Справа № 173/860/24
Провадження № 3/173/602/2024
27 березня 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську, матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
РНОКПП - НОМЕР_1 ;
місце проживання:
АДРЕСА_1 ;
місце роботи: не працює;
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України
встановив:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №271091 від 03.03.2024 року про те, що 03.03.2024 року о 11 годинні 40 хвилин в Кам'янському районі, смт. Новомиколаївка, вул. Шкільна, водій керував автомобілем ВАЗ 21063 н/з НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.ПДР, причина зупинки технічний стан автомобіля, а саме відсутність ручок.
В судовому засіданні неповнолітній гр. ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні зазначених вище правопорушень визнав в повному обсязі та щиро розкаявся. Також підтвердив, що дійсно керував транспортним засобом, без посвідчення водія, так як виникла необхідність в терміновому придбанні ліків для хворої матері.
Згідно ст.245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положення ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, яка використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КпАП України, висновок про наявність вини ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КпАП України настає у випадках керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно п. 2.1 "а" ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вислухавши пояснення, дослідивши зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що винний гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, зокрема:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №271091 від 03.03.2024 року про те, що 03.03.2024 року о 11 годинні 40 хвилин в Кам'янському районі, смт. Новомиколаївка, вул. Шкільна, водій керував автомобілем ВАЗ 21063 н/з НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.ПДР, причина зупинки технічний стан автомобіля, а саме відсутність ручок (а.с.1);
- н/л ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 відмовились від будь-яких пояснень (а.с.3,4).
Надані докази узгоджуються в цілому, не викликають сумніву та вказують на винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КпАП України, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.24-1 КпАП України, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, попередження, догана або сувора догана, передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Необхідність виокремлення спеціальних норм про адміністративну відповідальність неповнолітніх обумовлена принципами справедливості та гуманізму. Враховуючи біологічні, психологічні та соціальні характеристики неповнолітніх, закон передбачає особливості притягнення їх до адміністративної відповідальності, звільнення від відповідальності, призначення адміністративного стягнення та специфічні заходи впливу. Ця позиція базується на міжнародно-правових актах, зокрема Декларації прав дитини, у Преамбулі якої зазначається, що неповнолітні, у зв'язку з їх фізичною і розумовою незрілістю, потребують спеціальної охорони і захисту, зокрема, належний правовий захист. Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м'якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Суспільство не має право висувати до неповнолітніх такі самі суворі вимоги, як до своїх дорослих членів. Тому часто щодо неповнолітніх достатніми є міри виховно-педагогічного, а не карального характеру.
Згідно ст. 23 КпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, той факт, що гр. ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, його щире каяття, суд вважає, щодо неповнолітнього ОСОБА_1 слід застосувати заходи впливу передбачені п. 4 ст.24-1 КпАП України у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батькам, яке на думку суду буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.283, ст.24-1 КпАП України
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України.
Застосувати до ОСОБА_1 заходи впливу передбачені п. 2 ст.24-1 КпАП України у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя С.М. Бурхан