Справа № 569/4299/20
Провадження № 6/727/62/24
Іменем України
08 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Гавалешка П.С.,
за участю секретаря судового засідання Рудої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Фалібоги Х.П. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
Старший державний виконавець другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П., звернулась до суду із поданням про обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи заяву, посилається на те, що на виконанні другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Чернівці) перебуває виконавче провадження № 74593943 з примусового виконання виконавчого листа № 569/4299/20, виданого 04.03.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з боржника, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 5 548 доларів США 22 центи.
- судового наказу № 926/4585/23 від 18 грудня 2023 року виданого Господарським судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Рома» заборгованості в сумі 10 605, 31 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1098291 від 10.12.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 680 грн.
- Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області № 408809 від 21 02.2020 року про стягнення штрафув розмірі 340 грн.
- Виконавчого листа № 569/4299/20 виданого 04.02.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення судвого збору в розмірі 1555, 72 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1011384 від 01.07.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 1020 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1004372 від 29.05.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 680 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1026658 від 25.10.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 680 грн.
Старшим держаним виконавцем за вказаними виконавчими документами винесено ряд постанов про відкриття виконавчих проваджень та направлено копію такої сторонам виконавчого провадження.
Зазначеними постановами боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей..
За вказаними виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 .
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не подано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено.
На виклики щодо явки до виконавця боржник не з'явився, про причини неявки не повідомив, кошти за рішенням суду не сплачує.
В межах примусового виконання, державним виконавцем вчинено наступні дії.
Згідно з відповіддю Державної міграційної служби України про видачу документа, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, ОСОБА_1 , має документований паспортом громадянина України для виїду за кордон серії НОМЕР_1 .
Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону, наявна інформація щодо перетину державного кордону боржником.
Враховуючи вищевикладене, виконавчі документи до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від їх виконання, просить подання задовольнити.
У відповідності до ч. 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України), суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно з ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні виконанні другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Чернівці) перебуває виконавче провадження № 74593943 з примусового виконання виконавчого листа № 569/4299/20, виданого 04.03.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення з боржника, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 5 548доларів США 22 центи.
- судвого наказу № 926/4585/23 від 18 грудня 2023 року виданого Господарським судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Рома» заборгованості в сумі 10 605, 31 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1098291 від 10.12.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 680 грн.
- Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області № 408809 від 21 02.2020 року про стягнення штрафув розмірі 340 грн.
- Виконавчого листа № 569/4299/20 виданого 04.02.2021 року Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення судвого збору в розмірі 1555, 72 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1011384 від 01.07.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 1020 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1004372 від 29.05.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 680 грн.
- Постанови УПП в Чернівецькій області № 1026658 від 25.10.2023 року про стягнення штрафу в розмірі 680 грн.
Станом на день звернення до суду, боржником вищевказане рішення суду не виконано.
Як вбачається із матеріалів подання, державним виконавцем не надані суду докази вчинення всіх можливих заходів забезпечення виконання рішення суду, передбачених ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», перш ніж застосовувати обмеження боржника в праві виїзду за межі України.
Зокрема, доказів на підтвердження направлення та відповідно, отримання боржником постанов державного виконавця від 21.01.2022 року, 10.01.2024 року, 22.02.2024 року, 06.05. 2020 року, 13.05.2021 року, 16.11.2023 року, 14.11.2023 року, 12.03.2024 року про відкриття виконавчих проваджень, до матеріалів подання не долучено.
Також матеріали не містять доказів направлення на адресу боржника повідомлення про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Заявник вважає, що боржник ухиляється від належного виконання судового рішення, в зв'язку з чим наявні законні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Разом з тим, слід звернути увагу заявника на таке.
В силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Положеннями п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до положення ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Згідно роз'яснень Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання судового рішення, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.
Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом державного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з вимогами ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
Як вбачається із змісту подання, державний виконавець обґрунтовує подання тим, що боржник не виконує рішення суду.
Між тим, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав, аналіз же перелічених вище норм дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
При цьому, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення боржнику ОСОБА_1 та отримання нею копій постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.
Відтак, матеріали подання не містять жодних доказів щодо того, що боржник обізнаний про наявність відкритих відносно неї виконавчих проваджень.
Необізнаність боржника про початок процедури примусового виконання виконавчого документу унеможливлює ухилення від його виконання.
Крім цього, із долучених до подання документів не вбачається, що державним виконавцем направлялись виклики боржнику ОСОБА_1 з метою з'явитись до державного виконавця та надати пояснення щодо невиконання рішення суду, як і докази на підтвердження дійсного місця реєстрації (проживання) боржника.
Суд також звертає увагу і на те, що державним виконавцем взагалі не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості.
Відтак, факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання покладених на неї рішенням суду обов'язків не доведений представником ДВС належними, достовірними та достатніми доказами за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення подання старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібоги Х.П. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Керуючись, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України,
У задоволенні подання старшого державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібоги Х.П. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя П.С. Гавалешко