03.04.2024 Справа №607/7385/24 Провадження №1-кс/607/2042/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024211040000594 від 04.03.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубки, Городенківського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, зокрема: 04.08.2019 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, із встановленням іспитового строку терміном на 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.05.2024.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а також існують ризики, зазначені у п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність декількох ризиків у сукупності, які об'єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов'язків, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала вказане клопотання, з мотивів у ньому наведених.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що захист своїх прав буде здійснювати самостійно та це не пов'язано із його матеріальним становищем. Повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла, вину визнає, просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби, оскільки у нього травма - перелом ноги та він перебуває на амбулаторному лікуванні, на підтвердження чого був наданий для огляду в судовому засіданні відповідний медичний висновок.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що СВТернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024211040000594 від 04.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 те, що він 13.02.2024 близько 14:00 год., перебуваючи у квартири АДРЕСА_2 де зареєстрований та проживає, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав належний його матері ОСОБА_6 мобільний телефон, торговельної марки «ZTE» Blade A71, модель «ZTE A7030» у корпусі зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із об'ємом оперативної пам'яті 3 Gb, вбудованої - 64 Gb, вартістю 2418,94 гривень, який знаходився на дивані у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , після чого, не маючи намір повертати мобільний телефон, покинув вищевказану квартиру, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2418,94 гривень.
Окрім того встановлено, що 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє Законом України від № 3564-IX від 06.02.2024 продовжено строк дії воєнного стану на 90 діб.
27.03.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 185 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Санкцією ч.4 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Вказане підтверджується доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04.03.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 07.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.03.2024; висновком експерта від 13.03.2024; протоколом огляду предмету (відеозапису) від 16.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.03.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 27.03.2024.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, стверджується тим, що оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності та належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти нові умисні злочини, в тому числі під час іспитового строку. Вищевказане свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного, підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів.
Зазначене дає підстави вважати наявним, окрім вищезазначеного, ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування щодо ОСОБА_9 найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги наступне.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176,177,178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
У поданому клопотанні сторона обвинувачення просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 5) ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Зважаючи на наведене вище, та за наслідками встановлених обставин при розгляді клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, однак він має постійне місце проживання, а також те, що у підозрюваного наявний перелом ноги, беручи до уваги недоведення прокурором необхідності застосування в даному конкретному випадку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, який є раніше судимою особою, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме вимогам КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення, так як і клопотання підозрюваного.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 193, 194 - 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання підозрюваного - задовольнити частково.
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло (окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття) за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 24 травня 2024 року.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Тернопіль, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до УДМС в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 24 травня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для організації виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1