Справа № 953/1789/24
н/п 2/953/1875/24
04 квітня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої - судді Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розырвання шлюбу, укладений 18.08.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову №1 Харківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів 18.08.2007 зроблений запис №1667.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між ним та відповідачкою укладений шлюб, від якого подружжя має неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що на даний час шлюбні відносини між ним та відповідачкою припинен, із-за постійних сварок. Вони мешкають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 справу передано для розгляду головуючій судді С.М. Лисиченко.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання, призначене на 01.04.2024, не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. 11.03.2024 електронним шляхом від представника позивача - адвоката Коваля О.І. надійшла заява, відповідно до якої останній просить суд провести судове засідання без сторони позивача, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.
Відповідачка у судове засідання, яке призначене на 01.04.2024, не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду ОСОБА_2 подала заяву, відповідно до якої просить суд розглягути справу за її відсутності, позовні вимоги визнає та прохає задовольнити.
Згідно із частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 18.08.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 1 Харківського міського управління юстиції, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, зареєстрований 18 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1667. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 .
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зазначений факт підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23.02.2016 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №81, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 29.04.2019 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1943, ОСОБА_8 , народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України ).
Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, на час розгляду даної справи вони спільного господарства не ведуть, разом не проживають.
Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідачки. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також права їх дитей, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, та визнання позову відповідачкою, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18 серпня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкові №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1667.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 01 квітня 2024 року.
Суддя - С.М. Лисиченко