Справа № 347/2890/23
Провадження № 2/347/397/24
04 квітня 2024 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Кіцули Ю. С.,
за участю:
секретаря с/з Мошулі Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 (в режимі відеоконфренції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
13.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги обґрунтувала тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, а рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 року №347/2273/21 шлюб між ними було розірвано і залишено на проживання дітей разом з ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище « ОСОБА_7 » на дошлюбне « ОСОБА_8 ».
На цей час діти проживають з матір'ю та перебувають на повному її утриманні.
Відповідач матеріальної допомоги дітям надає вкрай рідко у незначних сумах, вихованням не займається, зі слів матері самоусувається від виконання своїх батьківських обов'язків.
ОСОБА_1 стверджує, що щомісячні витрати на дитину становлять близько 6 000 грн, враховуючи витрати на їжу, одяг, іграшки, канцтовари, засоби гігієни та ліки. Позивачу відомо, що відповідач офіційно не працевлаштований, проте має значні заробітки, оскільки працює на будівництві.
Позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогами матеріальної допомоги на утримання дітей, проте безрезультатно.
У зв'язку з вище наведеним, ОСОБА_1 просила стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 000 гривень щомісячно до досягнення ними повноліття.
28.03.2024 року від представника відповідача - адвоката Синишина П.Є. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_4 продовжує допомагати дітям матеріально після розірвання шлюбу, офіційно не працевлаштований і має періодичні підробітки на будівництві. Окрім того, на його утриманні є батьки пенсіонери, а батько - інвалід 1 групи, компенсаційна виплата по догляду за яким становить всього 57,34 грн. Таким чином, адвокат Синишин П.Є. просив частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 і постановити рішення про стягнення аліментів на дітей у розмірі 1598 грн щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали повністю, та додатково пояснили, що діти повністю перебувають на утриманні матері, відповідач жодної участі в утриманні дітей не бере, позовні вимоги просили задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні покликався на обставини, викладені у відзиві.
Заяви, та клопотання учасників справи.
05.03.2024 року представником відповідача - адвокатом Синишиним П.Є. була подана заява про перегляд заочного рішення від 23.01.2024 року (а.с. 42-45).
19.03.2024 року представником позивача - ОСОБА_2 поданий відзив на заяву про перегляд заочного рішення (а.с.70-72).
28.03.2024 року адвокат Синишин П.Є. подав відзив на позовну заяву.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до судового розгляду на 27.10.2023 року.
Судові засідання 27.10.2023 року, 27.11.2023 року відкладено у зв'язку з неявкою відповідача та призначено справу до судового розгляду на 23.01.2024 року.
Заочний рішенням від 23 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено та ухвалено стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня.
Ухвалою від 20.03.2024 року скасовано заочне рішення Косівського районного суду від 23.01.2024 року у цивільній справі №347/2890/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та призначено судове засідання на 04 квітня 2024 року.
Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з реєстру Кутської територіальної громади № 2022/000112605 від 19.07.2022 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно копії рішення Косівського районного суду від 29.11.2021 року №347/2273/21 шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було розірвано і залишено на проживання дітей разом з матір'ю (а.с.7).
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 22.02.2022 року прізвище « ОСОБА_7 » змінено на « ОСОБА_8 » (а.с.7).
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 19 січня 2011 року та серії НОМЕР_3 від 17.10.2023 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8, 11).
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, виданого Тюдівським старостинським округом Кутської селищної ради від 12.10.2023 року № 135/14-16/6 ОСОБА_6 та ОСОБА_6 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та знаходяться на її утриманні (а.с.13).
Згідно довідки від 17.10.2023 року №129/14-10/6, виданої Тюдівським старостинським округом Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).
Відповідно до копії довідки від 02.02.2024 року № 155-17..1/27-24, виданою Косівською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості ОСОБА_4 не зареєстрований у Косівській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості (а.с.46).
Згідно з копією акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, ОСОБА_4 проживає разом з батьками - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в с. Тюдів (а.с.47).
Відповідно до копії довідки форми ОК-5, за 2023 рік ОСОБА_4 нараховано (для пенсії) 60 300 грн. (48-50).
Згідно з копією довідки, виданої УСЗН Косівської РДА та відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків, ОСОБА_4 щомісячно отримує соціальну допомогу у розмірі 57, 34 грн. (а.с.51-53).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Так, утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком батьків (стаття 51 Конституції України).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривні.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони розірвали шлюб 29.11.2021 року, а неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилися на проживання з матір'ю. Сини на цей час проживають разом з ОСОБА_1 та перебувають на повному її утриманні.
Батько дітей ОСОБА_4 матеріальну допомогу дитям не надає, їх вихованням не займається, тим самим ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку - утримання дітей.
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані її утримувати до досягнення нею повноліття.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дитини, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.
Що стосується доводів відповідача про відсутність у нього можливості сплачувати аліменти у розмірі 3000 гривень щомісячно у зв'язку з відсутністю офіційного працевлаштування та незначними підробітками, суд вважає їх неспроможними. ОСОБА_4 є працездатною особою, молодого віку, працює не офіційно, проте в добровільному порядку ухиляється від утримання дітей, а позивач не має можливості в повній мірі забезпечити дітей усім необхідним, оскільки здійснює цілодобово догляд за дітьми, суд, максимально враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повнолітня.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги необхідність створення для дитини такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, та ч. 2 ст.182 СК згідно якої мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повнолітня.
На переконання суду такий розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому, суд звертає увагу, що у випадку зміни матеріального становища відповідача, позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду - з 13 жовтня 2023 року.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1073 грн. 60 коп).
На підставі ст. 180-182, 190, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повнолітня.
Стягнення аліментів розпочати з 13 жовтня 2023 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2024 року.
Суддя Ю. С. Кіцула