Справа № 173/1528/23
Провадження № 3/173/14/2024
27 березня 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську матеріал, який надійшов від ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
РНОКПП - в матеріалах справи відсутній;
місце реєстрації та проживання:
АДРЕСА_1 , офіцер запасу,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №186679 від 20.05.2023 року вбачається, що 20.05.2023 року о 20 год. 00 хв. по вул. Центральна, м. Верхівцеве, Кам'янського району, водій ОСОБА_2 керував авто ВАЗ 2108 днз НОМЕР_1 з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, почервоніння очей, на вимогу пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» або огляду у медичному закладі для встановлення ступеня алкогольного сп'яніння відмовився під відеозапис.
В судове засідання гр. ОСОБА_1 з'явився, винну визнає.
Згідно ст.245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положення ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, яка використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КпАП України, висновок про наявність вини ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вислухавши пояснення та дослідивши зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що винний гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, зокрема:
Суддя дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1 , приходе до наступних висновків.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.130 КпАП України.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КпАП України настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, зокрема: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 130 КпАП України має бути доведено факт попереднього вчинення діяння, передбаченого ч. 1 вказаної статті, протягом року до повторного вчинення аналогічного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №186679 від 20.05.2023 року вбачається, що у його фабулі не зазначена така кваліфікуюча ознака як "повторність", відповідно до якої дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.130 КпАП України, тобто відсутні відомості про накладення на нього адміністративного стягнення протягом року за ч.1 ст.130 КпАП України.
Крім того, до матеріалів справи не надано постанови суду, яка б підветрдила притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130КпАП України.
За таких обставин у справі не доведений факт повторного протягом року вчинення аналогічного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КпАП України.
В зв'язку з тим, що в діях правопорушника наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КпАП України, вважаю, що дії правопорушника слід перекваліфікувати з ч.2 ст.130 КпАП України на ч.1 ст.130 КпАП України.
На переконання суду, зміна правової кваліфікації дій ОСОБА_1 з метою ухвалення справедливого рішення за нормою, яка передбачає менш суворе стягнення, не змінює фактичні обставини вчиненого ним правопорушення, однак покращує його становище як правопорушника, тому не є порушенням права ОСОБА_1 на захист та не суперечить визначеному Конституцією України принципу верховенства права.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 186679 від 20.05.2023 р., який складений у відповідності до вимог ст. 256 КпАП України, про те, що 20.05.2023 року о 20 год. 00 хв. по вул. Центральна, м. Верхівцеве, Кам'янського району, водій ОСОБА_2 керував авто ВАЗ 2108 днз НОМЕР_1 з вираженими ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, почервоніння очей, на вимогу пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер» або огляду у медичному закладі для встановлення ступеня алкогольного сп'яніння відмовився під відеозапис. (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, де поставив власноручний підпис (а.с.2);
- письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 підтвердив факти викладені вище. (а.с.4);
- відеозапис на дискі DVD.
Винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, також доведена дослідженим у судовому засіданні відеозаписами фіксації обставин даної події, згідно яких встановлено, що гр. ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Надані докази узгоджуються в цілому, не викликають сумніву та вказують на винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення.
Згідно зі ст. 23 КпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, згідно статті 34 КпАП України, що пом'якшують відповідальність гр. ОСОБА_1 - щире каяття.
Обставини, згідно статті 35 КпАП України, що обтяжують відповідальність гр. ОСОБА_1 - вчинення правопорушення в стані сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення гр. ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, котре стосуються безпеки дорожнього руху та полягає в грубому порушенні порядку користування правом керування транспортними засобами, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, оцінивши все в сукупності, суд прийшов до висновку, що відносно гр. ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КпАП України з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, санкцією ст.130 КпАП України, передбачено позбавлення права керування транспортними засобами, при наявності такого права у правопорушника. Згідно доданого до протоколу інформаційного листа гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.10.1992 року, яке знаходиться у гр. ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до ст.40-1 та зміни до ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, зміни до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що гр. ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.283, ст.40-1 КпАП України
постановив:
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КпАП України на ч. 1ст. 130 КпАП України.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керуванням транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.)
На підставі ч.1 ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КпАП України, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя С.М. Бурхан