Справа № 136/190/24
провадження № 2-а/136/3/24
"29" березня 2024 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шпортун С.В.
за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - інспектора СРПП ВП №4 Вінницького районного управління патрульної поліції у Вінницькі області - сержанта поліції Багрій Вадима Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом до Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області (далі - відповідач - 1, ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що постановою серія БАД №916288 від 30.01.2024 у справі про адміністративне правопорушення на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за нібито порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Позивач вважає зазначене рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки 30.01.2024 він не керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , жодних порушень ПДР не допускав, причину зупинки інспектор йому не повідомив, а після перевірки документів склав оскаржуване рішення без будь - яких належних та допустимих доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні інкримінованих правопорушень, без проведення розгляду справи, чим порушено було ст..268, 278, 279, 280 КУпАП та його право на захист, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 07.02.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні відповідача - інспектора СРПП ВП №4 Вінницького районного управління патрульної поліції у Вінницькі області - сержанта поліції Багрія Вадима Юрійовича, витребувано з Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, у якій було винесено постанову серії БАВ №916288 від 30.01.2024; в ОСОБА_1 оригінал постанови Серії БАВ №916288 від 30.01.2024.
Ухвалою суду від 16.02.2024 залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
Ухвалою суду від 27.02.2024 відмовлено задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
За таких обставин, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за наявними у справі матеріалами.
У визначений судом строк відповідач Головне управління Національної поліції у Вінницькій області надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вказуючи, що постанова інспектора СРПП ВП №4 Вінницького районного управління поліції у Вінницькій області сержанта поліції Багрія Вадима Юрійовича серії БАД №916288 від 30.01.2024 є законною та правомірною. Так, інспектором було встановлено, що 30.01.2024 о 00:28 хв. в смт Турбів по вул. Миру, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, а також був відсутній поліс обов'язкового страхування, такими своїми діями останній порушив пп.2.1 а) ПДР та 2.1 ґ) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, 2 ст.126 КУпАП. За наслідками розгляду справи, уповноваженою особою у спосіб передбачений чинним законодавством, на підставі зібраних у справі доказів було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та накладено адміністративне стягнення в межах санкції частини статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Інші заяви по суті учасниками процесу не подавались.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, а також матеріали надані на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2024, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності встановив, 30.01.2024 ПСРПП ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії БАД №916288 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400, 00 грн., яку вручено ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень, 29.01.2024 о 21:15 в смт. Турбів по вул. Миру, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, а також був відсутній поліс обов'язкового страхування, чим порушив п.2.1 «а» ПДР та 2.1 «ґ» ПДР, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 cт. 126 КУпАП.
Позивач, не погодившись із рішенням посадової особи суб'єкта владних повноважень, вважаючи його незаконним, звернувся в межах десятиденного строку до суду із даним позовом про оскарження індивідуального акту.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ухвалою суду від 07.02.2024 судом витребовувались з Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, у якій було винесено постанову серії БАВ №916288 від 30.01.2024; в ОСОБА_1 оригінал постанови Серії БАВ №916288 від 30.01.2024.
На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 оригіналу оскаржуваного рішення не надав до суду.
Разом з цим із ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до суду надійшли матеріали перевірки по факту ДТП від 29.01.2024, відповідно до яких судом встановлено, що 29.01.2024 о 23:26 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 29.01.2024 о 23:25 год. за адресою: Липовецький район, смт. Турбів біля ТЦ між авто ВАЗ32107 державний номерний знак НОМЕР_1 та Мазда НОМЕР_2 сталось ДТП без травмованих. При прибутті на місце події працівниками СРПП ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області було встановлено, що в смт. Турбів по вул.. Миру 147, на паркові поблизу ТРЦ «Україна», ОСОБА_1 , не впевнившись у безпеці руху розпочав рух заднім ходом на транспортному засобі ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 та допустив зіткнення із автомобілем MAZDAСХ-5 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , завдавши механічні ушкодження, відносно ОСОБА_1 було складено матеріали за ч.1, 2 ст.126, ст..124 КУпАП; схема ДТП за участі транспортних засобів ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 та MAZDAСХ-5 д.н.з. НОМЕР_3 , додатки у вигляді фото ДТП з місця події; письмові пояснення відібрані у водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; довідка про результати розгляду по факту ДТП від 06.02.2024; копія постанови від 30.01.2024 серія БАД №916288 складена стосовно ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.126 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №053113 стосовно ОСОБА_1 за ст..124 КУпАП; довідка від 14.02.2024 за №1831/229/01-2024 відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 згідно бази НАІС, ІІПС посвідчення водія не отримував.
Відповідно до листа ВП №4 ВРУП ГУНП у Вінницькій області від 21.03.2024 за № 3482/229-2024 встановлено, що за матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.126 КУпАП, у якій було винесено постанову серія БАВ №916288 від 30.01.2024 відеозапис з нагрудної камери працівників поліції відсутній, у зв'язку з тим, що строк зберігання відеозаписів з портативних нагрудних реєстраторів складає 30 діб, отож надати копію відеозапису не представляється за можливе.
Відповідно до положень ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Наведене узгоджується і з вимогами п.1 та 2 Розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року N 1395 (далі - Інструкція).
Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З аналізу вищевказаних норм КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності та винесення законного рішення у справі. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями) визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Відповідно до вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до вимог пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Порушення вказаних вимог ПДР України є наслідком притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП.
Водночас, п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до п. 21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено поняття доказів.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, як цього вимагає норма ст. 252 КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналізуючи зібрані у справі докази, судом було встановлено, що працівниками поліції було задокументовано факт вчинення ДТП 29.01.2024 за участі ОСОБА_1 , при його оформленні констатовано відсутність в останнього права керування транспортним засобом, а також полісу обов'язкового страхування, чим порушив пп.2.1 а, ґ ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1, 2 ст.126 КУпАП.
На спростування встановлених судом обставин, які підтверджено належними та допустимими доказами позивач не навів аргументів та не надав доказів, тоді як відповідно до позову він вказує на обставини від 30.01.2024, що не відповідає змісту постанови серія БАД №916288 від 30.01.2024 та виявлення правопорушення, що мало місце 29.01.2024.
Що стосується доводів позивача у позовній заяві про спрощений порядок розгляду справи відповідачем та порушення його прав визначених ст..268 КУпАп, зокрема ненадання йому можливості скористатись правовою допомогою, то суд враховує позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі N487/2179/17 адміністративне провадження N К/9901/6150/18, де зазначено, що діючим законодавством на час виникнення спірних відносин було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене нормами КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Водночас, судом установлено зі змісту постанови, що позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені у позовній заяві повністю спростовуються «поза розумним сумнівом» та доводять наявність вини в його діях у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 126 КУпАП.
З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм, суд констатує, що при винесені оскаржуваної позивачем постанови в справі про адміністративне правопорушення посадова особа суб'єкта владних повноважень діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, із дотриманням правомірної правової поведінки.
За таких обставин, суд перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови залишає її без зміни, а скаргу без задоволення та приходить до переконання про відмову в задоволенні позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, а оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати у вигляді судового збору суд відносить на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - інспектора СРПП ВП №4 Вінницького районного управління патрульної поліції у Вінницькі області - сержанта поліції Багрій Вадима Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10-ти днів із дня його проголошення (ч. 4 ст. 286 КАС України) безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Світлана ШПОРТУН