Справа № 703/984/24 р.
3/703/661/24
05 квітня 2024 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Примака В.А., свідка ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП України в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 295092 від 01.03.2024 року, ОСОБА_1 26 лютого 2024 року, близько 15 год.30 хв., в м. Сміла по вул. Б. Хмельницького на алеї біля магазину «Єва», вчинив сварку зі своєю колишньою співмешканкою гр. ОСОБА_3 , погрожував фізичною розправою, застосовував фізичне насильство, що не завдало їй тілесних ушкоджень та фізичного болю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, розглядається протягом доби.
Таким чином, приймаючи до уваги строк розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, про дату, час та місце розгляду протоколу або забезпечення явки цієї особи покладається на орган, який склав відповідний протокол, однак остання до суду разом з матеріалами справи не доставлена.
Зазначені обставини позбавили суддю об'єктивної можливості провести розгляд справи про адміністративне правопорушення у визначені чинним КУпАП строки накладення адміністративного стягнення з дотриманням вимог ч.2 ст.277 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив, що вину він не визнає повністю, оскільки в його діях не було жодного ознаку, який би свідчив про наявність домашнього насильства. Окрім цього пояснив, 24 лютого 2024 року, він зустрів колишню дружину ОСОБА_4 з їх спільною дитиною на алеї вул. Б. Хмельницького м. Сміла. ОСОБА_4 не дає спілкуватися з дитиною, однак він хотів провести трохи часу з дитиною, так, поки вони йшли він протягом близько 20 хв. грався з дитиною. Дійшовши до кута магазину «АТБ», до нього підійшов співмешканець колишньої дружини та побив його. 26 лютого 2024 року, він взагалі не бачив ОСОБА_4 . На його думку ОСОБА_4 навмисно звернулась до поліції з метою тиску на нього, оскільки він звернувся до поліції із заявою у зв'язку із побиттям його співмешканцем ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила, що вона є співмешканкою брата ОСОБА_5 . Так 26 лютого 2024 року, близько 10 год. ранку, вона приїхала до ОСОБА_5 , побачила, що він був у пригніченому стані та наявність у нього синця, на запитання, він їй повідомив, що колишня дружина не дає йому спілкуватися з дитиною та те, що його побив її співмешканець. Після чого взяла йому ліків, поприбирала, зварила їсти і приблизно о 17 год. 20 хв., пішла на автобус.
Захисник - адвокат Примак В.А., через канцелярію суду надав заперечення на адміністративний протокол в якому детально виклав свою правову позицію та долучив до матеріалів справи копії: висновку судово - медичного експерта про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , характеристику з місця його проживання та Витяг з ЄРДР від 22.03.2024 р. На підставі чого просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Суддя, врахувавши позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає, зокрема, у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення :« ОСОБА_1 26 лютого 2024 року, близько 15 год.30 хв., в м. Сміла по вул. Б. Хмельницького на алеї біля магазину «Єва», вчинив сварку зі своєю колишньою співмешканкою гр.. ОСОБА_4 , погрожував фізичною розправою, застосовував фізичне насильство, що не завдало їй тілесних ушкоджень та фізичного болю».
До вищевказаного висновку працівник поліції дійшов за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 від 26.02.2024 року, прийнятого об 11 год. 22 хв.
Під час розгляду вказаного звернення працівником поліції згідно письмових прояснень від 26.02.2024 року, опитано ОСОБА_4 та 01.03.2026 року ОСОБА_1 .
Як вбачається з рапорту ст. інспектора - чергового ЧЧ СМ ВП№2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області О.С. Замули від 26.02.2024 року, встановлено, що: « 26.02.2024р. о 11 год53 хв., надійшла заява ОСОБА_4 до РУ про те, що 26.02.2024 року о 11 год.49 хв., її колишній співмешканець ОСОБА_1 систематично словесно погрожує фізичною розправою». Тобто більше ніж за три з половинної години до того як мало відбутися адміністративне правопорушення.
Згідно рапорту ст. ДОП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області О. Хомучинського від 20.02.2024 року, повідомляється, що: «в ході опитування ОСОБА_4 , повідомила, що 26.02.2024 року, близько 15 год. 30 хв., в м. Сміла по вул. Б.Хмельницького на алеї біля магазину «Єва», її колишній співмешканець ОСОБА_5 вчинив з нею сварку в зв'язку з чим вона вирішила звернуться в поліцію для притягнення його до адміністративної відповідальності».
Також відповідно до довідки про результати розгляду звернення громадянки від 01.03.2024 р., перевіркою встановлено, що подія між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулась 26.02.2024 року, близько 15 год. 30 хв.
Окрім цього суддею було досліджено надані адвокатом - захисником Примаком В.А. копії:
- Витягу з ЄРДР від 22.03.2024 року за результатами звернення із заявою потерпілого ОСОБА_1 ;
- висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №070 від 18.03.2024 р.
Згідно довідки - характеристики ОСББ «Вулик» від 19.03.2024 року, ОСОБА_1 за час проживання характеризується позитивно.
З цього слідує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Інших доказів вчинення ОСОБА_5 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю - належних і допустимих доказів. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя звертає увагу, що обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не може ґрунтуватися виключно на поясненнях особи, яку працівником поліції визначено як потерпілу від адміністративного правопорушення.
Таким чином, не провівши належної перевірки обставин, які викладені у письмових поясненнях ОСОБА_4 , не впевнившись в їх достовірності, не отримавши жодного доказу, який їх підтверджує, безпідставно склав відносно ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 , підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 173-2, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя Ю.В. Крива