Справа № 344/3457/24
Провадження № 1-кп/344/752/24
08 квітня 2024 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Богородчани Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, реєстраційний номер - невідомий, раніше судимого:
- 01.09.2017 року вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст. 187 КК України до покарання - 7 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України, суд, -
ОСОБА_4 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану; привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану.
Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.
Так, 17.11.2023 року близько 09 год 30 хв, ОСОБА_4 знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2 , де побачив припаркований автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21013», червоного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_7 .
В цей час, у ОСОБА_4 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме автомобільного акумулятора, який знаходився у вказаному автомобілі.
Реалізовуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля, підважив кришку капоту, цим самим незаконно проник у середину автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21013», червоного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_2 .
Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023), таємно викрав автомобільний акумулятор марки «Bosch», 60 ампер, модель S4005 (540EN) вартість якого, згідно висновку експерта, становила 1 178 гривень.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану вище суму.
Окрім цього, 25.11.2023 року близько 11 год 30 хв, ОСОБА_4 знаходився поблизу будинку АДРЕСА_3 , де побачив припаркований автомобіль марки «Citroen» моделі «Berlingo», з реєстраційним номером НОМЕР_3 , користувачем якого є ОСОБА_6 .
В цей час у ОСОБА_4 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилося в салоні вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля, та через незамкнуті передні пасажирські дверцята проник в середину салону автомобіля марки «Citroen» моделі «Berlingo», з реєстраційним номером НОМЕР_3 та діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023), таємно викрав з салону вказаного автомобіля рюкзак, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 3 000 грн, мобільний телефон марки «Nokia» моделі «206 RM - 872», білого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта становила 433 грн та мобільний телефон марки «Sigma» моделі «X-treme PQ28», чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта, становила 1 245 гривень.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, а викраденими майном та грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 4 678 гривень.
Також, ОСОБА_4 , користуючись викраденим рюкзаком, побачив банківську картку AT «Sense Bank» № НОМЕР_4 , держателем якої є потерпілий ОСОБА_6
В цей час, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння банківською карткою з метою подальшого викрадення грошових коштів, що знаходились на рахунку вказаної банківської картки.
Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи, що пластикова банківська картка видається банківською установою, є електронним платіжним документом та засобом доступу до банківського рахунку, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, привласнив банківську картку AT «Sense Bank» № НОМЕР_4 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02.10.1992 рокуу, ст. ст. 14, 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 ІІІ від 05.04.2001 року, ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000 року, ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 року, є електронним платіжним засобом - офіційним документом, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Окрім цього, 01.12.2023 року близько 15 год 30 хв, ОСОБА_4 знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2 , де побачив припаркований автомобіль марки «Renault» модель «Master», з реєстраційним номером НОМЕР_5 , користувачем якого є ОСОБА_8 .
В цей час, у ОСОБА_4 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилося в салоні вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля, та через незамкнуті водійські дверцята, незаконно проник в середину салону автомобіля марки «Renault» модель «Master», з реєстраційним номером НОМЕР_5 .
Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, у період дії на території України воєнного стану, таємно викрав з салону вказаного автомобіля мобільний телефон марки «Хіаоmі» серії «Redmi Note 6 Pro» моделі «M2003J6B2G», в корпусі кольору «Tropical Green», вартість якого, згідно висновку експерта, становила 3 750 гривень.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, а викраденими майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 майнову шкоду на вказану вище суму.
Також, 01.12.2023 року близько 15 год 40 хв, ОСОБА_4 знаходився по АДРЕСА_4 , де побачив потерпілого ОСОБА_9 , який в цей час повертався до місця свого проживання, тримаючи в руці сумку чорного кольору.
В цей час у ОСОБА_4 виник неправомірний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме сумкою, яка належала ОСОБА_9 .
З метою викрадення чужого майна, ОСОБА_4 пішов слідом за потерпілим ОСОБА_9 .
Близько 15 год 45 хв, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, у період дії на території України воєнного стану, наздогнавши ОСОБА_9 на перехресті вул. Вовчинецької та вул. Карпінського, що у м. Івано-Франківську, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, несподівано для останнього, наніс йому удар ногою в ділянку ніг, чим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, внаслідок чого, потерпілий втратив рівновагу та впав на землю, випустивши із рук свою сумку. Після цього ОСОБА_4 , користуючись тим, що ОСОБА_9 лежить на землі втративши контроль над своїм майном, підняв із землі сумку останнього, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 1 500 гривень та мобільний телефон марки «iPhone», моделі «X», в корпусі чорного (темно-сірого) кольору, вартість якого, згідно висновку експерта, становила 5 985 грн та почав втікати в невідомому напрямку, не зважаючи на ОСОБА_9 , який біг вслід за ним та вимагав повернути викрадене майно і грошові кошти.
В подальшому, ОСОБА_4 місце вчинення злочину покинув, а викраденими грошовими коштами та мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 7 485 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України визнав повністю, та ствердив все вищенаведене, відповідно до викладеного. Пояснив, що вчиняв кримінальні правопорушення у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. Усвідомлює, що своїми діями вчиняв злочини, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свої вчинки, запевнив суд, що такого більше не повториться, просив суворо його не карати.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомили, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, щодо міри покарання поклались на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого ОСОБА_4 . При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище, в умовах воєнного стану; за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в умовах воєнного стану.
Суд вважає дану кваліфікацію вірною.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком та тяжкими злочинами, особу винного, зокрема те, що він на обліку в лікаря нарколога, психіатра не перебуває, його молодий вік, стан здоров'я, скрутне матеріальне становище, відсутність засобів для проживання, оскільки звільнившись з місць позбавлення волі, так і не зміг належним чином соціалізуватися.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове відшкодування матеріальної шкоди шляхом повернення викраденого майна.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини справи, беручи до уваги позицію Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 березня 2023 року у справі №722/594/22, про тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану або надзвичайного стану» з врахування того, що обвинуваченим ОСОБА_4 не були використані умови воєнного стану для вчинення злочинів та принципу індивідуалізації покарання, визначеного ч. 2 ст. 61 Конституції України, виходячи з позиції, зазначеній у рішенні КСУ від 2 листопада 2004 року, суд вважає, що принцип індивідуалізації і пропорційності покарання вимагає також не ставити осіб, які вчинили злочини різної тяжкості в однакове становище. Особи, які використали фактичні обставини воєнного чи надзвичайного стану, і особи, які вчинили злочини за звичайних обставин, знаходяться у суттєво різному становищі. Недискримінаційне застосування до них однакових покарань не тільки не переслідує мету, заявлену законодавцем, але й не забезпечує розумну пропорційність ужитих заходів і поставленої мети, навіть якщо б така мета була заявлена, думку прокурора, який просив призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України, захисника, який просив призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, потерпілих, які претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, щодо покарання поклались на розсуд суду, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства, проте до нього можливо застосувати вимоги ч.1 ст.69 КК України, визначивши йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч.4 ст. 185 та ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, а також в межах санкції ч.1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі. Крім того, визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України у вигляді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Достатніх підстав для зміни, скасування чи обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено, а отже запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст. 357 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;
- за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ч.4 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з часу фактичного затримання - 03.12.2023 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речові докази:
- оптичні DVD+R диски із відеозаписами; три дактилокарти, які постановами старшого слідчого від 22.12.2023 року, 15.12.2023 року, 03.12.2023 року, 08.01.2024 року визнані речовими доказами - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- п'ять слідів пальців пальців рук, які постановою старшого слідчого від 22.12.2023 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - знищити
- сумку-барсетку чорного кольору з матеріалу "тип шкіра" та мобільний телефон марки «iPhone», моделі «X» в корпусі чорного (темно-сірого) кольору, гаманець чорного кольору, які постановами старшого слідчого від 11.12.2023 року та 03.12.2023 року визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - вважати повернутими за належністю, арешт накладений ухвалою слідчого судді від 06.12.2023 року - скасувати;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки "Toyota Camry", д.н.з. НОМЕР_6 № НОМЕР_7 , посвідчення водія № НОМЕР_8 та картку "Fishka" № НОМЕР_9 , які постановою старшого слідчого від 03.12.2023 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілому ОСОБА_9 ;
- мобільний телефон марки «Sigma» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "ВФ Україна" з номером телефону: НОМЕР_12 , рюкзак чорного кольору з вставками помаранчевого кольору, які постановою старшого слідчого від 03.12.2023 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілому ОСОБА_6 , арешт накладений ухвалою слідчого судді від 06.12.2023 року - скасувати;
- мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі зеленого кольору, який постановою старшого слідчого від 03.12.2023 року визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути потерпілому ОСОБА_8 , арешт накладений ухвалою слідчого судді від 06.12.2023 року - скасувати;
- штани з матеріалу "типу джинс" торгової марки "Quetro", синього кольору; куртку торгової марки "Staff", сірого кольору з рукавами темного кольору та двома нижніми і двома нагрудними кишенями; кросівки торгової марки "Puma" чорного кольору зі вставками червоного та білого кольорів; шапку торгової марки "Eurosport" чорного кольору; куртку чорного кольору торгової марки "Trust"; кепку торгової марки "Nike"; сумку синього кольору, в середині якої наявна куртка сірого кольору з шістьма кишенями та з капюшоном з биркою "Grosshatch", які постановою старшого слідчого від 03.12.2023 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути ОСОБА_4 , арешт накладений ухвалою слідчого судді від 06.12.2023 року - скасувати.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 10 223 (десять тисяч двісті двадцять три) гривні 28 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_1