теперішній час, з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів №1071 від 31.10.2023 року, у психічному стані пацієнта ОСОБА_7 з листопада 2021 року намітилось деяке покращення: стани психомоторного збудження, під час яких у пацієнта виникали слухові та зорові омани сприйняття, тривога та страх, ажитація із агресивними діями не виникали. Позитивна динаміка зберігалась, з грудня 2022 року відривчасті маячні ідеї особливих здібностей та стосунку втратили значущість для пацієнта та не виливали на його поведінку. Емоційно-вольові порушення у вигляді тривожності, емоційної неадекватності, підозрілості, внутрішнього напруження значно згладились за вираженістю та частотою виникнення. В подальшому психічний стан залишався стабільним: поведінка була впорядкована, емоційних розладів не спостерігалось, конфліктних ситуацій не створював, агресивних, аутоагресивних тенденцій не виявляв. Лікування приймав без зауважень. Було сформовано розуміння необхідності регулярного прийому медикаментів та спостереження у лікаря-психіатра в подальшому. Згідно шкали HCR-20 v3, ризик насильства у майбутньому оцінений як середній, ризик серйозної фізичної шкоди- як середній, ризик неминучого насильства- як середній. Тому, хворий за своїм психічним станом особливої небезпеки для оточуючих не становить, подальшого застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом не потребує. Для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру та проведення реабілітаційних заходів може бути переведений до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки згідно висновку комісії лікарів-психіатрів №1071 від 31.10.2023 року, внаслідок лікування психічний стан пацієнта ОСОБА_7 з листопада 2021 року покращився, з грудня 2022 року залишається стабільним, за своїм психічним станом у теперішній час особливої небезпеки для оточуючих пацієнт не становить, застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом не потребує. Для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру може бути переведений до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Керуючись ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст.369-372, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, суд, -
Заяву Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Змінити примусові заходи медичного характеру, призначені ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру перевести його до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1