08.04.2024
Справа № 639/1677/19
Провадження 2/642/89/24
05 квітня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми,-
У березні 2019 року позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, у якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 14.11.2009 року у розмірі 14 987 500 грн., а також 3% річних від простроченої суми за договором позики від 14.11.2009 року у розмірі 658 473,41 грн. Судові витрати покласти на відповідача .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року постановлено цивільну справу № 639/1677/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми направити за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.09.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2021 року частково задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гринишина Євгенія Васильовича про витребування доказів.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 по справі призначено судову почеркознавчу та судову технічну експертизи. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертів, проведення експертизи доручено експертам Київського-науково дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року залишено без змін.
13 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення по справі експертизи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.01.2023 року поновлено провадження у справі
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27 січня 2023 року клопотання експерта КНДІСЕ О.Чередниченко про надання додаткових матеріалів та представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гринишина Є.В. про витребування доказів - задоволено.
13.04.2023 року до суду з Київського-науково дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку у цивільній справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10 травня 2023 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гринишина Євгенія Васильовича про витребування доказів. По справі призначено судову почеркознавчу та судову технічну експертизи. Провадження по справі зупинено до отримання висновку експертів, проведення експертизи доручено експертам Київського-науково дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
02 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення по справі експертизи.
07.11.2023 року до суду з Київського-науково дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку у цивільній справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 13.12.2023 року
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву відкладення судового засідання у зв'язку з її перебуванням поза межами Харківської області та неможливістю бути присутньою у судовому засіданні.
Представник позивача - адвокат Чернишов Б.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 протягом всього часу розгляду справи, в судове засідання також не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
13.12.2023 року судом направлено позивачу лист, в якому роз'яснено про можливість розгляду справи дистанційно в режимі відеоконферензв'язку, або брати участь у судовому процесі через свого представника.
Справа неодноразово призначалась до розгляду на 25.01.2024, 26.02.2024, 22.03.2024, 04.04.2024 року, однак позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в призначені судові засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом СМС-повідомлень, причини неявки суду не повідомили. Направлені позивачу та її представнику засобами поштового зв'язку судові повістки повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки до суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Зважаючи на неодноразову неявку позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 в судові засідання, суд вважає, що є підстави для залишення позову без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача та її представника враховуючи наступне.
Згідно з ч.1ст.44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 3ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог ч.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст.ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч.5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2021 року по справі справа № 227/2751/19 (провадження № 61-16065св20) зазначено, що: «процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. […] У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.12.2021 р. в справі № 357/5928/20, від 29.11.2021 р. в справі № 552/63.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач подала цивільний позов, який тривалий час перебуває на розгляді, що приводить до порушення строків розгляду справи, на виклики до суду вона та її представник не реагували, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, повторно не прибули у судове засідання без поважних причин, і від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності. Не відомо, чи підтримує позивач заявлені у позові вимоги у теперішній час, її нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, вважаючи за неможливе розглянути справу у відсутності позивача та її представника, а також з метою забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права, вказану позовну заяву необхідно залишити без розгляду та роз'яснити позивачу, що він після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.223, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.258,260,261,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних від простроченої суми - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Вікторов