Справа № 349/299/24
Провадження № 2/349/217/24
іменем України
08 квітня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі судді Могили Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/299/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення ,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В лютому 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Романків І.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Позов обгрунтовує тим, що вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2023 року , який набрав законної сили 07 грудня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
Вироком суду встановлено, що 22 вересня 2023 року близько 15 год 45 хв. на АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 спровокувала конфлікт з сусідом ОСОБА_1 через пропажу її курей.
Під час конфлікту ОСОБА_2 , на грунті тривалих неприязних відносин за допомогою дерев'яної палиці нанесла ОСОБА_1 декілька ударів в ділянку голови та верхніх кінцівок, чим завдала йому сильного фізичного болю та спричинила тілесні ушкодження у виді рани лобної ділянки голови зліва та саден в ділянках обличчя та шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначає, що внаслідок вчиненого відповідачкою кримінального правопорушення та спричинення тілесних ушкоджень , йому заподіяно моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 20 000,00 грн.
Розмір заподіяної моральної шкоди обґрунтовує душевними стражданнями, яких зазнав у зв'язку протиправними діями відповідачки, а також з перенесенням фізичного болю у травмованих ділянках тіла, який турбує по сьогоднішній день.
Також вказує на те, що після вчинення кримінального правопорушення, відповідачка, яка проживає по сусідству з ним, продовжує погрожувати йому фізичною розправою та повторним заподіянням умисних тілесних ушкоджень.
У зв'язку з цим у нього постійно виникають переживання, а також наявне відчуття постійної тривоги за своє життя та здоров'я, загострились хронічні захворювання.
Вказані відчуття підсилюються тим, що відповідачка розуміючи протиправність своїх дій та знаючи важке становище позивача, не робила спроб примиритися з ним та добровільно відшкодувати завдану шкоду.
З цих підстав просить стягнути з відповідачки на користь позивача 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, а також понесені судові витрати , які складаються з судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 не подала відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Романків І.М. у судове засідання не з'явилися. 08 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Романків І.М. подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не прибула повторно, про причину своєї неявки суд не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.
Враховуючи те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.223, 280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Частиною шостою статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2023 року , який набрав законної сили 07 грудня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, за таких обставин.
ОСОБА_2 проживає в домоволодінні по АДРЕСА_2 . По сусідству у суміжному домоволодінні по АДРЕСА_3 проживає потерпілий ОСОБА_1 . Протягом тривалого часу між ними систематично виникають непорозуміння, які супроводжуються сварками, взаємними образами та звинуваченнями.
22 вересня 2023 року біля 15 год 45 хв. на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 спровокувала конфлікт з сусідом ОСОБА_1 через пропажу її курей. Під час конфлікту ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілого, бажаючи їх настання, на грунті тривалих неприязних відносин за допомогою дерев'яної палиці нанесла ОСОБА_1 декілька ударів в ділянку голови та верхніх кінцівок, чим завдала йому сильного фізичного болю та спричинила тілесні ушкодження.
Внаслідок таких неправомірних дій обвинуваченої ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодженя у виді рани лобної ділянки голови зліва та саден в ділянках обличчя та шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
В частині першій статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 55 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Згідно пункту 9 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути , зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного та фізичного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, відповідна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 13 липня 2011 року у справі № 6-28008св10.
З огляду на зазначене та обставини кримінального провадження, суд вважає, що в даному випадку факт заподіяння відповідачкою моральної шкоди позивачу є беззаперечним, а її наслідки у вигляді душевних страждань позивача залежать від особливостей його емоційно-розумового сприйняття, внаслідок неправомірних дій відповідачки та перенесених ним у зв'язку з цим страждань.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує стан здоров'я позивача, характер та обсяг моральних страждань, яких він зазнав внаслідок заподіяної йому відповідачкою шкоди.
Суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме тим, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом і у практиці ЄСПЛ приймаються до уваги різні обставини як такі, що заподіюють моральну шкоду: незручності, викликані негативним впливом на здоров'я; стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго; глибоке відчуття несправедливості, викликане тривалим невиконанням судового рішення; розчарування, тощо (Мілазі проти Республіки Італії від 25 червня 1987 р., Лопес Остра проти Іспанії від 09 грудня 1994 р., Цимерман і Штайнерн проти Швейцарської Конфедерації від 13 липня 1983 р., Жовнер проти України від 29 червня 2004 р., Полтораченко проти України від 18 січня 2005 р.).
На підставі наведеного, враховуючи характер та обсяг завданих позивачу моральних страждань в результаті вчинення відповідачкою щодо нього кримінального правопорушення, ступень її вини, отриманні потерпілим тілесні ушкодження, суд дійшов висновку, що є усі підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, зважаючи на те, що позивачем не надано доказів щодо саме такого розміру моральної шкоди, як заявлено в позовних вимогах, суд враховуючи характер та обсяг завданих позивачу моральних страждань, та виходячи з засад розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, оскільки такий розмір на думку суду є достатнім для відновлення порушених прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, то суд застосовує такі норми права.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин першої, другої, шостої та восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За матеріалами справи встановлено, що до позовної заяви представником позивача додано квитанцію від 14 лютого 2024 року про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено на 25 % (5 000,00 грн. х 100/ 20 000,00 грн), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 302,80 грн судового збору ( 1 211,20 грн х 25 % / 100).
Позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом Романківим І.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 01 березня 2021 року серія ІФ №001792) на підставі договору про надання правової допомоги №14/24 від 06 лютого 2024 року та ордеру про надання правничої ( правової) допомоги від 06 лютого 2024 року.
На підтвердження надання послуг з правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Романківим І.М. подано акт №1/14/24 виконаних робіт ( наданих послуг) від 09 лютого 2024 року, який містить перелік послуг, наданих адвокатом у даній справі, зокрема: зустріч з клієнтом, надання консультації, узгодження правової позиції - 1 000,00 грн, підготовка та подання до суду позовної заяви - 2 000,00 грн, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 2 000,00 грн, всього разом - 5 000,00 грн.
Також додано копію квитанції до прибуткового касового ордера №14124 від 06 лютого 2024 року , якою підтверджено про прийняття адвокатом Романківим І.М. від ОСОБА_1 коштів на загальну суму 5 000,00 грн.
Враховуючи складність цієї справи, яка є справою незначної складності, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача 1 250,00 грн судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката (5 000,00 грн. х 25 % / 100 %).
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 280-284 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 5 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 302,80 грнсудового збору та 1 250,00 грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, всього - 1 552,80 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 08 квітня 2024 року.
Суддя Р.Г. Могила