22.03.2024 Єдиний унікальний номер 205/57/24
Номер провадження: 2/205/943/2024
22 березня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач)звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.08.2018 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Відповідач), який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2023 року було розірвано. Від цього шлюбу мають малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_1 . Далі позивач зазначає, що після розірвання шлюбу донька залишилася проживати із ним, і спорів щодо місця її проживання не було. Отже, з того часу, як відповідач пішла із сім'ї, ні утриманням, ні вихованням доньки вона не займається, про стан здоров'я дитини не піклується, фізичним, духовним і моральним розвитком не цікавиться. ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов'язків щодо Аріни і бажання спілкуватися з донькою не виявляє.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно її малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) матері, щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, на користь батька, ОСОБА_1 , починаючи із дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з'явилися, надали до суду письмову заяву про завершення розгляду справи за їх відсутності. У такій письмовій заяві позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву, у якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник Органу опіки та піклування надала до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно її малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Таким чином, суд, враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, та встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси третіх осіб, вважає за можливе звершити розгляд справи та ухвалити відповідне рішення по суті справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення виходячи із наступного.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 02.08.2018 року, який рішенням Ленінським районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2023 року було розірвано.
Судом також встановлено, що від спільного подружнього життя сторони мають спільну малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.02.2019 року.
Також, судом встановлено, що малолітня дитина, донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.04.2019 року і по теперішній час. Умови проживання задовільні. Дитина забезпечена усім необхідним для повноцінного виховання та розвитку, в окремій кімнаті є ліжко, шафа для одягу, сезонний одяг та взяття, іграшки, особисті речі. Батько повністю займається вихованням та розвитком доньки.
Відповідно до декларації № 0001-292З-ЕКА0, укладеної батьком ОСОБА_1 , малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує медичну допомогу в КНП «Дніпровський центр первинної медико - санітарної допомоги № 6» Дніпровської міської ради.
Відповідно до довідки КЗДО (Ясла - садок) Комбінованого типу № 237 Дніпровської міської ради від 05.10.2023 року за № 01/10, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що зареєстрована та машкар за адресою: АДРЕСА_1 , відвідує Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла - садок) комбінованого типу № 237 Дніпровської міської ради з 01.09.2021 року.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 липня 2002 року.
Судом також встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 01.11.2022 року за № 313834663, ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно Витягу з інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ ВР -001543180, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженець м. Дніпро, Україна, на території України станом на 23.09.2023 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, та в розшуку не перебуває.
Згідно довідки № 198 від 27.09.2023 року Центра психіатричної допомоги дорослому та дитячому населенню КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під наглядом лікаря - психіатра не знаходиться, за амбулаторною допомогою не звертався.
Згідно висновку Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 21.03.2024 року № 3/9-50, такий компетентний орган вважає за доцільне в інтересах дитини позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно її малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З аналізу норми, що міститься у пункті 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Вказані фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).
Зважаючи на те, що відповідач, будучи матір'ю дитини, не цікавиться життям дитини, не приймає участі в її вихованні та утриманні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також враховуючи що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та в її діях вбачається винна поведінка відносно дитини, суд доходить висновку що відповідач свідомо нехтує батьківським обов'язками та відмовляється приймати участь в житті своєї дитини.
З огляду на вищенаведене, та приймаючи до уваги визнання відповідачем вищевказаних обставин у їх повному обсязі, суд приходить до висновку, що вжиття таких крайніх заходів як позбавлення батьківських прав відповідає саме інтересам дитини, оскільки забезпечить її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, та ґрунтується на законі і є пропорційним заходом реагування на поведінку відповідача.
Суд також не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз'яснити останній положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає про наступне.
Так, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оскільки судом встановлено, що відповідач ухиляється від виховання та матеріального забезпечення дитини, не піклуються про її життя та здоров'я, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів обґрунтованими, та такими, що ґрунтуються на законі.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, розмір витрат, які несе позивач на утримання доньки, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та беручи до уваги ту обставину,що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд визначає розмір аліментів на дитину з матері у відповідності до встановлених обставин, що мають значення для вирішення цього питання, та вимог закону, у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання доньки та до її повноліття, починаючи з 03 січня 2024 року, оскільки відповідач, будучи, матір'ю зобов'язана матеріально утримувати доньку.
Згідно ч.1ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Також, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що визнання відповідачем позову в даному випадку не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Також, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами ч.1 статті 142 ЦПК України, у разі укладання мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, суд вважає, що 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, а решту 50 відсотків - стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити в повному обсязі.
2.Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) матері, щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, на користь батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ), починаючи з 03 січня 2024 року.
4. Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
5.Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) із державного бюджету судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. згідно квитанції ID № 4290-4595-5311-2079 від 03.01.2024 року.
6. Стягнути зОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог про позбавлення батьківських прав понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан